Епідемія окупацій

Без танків та автоматичної зброї в Західну Україну прийшла «мода» захоплювати адміністративні приміщення, як на Донбасі, а можна було б сконцентруватися на чомусь більш оптимістичному.

 

 

Колись би то стало простою бюрократичною процедурою, але після революції призначення голови райдержадміністрації – casus belli. Наприклад, привіз голова Івано-Франківської ОДА Андрій Троценко до Коломиї нового головного в районі чиновника Михайла Бойка, а надміру активні місцеві мешканці захопили будинок адміністрації. Бойко в будинок, де планує працювати, таки потрапив і був представлений всім, кому то було цікаво, після чого як тільки відбулась церемонія його представлення як керівника Коломийської РДА, активісти «Правого сектору» знову зайняли будівлю, аргґументуючи свою поведінку тим, що кандидатуру Бойка з ними не погоджували. Дивно, бо перед тим Троценко казав, що процес призначення голів райдержадміністрацій на Прикарпатті відбувався публічно, прозоро та з урахуванням думки громадськості. Очевидно, коломийському «Правому сектору» треба було процес зробити ще прозорішим. Адміністрацію потім звільнили, але, як кажуть в Одесі, осад лишився.

 

Потім прийшла черга спокійного Тернополя. Перед початком сесії до будівлі міської ради прийшли кілька сотень людей. Депутати планували розглянути понад 200 земельних питань, що дуже цікавило громадян, бо прозорість в цьому напрямку зараз бентежить майже всіх. В Тернополі активісти обурювалися хаотичною забудовою міста й набережної ставу, вирубкою зелених насаджень і знищенням дитячих майданчиків. Але коли перед ініціативною групою, яка хотіла ввійти у сесійну залу, зачинили двері, активісти зробили спробу силою прорватися у приміщення.

 

Мерія Тернополя – місцина зазвичай мирна

 

Як завжди буває в таких випадках, трошки були биті писки в тих, хто хотів подивитися, як працюють райці, і в тих, хто їхнього бажання не поділяв. Мерія залишилася неприступною, але для вечірніх новин телевізійна картинка з «файного міста» була майже фронтова. Потім міський голова Сергій Надал пояснював, що ж то відбувалося з його погляду: «25 квітня під час сесії Тернопільської міської ради відбулися події, зовсім не схожі на мирні пікети. Звичайно, були люди, які прийшли з претензіями та зверненнями. Але вони розчинилися в масі молодиків кримінальної зовнішності. У натовпі затримали представника організованого злочинного угруповання зі зброєю. Також серед тих, хто був під міською радою, правоохоронці ідентифікувалися багатьох так званих "героїв" 1990-х років». Така і є остаточна версія: вибиті шиби в мерії – це  «розборки» між групами «Аракс» і «Юмакс», чию діяльність пов'язують з кримінальними авторитетами у 1990-і роки в Тернополі. Міліція працює.

 

В Почаєві свої проблеми, бо там землю біля самої Успенської Лаври якось дуже хитро приватизували ще минулого року. Тепер компетентні органи розслідують, що ж там сталося, і скандал місцевого масштабу заповідається солідний. Ґлобальний скандал може статися в самій Лаврі, де помічено громадян, яких після кримських подій називають «зеленими чоловічками». Кажуть, на території храму почуваються вони дуже комфортно, але чого від них чекати – не знає ніхто.

 

Краса в Лаврі незбагненна, але тепер не тільки цим вона цікава

 

Так само незрозуміло, звідки взявся в Івано-Франківську під стінами обласного УМВС бронетранспортер. Машина постояла там, її власники продемонстрували свої мілітарні «м'язи». Процес призначення міліцейського керівництва в місті нудним не буде.

 

Проте краще все-таки транспорт використовувати, як в Тернополі, де з'явився «тролейбус щастя». Під час першого рейсу пасажирів зустрічала весела музика, а транспорт прикрасили кульками, паперовими квітами, в салоні розклеїли дитячі малюнки й записки. Ідея зробити життя трошки веселішим належить місцевим студентам, яким для щастя не потрібно ніяких бронетранспортерів.

 

Проїдешся в такому транспорті й задумаєшся, чи штурмувати мерію

 

28.04.2014