За назву: Галичина і галицький

З промови посла д-ра Ст. Барана на пленарному засіданні сойму 16. ц. м.

Перед кількома днями цензорська влада при городському старостві у Львові стала конфіскувати українські часописи у Львові за вжи­вання слів: „Галичина" і „галицький“. Звертаю увагу високої Палати, що ця назва історична. Вона істнувала й істнує і цього факту не може заперечити ніхто з поляків. Ніхто теж не може заперечити історичного факту, що до половини XIV. ст. (до року 1340) істнувала окрема само­стійна Галицько-Володимирська Держава, що обіймала більш-менше майже в цілости ті укра­їнські етноґрафічні землі, що є нині в межах польської держави. Ця назва є для нас назвою історичною. Зрештою донедавна назви „Ґалі­ція“, назви латинської зі слова „Галич“, ужива­ли й поляки. Нема ніякого закону в польському законодавстві, що скасував би цю давню істо­ричну назву і тільки через звичайне уживання прийшла недавно у поляків назва „Малополь­ска“.

Досі було так у практиці, що ми уживали і мали та маємо право уживати нашої історич­ної назви. Тепер ця назва матиме свій хід і в ресорті міністерства справедливости, бо коли виконають ті погрози, що їх дав львівський цен­зор українським редакторам, то можуть зайти випадки, що забере голос дотично цієї назви прокуратор і суд, отже органи, підчнинені міні­стерству справедливости.

Для нас є важною річю, щоб не було репре­сій у повищій справі. Беру анальоґію з поль­ської історії, з історії польських займанщин. У пруській державі польські етнографічні землі називано Остмарк, таксамо як польські етно­графічні земіл в Росії названо: Привислянський Край. Однак ніколи не було того, щоб пруська цензорська влада в Познані, або російська цен­зорська влада у Варшаві конфіскувала чи гро­зила тим полякам, які свої етнографічні землі на­зивали тоді там Познаншиною або Конгресовим Королівством. Це було вільно полякам під прусь­кою і російською займанщиною, а не вільно нам сьогодні уживати нашої назви на землях з укра­їнською більшістю та з українською історичною і державницькою традицією. Очевидно, проти цього будемо боротися і ніколи не виречемося своєї історичної назви.