Конфуцій був найкращим політтехнологом свого часу, а Лао-цзи – найзнаменитішим психоаналітиком, прославленим серед усіх царств мудрецем..
Якось Конфуцій прийшов до Лао-цзи і попросив проконсультувати його щодо оптимального варіанту конституційного устрою та найефективніших методів впливу на громадську думку. Ну, і, звичайно, позаяк із замовленнями було туго, було би не зайвим, якби Лао-цзи замовив за Конфуція словечко перед місцевою політичною елітою.
Зустріч не вдалася. Лао-цзи уникав прямих відповідей і увесь час торочив про природну гармонію. Мовляв, чим активніше людина втручається в природну рівновагу, тим далі вона від гармонії, чим більше примусу, тим більше безладу. Все дійсне, яким би воно не було, має власну Внутрішню Природу, котру не можна змінити насильно, не заподіявши їй шкоди. Якщо ж спробувати нав'язати їй ззовні довільні абстрактні правила, це викличе лише неминучий опір.
– Старий мудак в’юнкий як вуж, – роздратовано кинув Конфуцій, виходячи з хатини Лао.
– Це понятно, а що написати у прес-релізі?
– Нічого різкого, він має серйозний рейтинг і підтримку в елітах. Але дайте сигнал, що ми не в одній команді. Старий, здається, щиро не розуміє, що майбутнє за соціальними технологіями, а психоаналітика – це заспокійливе для невдах.
Тому напишіть якось так: «Після зустрічі Конфуцій заявив: "Я знаю, що птах може літати, риба може плавати, тварина може бігати. Щоб зловити бігаючого, розставляють сильця, на того, хто плаває, закидають сітку, а для того, хто літає, є стріла. Що ж до дракона, то я не можу збагнути, як він, осідлавши вітер і хмари, злітає в небо. Сьогодні я бачив Лао-цзи – воістину він подібний до дракона"»
08.04.2014