Правоцентристська партія Fidesz не тільки залишається при владі, але й у коаліції зі своїм партнером Християнсько-демократичною народною партією збереже конституційну більшість. А лідер Fidesz вже втретє очолить уряд Угорщини.
Все ж слід зауважити, що на виборах, які відбулися 6 квітня Fidesz трохи втратила свої позиції. За даними Центральної виборчої комісії Угорщини, результати парламентських виборів виглядають таким чином:
Згідно з результатами виборів, місця в Національних зборах Угорщини розподілилися так:
Тобто зараз Віктор Орбан забезпечив собі підтримку двох третин парламенту лише з перевагою в один в голос. А в попередньому складі законодавчого органу його коаліція мала значно переконливіші позиції, за результатами виборів 2010 року:
Саме наявність тоді конституційної більшості дозволили коаліції, зокрема, змінити 2012 року виборче законодавство, причому разом з прийняттям нової Конституції. Основні зміни були такими:
1) Замість двох турів виборів було вирішено проводити лише один.
2) Скасовано обмеження щодо явки виборців, раніше вона повинна була становити не менше 50 % у першому турі й 25 % – у другому.
3) Кількість місць у парламенті зменшено з 386 до 199, з них:
- 106 місць розподіляються за виборчими округами (раніше було 176);
- 93 місця розподіляються за партійними списками (раніше було 210).
Виборчий бар'єр залишився таким, як і був: 5 % для партій, у разі двопартійного списку – 10 %, для блоку трьох і більше партій – 15 %.
Тож останні вибори стали так би мовити «пілотними» для нового виборчого закону. Багато хто закидає, що цей закон Fidesz писала саме під себе. Непрямим підтвердженням цього закиду стало те, що попри певне падіння популярності уряду й відповідно урядової коаліції вона зуміла таки втримати конституційну більшість, хай і мінімальну.
Сам же Віктор Орбан ще в неділю ввечері заявив про перемогу його політичної сили. Він переконував, що «народ визнав слушність політики уряду щодо створення додаткових місць праці, підтримки родин і боротьби за національну суверенність». «Це була не просто якась там перемога. Ми здобули всебічну звитягу, яку ще не встигли оцінити повною мірою!» – дещо перебільшуючи успіх, промовив прем’єр, звертаючись до своїх прихильників.
Варто також зауважити, що цьогоріч з арсеналу Fidesz зникла євроскептична риторика. Віктор Орбан і його соратники стали на шлях апологетизації членства Угорщини в Європейській Унії. Очевидно Будапешт відчув усю небезпеку сварок з Брюсселем. А сварки точилися саме через ухвалення Національними зборами нової редакції Конституції, яка на думку європейських політиків була кроком назад від демократії.
«Виборці підтвердили, що місце Угорщини – в ЄУ, але тільки тоді, коли ми маємо сильний національний уряд. Угорщина знову стала місцем, де хочеться жити, працювати й створювати родину. Ми задекларували, що не зійдемо з цього шляху», – наголосив прем’єр. Варто віддати йому належне, за минулі роки уряд зумів стрімко зменшити дефіцит державного бюджету, скоротити державний борг, досягнути значних успіхів у подоланні безробіття. Вдалося знизити ціни на комунальні послуги, зокрема на електроенергію й газ.
Водночас слід звернути увагу, що ультраправі політичні сили набирають популярності серед мадярів. Сумнозвісна партія Jobbik, члени котрої, зокрема, висловилися за анексію Криму Росією й були спостерігачами на кримському референдумі 16 березня, покращила свої виборчі результати. Цьогоріч за них вже проголосувало 20,66 % виборців. Це вперше з часу свого створення партія перетнула 20-відсотковий психологічний бар’єр. Нагадаємо, що на попередніх виборах чотири роки тому Jobbik задовольнявся 15,86 відсотками. Це дало привід лідерові партії Ґабору Воні похвалитися, що, нібито, його політична сила є «найпотужнішим національно-радикальним угрупованням у Європейській Унії».
Коаліція лівацьких партій MSZP, де першу скрипку грає Угорська соціалістична партія, заручилася підтримкою 25,73 виборців. Це значно краще, ніж на виборах 2010 року (19%), але явно не відповідає політичним амбіціям лівих, котрі ще п’ять років тому перебували при владі. А соціаліст Петер Мед’єши став саме тим прем’єром, котрий привів Угорщину до Європейської Унії.
Та цьогорічна кампанія MSZP, як зазначають експерти, була вкрай слабенькою й малопомітною. І як наслідок, матиме лівиця в Народних зборах нещасні 38 мандатів.
Ще до парламенту зуміла потрапити ліво-ліберальна партія LMP (Lehet Más a Politika – Політика може бути кращою). За неї проголосувало 5,2 відсотків виборців, що можна вважати серйозною поразкою партії, яку чотири роки тому підтримувало майже вісім відсотків електорату.
Що ж очікувати від Угорщини по виборах? Яким шляхом розвитку піде країна тепер? Які пріоритетні завдання вирішуватиме новий-старий уряд?
Експерти вважають, що країна може рухатися в антиліберальному напрямку в сфері господарки. Тобто, уряд Орбана продовжуватиме нарощувати вплив держави на економіку. Передовсім тиск відчують банки й фірми, які надають громадські послуги.
Будапешт поки що не планує запроваджувати спільну європейську валюту. Навпаки, уряд налаштований утримувати низький курс форинта, аби в такий спосіб сприяти експорту мадярської продукції.
З іншого боку, політика державного втручання в економіку може негативно вплинути на інвестиційний клімат й розвиток приватної ініціативи. Ми вже згадували про успіх уряду в подоланні бюджетного дефіциту, але, як зауважують експерти, цього вдалося досягнути не так за рахунок розвитку промисловості, як завдяки волюнтаристським діям Орбана. Наприклад, було націоналізована близько 14 мільярдів доларів, накопичених в приватних пенсійних фондах. Уряд підвищив податки для банків і для багатьох сфер бізнесу. Тому експерти застерігають угорський уряд від того, щоб продовжувати таку політику, яка дає лише короткотермінові зиски, але не забезпечує сталого розвитку.