26 травня 1939 р.
Ріки виступають з берегів. Внаслідок зливних дощів в останніх днях багато рік у Галичині виступило з берегів. Стан води у Вислоці в Ряшеві піднісся до 1.80 м. понад нормальний рівень: Сяну в Сяноці понад 1.20 м., в Перемишлі понад 1.40 м. і далі прибирає. Влада видала відповідні розпорядки, щоб запобігти розмірам катастрофи. На Шлеську виступила з берегів ріка Одра, вода перервала вали під Копиловом. Рятункову акцію веде військо і поліція. Стан води на Вислі піднісся на 4.25 м.
Краєва хроніка. В Рожджаловичах пов. Рудки вибухла пожежа у стодолі Ілька Чернівського і перекинулася на сусідні будники, що згоріли до тла. Матеріяльні шкоди перевищають 3.000 зол. Причиною пожежі підпал з пімсти.
Присуд у процесі скарбових урядовців. Перед окружним судом у Лодзі скінчився процес проти кількох скарбових урядовців і податкових посередників, яких прокуратор притягнув до відповідальности за продаж зацікавленим платникам податків довірочні інформації скарбової влади. Суд засудив Генриха Цесьляка на 1 рік вязниці, Хаїма Врублевського на 3 роки, Генриха Рибіцького на 9 місяців, Рухлю Врублевську на 8 місяців, і Владислава Філінінського на 9 місяців і Ісаака Фрайндліха на 6 місяців вязниці. Суд зменшив підсудним кари на основі амнестії.
Самоходова катастрофа анґлійської королеви. Минулого вівтірка 23. ц. м. трапилася в Льондоні самоходова катастрофа, з якої королева вдова Мері вийшла майже чудом жива. Самохід королеви зударився пополудні на однім з передмість Льондону з вантажним автом і перекинувся догори колесами. Дві особи, які їхали з королевою, важко потовклися. Королева Мері теж потовклася. З першою допомогою прийшов королевій лікар недалекої клініки. Опісля перевезли її до палати Мельбурі, де заопікувався нею домашній лікар. Кажуть, що королева дістала потрясення мізку, але стан здоровля не викликує остраху. З огляду на поважний вік королеви, яка 26. ц. м. кінчить 72 роки, необхідний буде довший відпочинок.
Що варті заяви льояльности?
(К) Кілька днів тому ми передали за польською пресою інтервю варшавського кореспондента "Юнайтед Пресс" з послом В. Целевичем. Ми подали теж кілька голосів польської преси з приводу цього інтервю. Сьогодні не ставимо собі завдання входити в оцінку змісту заяви п. Цілевича, ані не будемо аналізувати факту, що вона в такій а не іншій формі появилась. Хочемо тільки зупинитись над одною ориґінальною реакцією одного з польських голосів конкретно: львівського "Bєк-y Нового". Його передовик п. Н. висловив з нагоди цього інтервю думку, яка, маємо вражіння, в цій формі появилась уперше на сторінках польської преси.
Думка чи краще сказати: хід думок п. Н. приблизно такий: Польська прилюдна опінія нотує з вдоволенням українські деклярації льояльности, однак не вірить в їхню реальну вартість. Яка остаточна консеквенція такої льоґіки, що вже нераз мала місце? Признання — каже п. Н. — то Польша є супроти української проблєми безсильна. Бо казати, що українці все і при кожній нагоді будуть змагати, щоб "заспокоїти свої національні аспірації проти Польщі", вірити в те, що вони є і все будуть готові вхопити кожну руку, яка до них простягнеться із зовні, це значить, погоджуватися з висновком, що політика польська не має в українській справі що робити. Однак п. Н. уважає таке поставлення проблєми помилковим. Де причина — питає він — що не вважаючи на 20-тилітнє співжиття з польською державністю українське громадянство з нею так слабо звязане? Чому українським політикам, які деклярують льояльність для Польщі, грозить постійна небезпека що "терен зі своїми настроями їx здезавуує і їхні заяви перекреслить? Відповідь n. Н.: Драма розіграється на долі, на низах, тут треба змінити політичні умовини, серед яких ці доли живуть. Позискати ще одну заяву, яка деклярує вірність Польщі це річ без вартости поки на низах не зміняться справжні відносини. Отож треба — на думку п. Н. — в першу чергу змінити такі елєменти цих відносин, які впливають на поставу українських мас. Треба приступити до реалізації конечних — додаймо: і примітивних — постулятів, які не заторкують польських інтересів та які виконати треба, незалежно від конюнктури, незалежно від такої чи іншої заяви льояльности, а саме виконати треба хоч би тому, бо вони слушні. Ось нпр. постуляти громадянської рівности, що випливають з конституції і з фактичної та безспірної племінної окремішности українців, або постуляти виконання громадських прав, теж конституцією забезпечених.
Ориґінальність цього ходу думок не лежить у самому їx змісті, лише в пригадці польському громадянству, що не можна другого кроку ставити перед першим. Другим кроком є заява льояльности чи вимога, щоб її складати — без відповідної реальної підбудови, якої вона була б льоґічним — у політичному сенсі — наслідком. Не заява творить умовини, порядкує їх, справляє їх в одно річище, себто розвязує політичну проблєму, лише навпаки: змінена політична проблєма впливає на політичну думку. — якої ланками є тоді поодинокі політичні акти чи заяви.
Справді політика потребує відповідної температури. Ані абсолютне зеро ані точка кипіння настроїв не є такою пригожою температурою. І тому на нашу думку, висновки п. Н. треба би справити в одному: виконати конечні постуляти лише з тієї рації, що вони є слушні, треба саме тому, щоб витворити температуру, якої вимагає яканебудь політика. Це, так би мовити, вступ до неї. Ствердження, що польське громадянство не довіряє ніякій українській заяві льояльности є саме ствердженням, що в сьогоднішніх умовинах ніяка розумна політика на українському відтинку неможлива. Треба попробувати зробити її можливою. Це станеться тільки після введення в життя постуляту громадянської рівности, після виконання засадничих прав, що випливають з конституції. Лише в умовинах тієї рівности можливе дальше взаємне вирівнювання, заспокоювання вищих, національно-політичних потреб. Траґедією польсько-українських взаємин було те, що громадянську рівність польська сторона пересувала в площину політичну: вона жила в постійній тривозі, що в умовинах громадянської рівности польський національний стан посідання меншатиме в користь українців. Ось у двацяті роковини цих взаємин польський публіцист доходить до точки виходу всякої політики: до рівности шанс перед правом. Ми свідомі, що це просте ствердження не таке просте у переведенні. Однак від нього треба починати. Здається, крайня пора заризикувати це переведення.
Тут стрінемось з боку величезної більшости польської публіцистики зі замітом: на які-небудь "реформи" брак сьогодні одного важного чинника, чинника часу. І тому треба залишитися при дотеперішній політиці, яку змінити в обличчі грізного европейського положення неможливо. Зновуж доходимо до відомої вже квадратури кола: "Наперед льояльність, а потім реформи". Заслугою п. Н. вважаємо те, що він свому громадянству пригадав функціональний звязок, який істнує поміж льояльністю і політикою, себто, що перше безвартісне; коли неможливе друге. Він не бавиться в пустомельство чи можливо відвернути чергу цих двох понять, лише радить таки... робити політику. Що правда, радить це скромно, бо — починати від громадянських прав. Але і це треба нарешті колись зробити. І чим пізніше, тим трудніше. Найбільша нинішня трудність — загаяний 20-тилітній час!
З волинського життя.
Справа собору в Луцьку.
Після того, як цю справу взяла на свій варстат відома польська письменниця Kocсак-Щуцька і згодом також "Мали Дзєннік" (чч. 111-112) під голосним наголовком: "Польська суспільність в Луцьку вимагає ревіндикації костела оо. Бернардинів" (собору), довкола справи цієї православної святині знову почали кружляти тривожні, іноді просто неймовірні чутки.
Поперше, станула руба справа землі під собором і довкола неї, подруге, грошей зложених православним населенням Луцька й околиць на cтворення з руїн сьогоднішньої будівлі. Відомо, що на тому місці, де стоїть нині собор, князь Василь Острозький побудував деревляну церкву й подарував порядний шмат землі, де (побіч собора) сотні років стояли й нині стоять доми луцького Чеснохр. Брацтва. Вже сам цей факт свідчить, що це земля православного українського населення.
"Мали Дзєннік" подає, що буцім-то на цьому місці Агнєшка Гораїмова побудувала деревляний костел (у 1643 р.), а в 1754 р. на цьому місці зявився бернардинський мурований костел. Це дуже вільне оперування історичними згадками, очевидно, з метою доказати, що земля під собором неукраїнська. Через те, що Гораїмови були православними, а потім уніятами, ми зовсім не здивувалися б, якби виявилося, що п. Аґнія (Аґнєшка) Гораїмова побудувала тут чи десь у сусідстві "косцюлек" православний або уніятський. Але цим повинен би хтось занятися.
Далі — справа ще з грішми, зложеними на здвигнення сьогоднішнього собору. І ось пускає хтось чутки, що, мовляв, справа вже вирішена і про гроші нема що й думати, бо архиепископ Олексій буцімто погодився на ревіндикацію і навіть наказав готовитися до передання собору. Перший пустив то чутку, що "духовна влада погодилася на зворот собору", той самий "Мали Дзєннік" у згаданому числі.
Отак ступнево духово обеззброюють українське населення Луцька й околиць.
А яке польське громадянство підписувало подання про ревіндикацію собору, всі добре знають — малолітні діти та взагалі прохожі на чистому аркуші паперу.
Чи не боярська печатка?
У "Волинському Музеї" в Луцьку переховується прецікава памятка старовини: стара бронзова одностороння печатка, що має форму неправильного кола й напис словянськими буквами. На печатці зображена птиця, що стоїть боком і має голову обернену назад та підняті крила. З другого боку печатки — сліди прикріплення її до якогось іншого предмету, можливо — перстеня.
Місцеві фахівці припускають, що печатка походить з XIV. стол. та уявляє собою боярську печатку наших старих часів. Якщо це дійсно боярська печатка, то вона має значну вартість, бо боярських печаток знайдено взагалі дуже мало.
Про те, що печатка могла належати значній особі, як якомусь бояринові, а може і князеві, свідчить факт, що знайшли її в Жидичині біля Луцька. Це дуже старе село, що відогравало велику культурну ролю повних пять віків.
З історії відомо, що великий князь Данило Романович відвідав Жидичин, щоб поклонитися тут високошанованому образові св. Миколая. Жидичин один час був резиденцією українських уніятських єпископів Луцька. Там була теж така уніятська духовна семинарія.
Тут серед прочан можна було бачити всіх від найславніших князів і вельможних боярів до простих гречкосіїв. Отже печатка могла мати власником справді когось із славніших людей.
С. С.
В Палестині знову гаряче.
ЄРУСАЛИМ. ПАТ. В останніх днях прийшло знову до низки терористичних актів, зокрема в північній частині Палестини. Арабські повстанці нападали кількакратно на жидівські автобуси. В околиці Гайфи прийшло до сутичок ніж бритійським військом та арабськими повстанцями.
Ситуація, яка витворилася в Єрусалимі у звязку з жидівськими протестами проти "Білої Книги", далі напружена. Поліція сторожить на головних вулицях і площах міста, які опинилися від минулочетвергових маніфестацій без світла.
В Гайфі засудив військовий суд на смерть одного терориста, обвинуваченого за вбивство 4 селян і за переховування зброї.
Японія відібє всі напади на манджурські кордони.
ТОКІО, ПАТ. Представник японського міністерства закордонних справ заявив журналістам, що неспокої на манджурсько-зовнішньо-монгольській границі повторялися кількакратно, одначе ніколи в таких розмірах, як останніми днями. Тепер зовнішньо-монгольські частини намагалися кілька разів вдертися на територію Манджурії на схід від озера Бутунор. Японсько-манджурські частини відбили ці наступи. Не слід сподіватися, щоб останні прикордонні інциденти дійшли до таких розмірів, як колись під Чанкуфеном, бо японсько-манджурську прикордонну сторожу скріплено і всі наступи будуть якнайрішучіше відбиті.
Совіти виринять у справі укріплення Алядських островів.
ГЕЛЬСІНКИ, ПАТ. Міністр закорд. справ Ерко заявив, що вияснення, яких домагався вчopa совітський уряд у справі аляндських островів є військовою тайною і ніяка держава не була би схильна їх дати. Міністр Ерко додав ще, що причини подані совітським урядом є недостаточні, щоб відложити дискусію над аляндськими островами до осінньої cеciї Ліґи Націй.
Одномісячний відпочинок канц. Гітлєра в Берхтесґаден.
Польська преса подає на підставі вісток із Льондону, що канцлєр Гітлєр покине Берлін негайно по дефіляді німецьких добровольців з Еспанії. Та дефіляда відбудеться мабуть на початку червня. Гітлєр перебуде цілий місяць на відпочинку в Берхтесґаден.
У звязку з тою вісткою в Льондоні панують здогади, що в червні настане деяка політична перерва.
Щойно партійний конґрес у Нірнберґу, який відбудеться на початку вересня, міг би стати гаслом до нової крізи. Ці поголоски сходяться з іншими політичними сплітками, мовляв Німеччина не буде рискувати авантури перед жнивами.
(«Діло»)
____________________________
27 травня 1939 р.
Завтра відкриття цирку Станєвських у Львові. Згідно з нашою заявою завтра в суботу год. 13.0 пополул. і 8.30 веч. святочне вікриття цирку Станєвських у Львові. Цирк приїзджає зі своєю новою міжнародньою програмою атракцій церковного мистецтва, з яких жодної досі не демонстрували у Львові. Цирк Станєвських судячи з теперішньої програми, яка в кожному місті вже має величезний успіх. милою новиною є приведення цін до місцевих умовин. Ціни виступу від 50 сотиків до зол. 3.30. Ніяких дальших полегш як "два закупно", подевшеневих купонів не буде. Ту милу новину приймуть всі з задоволенєм, бо за низькою оплатою кожний зможе побачити знамениту виставу.
Усувають громадян під участи в судах. У Віснику Законів і Розпорядків протекторату Чех і Моравії появився в 24. ц. м. декрет про скасування участи громадян в судах при вимірі справедливости. Згідно з цим декретом не можуть виконувати своїх обовязків при вимірі справедливости лавники в судах: торговельних, гірничих, обезпеченевих, для малолітніх, праці, мирових, присяглих та інших. Декрет каже, що участь суддів громадян скасовано з огляду на лад і публичний порядок.
Траґічна смерть у підводному човні. З оголошеного звіту адмірала Коле, який кермував рятунковою акцією з корабля "Фалькон" виходить, що моряків рятували при допомозі т. зв. сталевих дзвонів, що могли помістити 8 осіб залоги. Тому, що в ночі з вівтірка на середу не було ніякого звязку з затопленою залогою в середу вранці один з водолазів дістався на чердак підводного човна і порозумівся стуканням об стіну з увязненою залогою. Водолаз довідався, що в передній частині човна є лише 33 моряки при житті. Інші члени залоги мабуть затонули в кабінах човна, до яких дісталася вода, або теж подушилися з причини недостачі повітря. Члени залоги повідомили, що їx самопочуття розмірно добре, якщо взяти під увагу важкі умовини життя. Засоби харчів майже вичерпані. Залога повідомила, що ніяк не може видістатися з човна. В середу вдалося вирятувати ледви 26 моряків з затопленого човна, інші члени залоги мабуть згинули. Адмірал Лісі в інтервю з журналістами заявив, що рятункову акцію переведено дуже справно при допомозі рятункового дзвону, що його уживали вперше. Американська маринарка має 5 таких рятункових дзвонів. Один рятунковий дзвін занурювався у воду 4 рази і за останнім разом витягнув на верх 8-ох моряків. На висоті 45 метрів під поверхнею моря рятунковий дзвін нагло затримався і щойно по 4-х год. надлюдських зусиль удалося водолазам направити дзвін з 8-ма моряками.
Вистава галицького примітиву ХVII-ХІХ вв.
Чергову, 64-ту Виставу в Національному Музою присвячено примітивному мистецтву Галичини. Вона обіймає 170 чисел катальогу в осьтаких групах: Народні первні в іконописі, хатні образи, гробниці й вотивні портрети, від ікони до плоскорізьби, повна різьба, дрібна різьба хрестів, образи на склі.
Друкований катальоґ подає дві статті: І. Свєнціцького про відношення українського примітиву до "великого мистецтва" і М. Федюка про примітив узагалі та зокрема про галицький, представлений на виставі.
Відкриття Вистави відбудеться в суботу 27-го травня ц. р. в годині 17-ій у Національному Музею при вул. Мохнацького 42.
З огляду на справді великі мистецькі ціннощі цієї вистави, що їx можна було віддати до прилюдного оглядання тільки після довгих підготовних робіт у консерваційній робітні Музею, Управа Національного Музею запрошує цим Українське Громадянство до можливо нечисленніших відвідин цієї вистави не тільки для власного вдоволення, але також і для віддання справжньої пошани безіменним творцям цих дорогоцінних свідків народньої творчости.
Польсько-мадярські переговори у справі залізничої комунікації.
БУДАПЕШТ, ПАТ. У Будапешті почалися переговори мадярської влади з польською делєґацією, зложеною з представників міністерств: скарбу, внутрішніх справ та комунікації. Предметом нарад є наладнання комунікації через спільний кордон.
Анґльо-совітські переговори і ремілітаризація Аляндських Островів.
Совіти дальше не погоджуються на фінляндсько-шведські домагання.
ЖЕНЕВА, ПАТ. Рада Ліґи Націй розглядала в четвер на тайнім засіданні компромісову формулу у справі Аляндських островів, що її опрацював бельґійський делєґат Буркен. Совітський делєґат Майський рішуче спротивився та звернувся до Москви по інструкції. З огляду на те Рада Ліґи Націй не зібралася на явне засідання.
В кулюарах ліґи широко коментують становище СССР, при чім дехто вяже її з переговорами у справі анґльо-совітського пакту.
Польсько-словацький туристичний договір.
БРАТИСЛАВА. ПАТ. У Братиславі підписано польсько-словацький договір про туристичний та подорожний рух. З польської сторони підписав його шарже д афер М. Халупчинський, зі словацької мін. Дурчанський та посол Поліяк.
Згідно з тим договором подорожні й туристи, які їдуть до Словаччини, могтимуть купувати туристичні чеки по 1100 словацьких корон на особу на тиждень в індивідуальних подорожах та по 660 корон у збірних подорожах, по курсі 18,11 золотих за 100 корон.
Договір увійде в життя 5. червня і обовязуватиме 1 рік.
Інцидент на мадярсько-словацькім кордоні.
Мадярське радіо повідомляє: Кількох словацьких селян намагалося перейти словацько-мадярський кордон без дозволу. Коли мадярський граничний сторож хотів їx спинити, вони втікли, відстрілюючися.
Небавом один мадярський граничний сторож загубився від стежі, що обходила відтинок кордону. Словацький граничний сторож намагався його затримати, але він став стріляти. По словацькій стороні є мабуть ранені.
На місце приїхали мадярські та словацькі старшини, щоб перевести слідство.
30.000 еспанських вояків приїде до Італії.
РИМ, ПАТ. З Еспанії вертається 19.460 італійських вояків. Їм товаришитиме 30.000 еспнських вояків з дивізії "чорних стріл", які разом з італійськими лєґіонерами візьмуть у Неаполі участь у дефіляді перед королем.
Рівночасно приїде до Італії делєґація, зложена з визначних представників Еспанії.
Німецькі добровольці з Еспанії вже завантажені на кораблі.
ВІҐО, ПАТ. Майже асі німецькі добровольці вже завантажені на пять кораблів, які відчалюють у пятницю рано.
Німецьким добровольчим товаришитиме багато еспанських старшин і летунів.
(«Діло»)
____________________________
28 травня 1939 р.
Галактіон Чіпка. В свято могил.
Відгуки дня – фейлетон.
Старе і нове обличчя Міської Ради у Львові.
Ця стаття оперта на інформаціях одного з наших найкращих знавців львівського комунального терену. — Редакція.
Д-р Олександр Надраґа. Матура.
Кажуть, що батько здає вдруге матуру зі своїм сином. Я стараюся всіма силами і без найменшого успіху стримувати мого Данка від інтенсивного обкування "на бляшку" предметів так, щоб аж стіни і стеля кімнати зарисувалися, і мальовило з них облітало. Об мої вуха оббиваються такі терміни з механіки, елєктрики, які за моїх матуральних часів були великою невідомою. Бо, вельмишановний пане мій ровеснику! Чи Ви знаєте, що це за мара стерно висоти чи бокове, шунт, спаляк, підіймальна сила, реостат, середоспальний рушій, промені ґамма, альфа і бета? Як ні, впишіть мерщій свого сина до природничого ліцею і певно познайомитеся з такими термінами і з цілою плеядою інших з нашої доби.
Анатоль Курдидик. Природа і люди зодягають цвинтар.
Пів години на Янівському цвинтарі напередодні Зелених Свят.
За летючки проти влади. Перед окружним судом у Львові відбулася в пятницю 26. ц. м. розправа проти трьох ендецьких студентів львівського університету: Адама Гуцулика, Карла Праски і Лєслава Чтернастека за поширювання летючок проти влади, що їx видали студенти ендеки у звязку з бльокадою львівського університету 30 січня ц. р. Акт обвинувачення каже, що крім зневаги представників влади автори летючок називали арештування провідників бльокади зорґанізованою боротьбою масонерії з польською академічною молодю. Крім того автори летючки гостро нападали на львівського городського старосту Клімовецького. Підсудні заперечили вину. Суд засудив усіх трьох підсудних по 3 місяці арешту з припиненням кари на 3 роки.
Львівська хроніка. В помешканні панства X. при вул. Голувки ч. 7, отроїлась світляним ґазом 24-літня служниця Степанія Романів. Причина самогубства невідома. — Невідомий злодій вкрав інж. М. Вайцові з кишені сподень на вул. Шайнохи портфель з 80 зол. і закордонним пашпортом. — На пл. Сольських невідомий злодій вкрав торбину Г. Фанґеровій з 20 зол. і двома книжечками ПКО. на 190 зол. — При вул. Курковій невідомий напасник вирвав течку лікарці д-р І. Борисевичевій, в якій були книжки, дентистичний інструмент і дрібнички — вартости 50 зол. — В кіні "Рай" невідомий злодій витягнув Ю. Матушинському, який приїхав до Львова з Варшави, портфель зі 120 зол. і записками. — В ресторані С. Гельрайхової при вул. Вірменській намагалася скінчити самогубством дівчина легких обичаїв С. Зелінська по сварці з невідомим мужчиною. — При вул. Красіцьких зударилися два авта. Шкода сягає 600 зол.
Вода підмила залізничий шлях. В ночі з четверга на пятницю зливний дощ підмив залізничий шлях між Любичею і Равою Руською на шляху Львів-Варшава. Перерва в залізничій комунікації тревала в пятницю до 10 год. рано тому, що робітники мусіли направляти не лише насип, але також залізний міст. Ріка Рата виступила з берегів і загрозила поважно мостові недалеко Рави Руської.
Два смертні присуди. Перед трибуналом окружного суду у Стрию відбулася розправа пpoти Дмитра Чвана і Н. Стефанишина за вбивство Марії Буряк у Рівні, пов. Долина. Грабіжники забрали 70 зол. і гардеробу, користаючи з того, що чоловік вбитої пішов на богослуження. Суд засудив обох грабіжників на каpу смерти.
Франко і педаґоґія.
Один старший педаґоґ приніс нам учора статтю про І. Франка, в якій були думки ідеально викладені для популярного часопису або для читальняної промови: проте який-то вплив мав Франко на молодь свого часу своїми ідеями, — чому сьогодні він цього впливу не має, чому так мало його читають і кілько в нього можна знайти ще цінного...
Гарна це звичка раз у рік нагадувати собі роковини великого письменника. Добре було б тоді замість писати статті про нього до ґазет водою з каламаря, замкнутися на день із його книжками. Та це могли б зробити тільки ті, що не мусять чекати аж на роковини, а тягнуть з полиці том якогось письменника в будьякий день у році, відповідно до своєї потреби.
За Шевченком зачинає приходити у нас "роковинна" черга на Франка. Збірних творів цих письменників по домах не маємо, зате вигадуємо причинки до матеріялів, матеріяли до справочників. Учителі мусять — сараки! — придумувати такі теми на вправи для учнів, а "критики" пробують їх випереджувати. Ніхто не дивувався би, якби була між ними і така актуальна: "Франко і галицькі вибори" або "Франко і протиґазова атака".
Щодо впливу Франка на тогочасну молодь, то коли йде про суспільні ідеї — він і його сучасники виховувалися більш-менше на тих самих джерелах, тимто і його вплив був легкий. Дивуватися, що теперішнє покоління черпає свій світогляд у сучасних політичних диктаторів, а не від учених і фільософів — даремне і намарне. Кожний пє те, що може і стільки, скільки має спраги. Лекше вислухувати промови в радіо, ніж студіювати суспільно-фільософічні ідеї з книжок.
Сумніваємось, чи добра це метода накликувати молодь, щоб читала письменників "обовязково", наче шкільну лєктуру, тимбільше, коли ці письменники і так входять у шкільну проґраму. Франко, як і кожний інший великий письменник із власною індивідуальністю та власним світом, нічого не виграє від того, коли з нього повирізують клаптики і покладуть під ніс учням, як приписаний вязничний "пайок". Ясно, що "цілого" Франка не можуть у школі дозволити, — як і нічого не вдієш із цілим Шевченком для школи. А що залишається з їx куснів? Зразки поезії і прози, при яких якомога треба забути про душу, світ уяви та ідей живого письменника і того, що живе в усіх творах.
Найкраще для таких письменників, коли їx "забороняють", кладуть на "індекс", тоді вони мають більше притяжливу силу для молоді. І для старших теж. Один із французьких критиків з нагоди 300-ліття народин Расіна в анкеті на запит: "Що можна зробиш найкращого для його звеличання?" — відповів "Заборонити його у школах".
Не тільки школа, але і дешева публіцистика і святочна пустомельщина знеохочує чутливіші одиниці до письменників, коли про них починають писати і говорити так як міністрів і диктаторів — кожний залежно від своєї "орієнтації". Письменники не мають таких чудодійних рецепт на спасення світа, як ті "актуальні величини".
м. р.
"Найширше зобовязання, якого бритійський уряд колинебудь піднявся".
Пакт зі CCCР в насвітленні анґлійського щоденника.
ЛЬОНДОН, ПАТ. "Манчестер Ґардієн", обговорюючи порозуміння зі СССР, підкреслює, що три великодержави готові дати ґарантію всім европейським державам, які були би предметом аґресії. Є це найширше і найдальше посуненє зобовязання, якого бритійський уряд колинебудь піднявся.
Оптимізм французької преси та скептицизм комуністичного часопису.
ПАРИЖ, ПАТ. Ціла паризька преса присвячує багато уваги справі пакту взаїмної допомоги з Анґлією та СССР і займає до неї прихильне становище, за винятком правих часописів. Більшість щоденників висловлює надію, що переговори покінчаться успішно, а то всі три уряди за далеко занґажувалися, щоб тепер відступати. Французька преса в чергу привязує вагу не до самої військової співпраці СССР, а до морального вражіння, яке робить підписання пакту на Німеччину.
Скептичне становище займає комуністична "Юманіте", яка висловлює сумнів, чи Льондон і Париж виявлять досить доброї волі та зрозуміння для совітських домагань.
Совіти за ніяку ціну не допустять до того, щоб Німеччина зайняла балтійські держави.
ЛЬОНДОН, 25. 5. "Дейлі Телєґраф" містить специяльну статю свого морського кореспондента Байвотера про "Морську стратеґію на Балканах", в якій той відомий знавець підкреслює, що без панування на Балтику Німеччина не могла би довго вести війни, і то з уваги на швидку розбудову совітської фльоти сумнівне, чи Німеччина зможе опанувати своєю фльотою Балтик, як то вона зробила підчас світової війни. На думку Байвотера, совітська балтійська фльота складається з 2 панцирників по 23.000 тон кождий, узброєних у 12-палеві гармати найновіші, 6 нових кружляків, 12 великих лідерів фльотилі, 15 контрторпедовців і найменше 50 підводних човнів. Та фльота може перешкодити всім німецьким плянам опанувати Балтик. Одинока небезпека для тієї фльоти — це забльокування фінського заливу. Одначе німці не можуть тепер того зробити, бо їx найдалі на північ висунена морська воєнна база — це Мемель. Тільки тоді, якби Німеччина зайняла цілу Естонію, вона могла би сильно ставити перешкоди совітській фльоті в її виїзді на море. Тому теж безпека балтійських держав є квестією життя і смерти для Совітів і Совіти не можуть ніяким чином дозволити на те, щоб Німеччина окупувала балтійські держави.
(«Діло»)
____________________________
31 травня 1939 р.
Як українці залишилися без своїх радних у міській раді у Львові.
Хоч Головна Виборча Комісія не подала ще офіційного висліду виборів до Міської Ради Львова, що відбулися 21-го травня ц. р., то в минулонедільних польських львівських щоденниках такі "офіційні" висліди вже появилися. Згідно з ними — українці не здобули у львівських виборах ні одного мандату.
За грошеві зловживання арештували в пятницю 26. ц. м. грошевого листаря Маврикія Н. з поштового уряду на головному двірці у Львові. Йому закидають присвоєння коло 1000 зол. Влада веде слідство.
Втеча 4-ох арештантів з міських арештів. У ночі з пятниці на суботу 27. ц. м. з міських арештів при вул. Судовій втікло 4-ох арештантів: М. Гринечко, Ст. Кушнір, П. Лупківський і Г. Дзюба. Згадані арештанти напали опівночі на сторожа А. Шеліґу на коридорі, куди дісталися крізь виломані крати у дверях, обезвладнили його, відобрали йому ключі, випустили зі сусідньої келії ще 4-ох арештантів і почали втікати. Одначе сторож Шеліґа встиг ще заалярмувати криком інших сторожів, які зловили 4-ох утікачів, а 4 вдалося втекти. За втікачами шукає поліція.
Львівська хроніка. Поліція перевела минулої пятниці пополудні облаву на пл. Сольських і притримала 48 осіб. За двома особами шукала поліція, 12 відставить до їx місця замешкання, інші вийшли на волю. — В суботу вранці поліція арештувала Ґ. Унтермана і Г. Шмера за намагану крадіж товарів з тютюневого кіоску Р. Неґер при пл. Краківській. — Адам Ґрондиш (вул. Варшавська 79) повідомив поліцію, що ще в четвер вполудне вийшла з хати його жінка Анна і дотепер не вернулася.
Зміни назв місцевостей. Міністр внутрішніх справ розпорядком з 24-го ц. м. устійнив назви для таких місцевостей у станиславівському воєвідстві: У долинському повіті змінено назву місцевости Ямерсталь у громаді Поляниця на "Рівня"; Гофнунґсав у громаді Рахина на "Підлісся"; у калуському повіті: Енґельсберґ у громаді Велдіж на "Анєлін"; Уґарсталь у громаді Новиця — на "Мазурів"; у стрийському повіті: Пехерсдорф у громаді Братківці — на "Кривень"; Аннаберґ у громаді Тухолька — на "Фелин"; Карльсдорф у громаді Тухолька — на "Каролин"; у товмацькому повіті: Сітаверівку у громаді Марківці — на "Ляцьке Нове".
Конкурс молодих співаків.
У днях 24-го і 25-го травня відбувся в малій салі Музичного Т-ва ім. М. Лисенка у Львові перший конкурс молодих українських співаків. У ньому взяли участь: Ольга Антонович (сопран), Мирослав Антонович (баритон), Любомир Мацюк (тенор), Василь Несторович (тенор), Оксана Николишин (сопран), Лев Рейнарович (баритон), Олексій Ройко (тенор), А. Романовська (сопран), Мирослав Старицький (тенор), Люба Суботівна (сопран) і Теодор Юськів (баритон).
Союз Українських Професійних Музик визначив шість нагород у формі дипльомів, при чому три перші нагороди ще й грошеві: 150, 100 і 50 зол. До жюрі належали: дир. Василь Барвінський, голова, проф. І. Приймова, проф. О. Бандрівська, М. Сабат-Свірська, проф. д-р М. Колесса і д-р В. Витвицький. По кількагодинній нараді жюрі признали перше місце в тому конкурсі Теодорові Юськову, який крім дипльому дістав також грошеву нагороду в сумі 150 зол. Друга нагорода (дипльоми і 100 зол.) припала Оксані Николишин і Мирославові Антоновичеві. Трете Ользі Антонович (дипльоми і 50 зол.) і Анні Романовській. Четверте місце заняв Олесій Ройко, пяте Любомир Мацюк, шесте Лев Рейнарович.
У пятницю 26-го травня відбувся у великій салі Музичного Т-ва ім. М. Лисенка концерт лавреатів, що пройшов з повним успіхом. По концерті голова жюрі дир. В. Барвінський роздав лавреатам нагороди. Публика витала їх щирими оплесками.
У палестинському кітлї.
Помірковані араби приймають "Білу Книгу".
ЛЬОНДОН, ПАТ. Райтер повідомляє з Єрусалиму, що там відбулося зібрання провідників і визначних представників арабської "Партії Оборони" (поміркована партія). Зібрані вирішили прийняти "Білу Книгу" за підставу переговорів з В. Британією. Ухвалено революцію, яка осуджує терористичну акцію в Палестині, яку "фінансують деякі чужі держави, що втримують звязки з групою великого муфтія".
Жиди хочуть нелєґально дістатися до Палестини.
ГАПФА, ПАТ. Анґлійські сторожні кораблі ударемнили причал грецького корабля, який намагався висадити на беріг 400 жидівських еміґрантів, що їхали нелєґально до Палестини. Корабель арештували та відвели до Гайфи.
Боротьба не припиняється.
БЕЙРУТ. ПАТ. Ніччю на понеділок ґрупа терористів віддала ряд стрілів на село, що лежить недалеко Яффи. Чотирох арабів убили на місці, трьох важко ранили.
Бомба в кінотеатрі.
ЄРУСАЛИМ, ПАТ. В понеділок вечором до одного арабського кінотеатру кинули підчас сеансу бомбу. З приявних 21 осіб ранених, між ними 3-ох анґлійських поліціянтів і 3-ох жидів.
Сутичка терористів 13 анґлійським військом.
ГАЙФА, ПАТ. В понеділок рано дійшло недалеко села Асбара в околиці Сафед до поважної сутички між відділами анґлійського війська і сильно озброєною ґрупою терористів, які втратили 3-ох убитих і 3-ох ранених. Анґлійці здобули багато амуніції і зброї.
Молотов виголосить у середу експозе.
Група послів совітського парляменту виступила з внеском, щоб Молотов поінформував палату про заграничну політику. Молотов зaявив, що як обі палати ухвалять такий внесок, то він виголосить експозе. Обі палати такий внесок ухвалили. Промови Молотова сподіються в середу.
Людство мусітиме ще пройти жахливі досвіди...
Дві знаменні промови у Франції.
В часі Зелених Свят відбулося у Франції в місцевости Невіллі-сір-Сен посвячення памятника на цвинтарі американців, що полягли у світовій війні. При тій нагоді виголосив промову амбасадор Злучених Держав у Парижі Булліт. Він сказав, що народи, як і окремі одиниці, мусять вибирати нераз між грізними альтернативами. Народ може нпр. уникнути війни, як погодиться піти в неволю. Але для американця менше страшна війна як неволя, тому симпатії Злучених Держав будуть по стороні тих, що виберуть війну замість неволю. Людство мусітиме ще пройти жахливі досвіди — сказав амбасадор Злучених Держав — заки прийде мир.
На промову амбасадора Булліта відповів премієр Далядіє. Він заявив, що Франція завжди змагала до співпраці з іншими народами. Але як усі свобідні народи вона не може погодитися на загрозу своїх вартостей дорожчих від життя. Франція — країна людської гідности, але й одночасно країна відваги й геройства. Тому всі намагання геґемонії чи панування над світом знайдуть Францію рішену до оборони своєї свободи і свободи світа.
(«Діло»)
____________________________
1 червня 1939 р.
Дм. Хмара. Українська праця і політика на Буковині.
Розмова з д-ром Вол. Залозецьким.
На тлі боротьби за костел. ПАТ повідомляє: Дня 28. травня ц. р. у ceлі Кузьмина, добромильського повіту, повстала бійка між місцевим населенням на тлі боротьби за костел. У висліді цієї бійки дві особи ранені. Щоб запобігти дальшим заворушенням, зміцнено місцеву станицю державної поліції.
Шантажисти перед судом. Перед львівським судом станув 67-літній Лейб Ґеллєр під замітом двох актів шантажу. Він домагався 50.000 зол. відшкодування від хірурґа, який його буцімто зле зоперував, опісля старався вимантити хабара від власника дроґерії, якому буцімто загрожувала ревізія митної сторожі. Підсудний хорий — його внесли на салю розправи на руках.
Львівська хроніка. У Дністрі під Галичем затонув польський студент Ю. Вішнєвський зі Львова. — З робітні дитячих візків М. Ляхера при вул. св. Михайла невідомі злодії вкрали машину до писання і товари, вартости 1800 зол. — 3 помешкання С. Стадніцької при вул. ґен. Токажевського ч. 72 злодії вкрали мужеське футро вартости 700 зол. — У Білогорськім лісі скінчив самогубством швець Василь Мацик (вул. Городецька ч. 59). — Коло трьох ставків у лісі на Погулянці намагались скінчити самогубством дві молоді дівчини: 20-літня Катерина Мік, служниця та 29-літня Катерина Похила. Їx відвезли до загального шпиталю.
Краєва хроніка. У Станьківцях пов. Долина невідомі злодії дісталися до церкви, розбили скарбонку і забрали гроші. — Над городенським повітом лютувала буря зі зливним дощем. На полях громади Білка грім убив Федора Ітрина.
Серія нещасливих катастроф підчас Зелених Свят. Минулої неділі трапилися в Парижі дві катастрофи, підчас яких 4 особи згинули і понад 30 було ранених. І так на двірні Монтпарнас зударилися два підміські поїзди з прогульковцями. Одна жінкa згинула, понад 20 було важко або легко ранених. У середмістю зударився автобус з вантажним самоходом. Автобус розбився до стіни одного з домів. У катастрофі згинули три особи, кілька було важко ранених. Недалеко Сен Етієн на автобус наїхало ззаду авто. Автобус упав у пропасть з 50 метрів глибоку. 29 подорожніх було важко або легко ранених. Крім того трапилася катастрофа недалеко Мецу в місцевости Нотр-Дам де Бон Фонтен, де автобус з прочанами вїхав між процесію. В катастрофі була одна особа вбита, 18 ранених, в того 4 важко.
Пятенята скінчили 5 років. Канадійські пятенята скінчили на Зелені Свята 5 років. Батьки пятенят дістали з цієї нагоди 1.600 телєґрам і листів з побажаннями та безліч подарунків з цілої Канади і Злучених Держав.
По широкому свiті.
Секретар еспанської амбасади в Берліні Альфредо Ескамільо важко ранений у самоходовій катастрофі в горах Гарц. Секретар Ескамільо сам вів самохід.
В часі Зелених Свят трапилося у Швеції кілька більших пожеж, м. ін. у місцевости Сундсваль згоріли великі тартаки.
Литовський консулят у Мемелі мають підвести до ступня ґенерального консуляту. Ґенеральним консулем має стати Віктор Ґайліюс, б. мемельський ґубернатор з литовських часів.
Естонський міністр закордонних справ К. Сельтер виїде в найближчих днях до Риґи, щоб відбути конференцію з міністром Мунтерсом у справі пакту неаґресії з Райхом.
"Райхсанцайґер" проголосив листу дальших 277 осіб, переважно жидів, яким відібрали громадянство. У 141 випадках сконфіскували майно на добро держави.
Югославянський реґент кн. Павло з княгинею Ольгою, виїхали у вівторок увечорі до Німеччини. З ними виїхав міністр закордонних справ Маркович.
В місці, де на морському дні лежить підводний човен "Сквалюс" з 26 жертвами катастрофи, зібралося багато воєнних кораблів. Вони дали 21 стрілів і літак скинув над місцем катастрофи вінки на море.
Французький амбасадор Наджяр приїхав до Москви.
(«Дїло»)
01.06.2014