Спроба створення Євразійського економічного союзу завершилася великим пшиком. На саміті країн-учасниць Митного союзу в Мінську 29 квітня лідери Росії, Білорусі й Казахстану так і не змогли узгодити своїх позицій. Олександр Лукашенко то й узагалі заявив, що якщо ЄврАзЕС й буде створено, то не раніше, ніж за 10 років.
Президенти трьох держав сиділи й балакали до пізньої ночі, парувалися й розпаровувалися. Володимир Путін розповідав своїм колегам про світлі перспективи існування у фактично єдиній державі, але все намарно.
Лукашенко, приміром, заперся на ключовому для Мінська питанні цін на російські енергоносії. «Нам пропонують сьогодні залишити невирішеними ті проблеми, які треба було б вирішити ще на попередніх етапах. На наше тверде переконання, ми повинні виходити на конкретні рубежі, одним з яких є повноформатний митний союз. Між його членами не повинно бути жодних обмежень в русі товарів, якими б чутливими вони не були», – так формулює свої претензії білоруський бацька.
Також його сильно непокоїть питання експортних мит на нафтопродукти. Справа в тому, що Білорусь безмитно імпортує з Росії понад 20 мільйонів тон нафти. На своїх НПЗ вона перероблює російське «чорне золото» на бензин та інші нафтопродукти й багато з новостворених товарів продає за кордон. Але так зване «вивізне мито» від експорту своїх нафтопродуктів Білорусія перераховує до російського бюджету. А це таких собі 4 мільярди доларів на рік. От Лукашенко й наполягає на скасуванні цих платежів . «Все має бути як в одній державі: якщо ми купили нафту в Росії за внутрішніми цінами, то маємо право з нею робити, що хочемо, і нікому за це не платити», – переконаний білоруський лідер.
Свої рахунки виставляє Росії і Казахстан. Серед проблемних для Астани залишається питання про спільний ринок алкогольної продукції. Адже Москва обмежує доступ казахстанської горілки та інших алкогольних напоїв на російські ринки. А цими днями Держдума Росії має намір ухвалити законопроект про обмеження ввезення алкоголю з Казахстану до п'яти літрів на одну людину. І це президента Нурсултана Назарбаєва аж ніяк не влаштовує.
На саміті він висловив і низку інших претензій та пропозицій. Передовсім щодо єдиного ринку праці. Казахський лідер, зокрема розкритикував російський закон, який забороняє водіям з правами інших країн надавати транспортні послуги на території РФ. Окрім того, Назарбаєва обурювала експансія російських страхових компаній і банків на казахстанському фінансовому ринку та ринку страхових послуг.
Якщо оформити претензії «молодших братів» до Росії в конкретні цифри, то, як підрахували аналітики, це обійдеться «старшому братові» у кругленьку суму – 33 мільярди доларів. Зайве казати, що Путін, обтяжений нині воєнними витратами в Україні, соціальними зобов’язаннями щодо Криму й агітаційно-пропагандистськими видатками по цілому світі, аж ніяк не в стані дозволити собі таку щедрість. Не треба також забувати й про санкції Заходу проти Росії, які й так уже призвели до стагнації російської економіки, а незабаром можуть спричинити й рецесію.
Чи існували на саміті в Мінську, окрім економічних суперечностей, ще й політичні? Багато кому здалося, що так. Хоча утаємничені експерти не поспішають говорити про якісь сварки передовсім між Лукашенком і Путіним. Так, бацька дозволив собі напередодні немало заяв щодо України, які Кремль на тлі жорсткого протистояння з Києвом мав би сприйняти як недружні щодо себе. Президент Білорусії оголосив , що визнає нову київську владу, яку Москва вперто називає незаконною. Лукашенко, рішуче висловився проти федералізації України, на якій наполягає Росія. Він закликав до збереження єдності сусідньої країни на тлі анексії Криму та спроб латентної окупації східноукраїнських областей.
Проте, як вже було сказано, досвідчені експерти пов’язують ці заяви Лукашенка аж ніяк не з наміром захистити Україну. Це радше хитра гра бацьки, замішана на тому, щоби дорожче продати свою лояльність, щоби зробити Путіна поступливішим у питанні енергоносіїв. Тому на основі цих заяв білоруського президента не варто робити висновок про те, що Мінськ в жодному випадку не виступить у разі чого єдиним фронтом з Москвою проти Києва.
Путін теж не дурень і безумовно розуміє, що Лукашенко хоче скористатися вразливістю Росії для досягнення своїх цілей. Тож ВВП ще буде торгуватися. Попередньо підписання 600-сторінкового договору про створення Євразійського союзу було заплановано на 29 травня в Астані. У будь-якому випадку там у цей день відбудеться саміт Вищої Євразійської Економічної Ради. Побачимо, яку цукерку для Мінська й Астани приготує Кремль.
05.05.2014