Українська полїтична комісия у Відни. — Справа виеквіпованя Сїчових Стрільців на добрій дорозі. — Потреба орґанїзациї горожанських ґвардій. — Віденська преса про український мілїтарний рух і значінє його. – "Найважнїйше національне питанє в Европі".
Відень 15. серпня.
Від кількох днїв є тут голова Головної Української Ради д-р Кость Левицький, котрий приїхав сюди, щоби полагодити цілий ряд справ, які стоять в звязку з теперішним полїтичним положенєм і ролею українського громадянства серед полїтичних відносин.
Як голова українського парляментярного клюбу скликав д-р Кость Левицький засїданє присутних у Відни членів клюбу, щоб обговорити теперішне положенє й ухвалити плян дїяльности української парляментарної репрезентациї. На сїм засїданю по основнім обговореню справи вибрано специяльну комісию, зложену з послів д-ра Евгена Олесницького і д-ра Евгена Левицького, якій поручено постійне заступництво української справи в Відни. Ся комісия має з одної сторони стояти в контактї з Головною Українською Радою у Львові і українською акциєю в краю, з другої має заступати українську справу перед міродатними кругами в Відни і вести на віденськім ґрунтї потрібну акцию в імени українського народу.
Решта українських послів, які доси пробували в Відни, вертає згідно з директивою Головної Української Ради до краю, щоби свої звязки з своїми виборчими округами, свій вплив на народні маси кинути на вагу теперішних подїй.
Зі справ, які були предметом заходів нашого заступництва на віденськім теренї, треба згадати про справу орґанїзациї й технічного зaoсмотреня (виеквіпованя) Українських Сїчових Стрільців. В сїй справі останні перешкоди, які ще істнували, усунено, і все полагоджено так, щоб Українські Сїчові Стрільці могли як найшвидше стати в боєвій готовости.
Коли мова про орґанїзацию суспільности в звязку з війною, то окрему увагу треба звернути на потребу орґанїзациї місцевих горожанських ґвардий в ціли береженя внутрішного ладу. На сю справу звернено вже увагу по всїх більших містах монархії і скрізь роблять ся приготованя до таких горожанських орґанїзаций. Так прим, в Загребі вже утворено товариство горожан для вдержуваня супокою й порядку та охорони свободи й маєтку горожан, такі товариства мають бути утворені і по инших містах монархії.
В звязку з нашою акциєю звернено в Відни з поважної сторони нашому представництву увагу, що було би вказане, щоби й українські горожани, особливо в столици краю, в стариннім городї галицько-руських князів, як також в инших більших містах української части краю потворили такі горожанські орґанїзациї.
Взагалї українська справа, що вже й перед вибухом теперішної війни що paз більше займала уми полїтиків, які зрозуміли, що сьвітова могучість Росиї опираєть ся на Україні і з утратою України та могучість упала би, — тепер є предметом загального заінтересованя. Всї віденські дневники нотують що дня звістки про акцию Головної Української Ради у Львові, про поступи органїзациї Українських Сїчових Стрільців, докладно реферують статї й заклик Дїла, подають відомости про воєнний настрій українських народних мас в Австриї і про вигляди війни за Україну на українській териториї, поневоленій Росиєю.
В сїй справі влучно завважує Die Zeit, заповідаючи, що також росийська Україна піднїметь ся проти Росиї і за австро-угорською монархією: "Коли тут поки що успіхи не такі як в Польськім Королївстві, то се поясняєть ся зовсїм просто тим, що Україна тепер залита росийським війском і населенє знаходить ся під терором властий, які послугують ся всїми відомими росийськими способами. Одначе можна певно ждати, що розвиток подїй швидко піде в тім напрямі, що Українці мати-муть змогу дати вислів своїй волї визволеня з під росийського панованя".
На особливу увагу заслугує також голос такого на весь сьвіт авторитетного дневника як Frankfurter Zeitung. Сей дневник містить інформацийну статю п. н. "Die Ukrainе", в якій на вступі зазначує: "Відомість, що Головна Рада у Львові видала відозву з покликом до боротьби проти царизму звертає увагу на наважнїйше з національних питань Европи.
А представивши стан України, її значінє для держави, акцию росийського правительства в ціли знищеня українства не тільки в Росиї, але і в Австриї, Frankfurter Zeitung кінчить свої виводи: "Коли австрийській армії вдасть ся занити поважну часть України, поневоленє їх національности певно зажене Українців в обійми їх освободителя.
[Дїло]
17.08.1914