Мешканці Криму їдуть до Львова перечекати напружений період українсько-російського протистояння на півострові. Їдуть переважно кримські татари — переважно жінки з дітьми. Станом на тепер приїхати до Львова зголосилися понад 220 осіб, а людей, готових їх тут прийняти, набагато більше.
Дії росіян — це нахабна аґресія
Молода жінка з хлопцем років десяти чекає потяга з Сімферополя на третьому пероні львівського двірця. Її ім'я — Ельзара, вона кримська татарка, але давно живе у Львові, і коли в Криму почалися ці дивні маневри так званої самооборони в російській уніформі та з російською зброєю, запросила родичів перечекати непевні часи до себе.
«Все поки що спокійно, але в Бахчисараї ставлять хрестики на будинках кримських татар — про це розповідала сестра, яка приїхала вчора з трьома дітьми. А сьогодні сюди приїжджає наша бабуся ще з двома онуками. Я не думаю, що когось хочуть вбити, але те, що хочуть залякати — це правда», — пояснює жінка, перемішуючи російські та українські слова.
Ельзара крізь сльози згадує, як майже рік тому помер її батько, якого малим вивозили з Криму.
«Я тішуся, що він не дожив до цього дня, коли Росія знову нас намагається репресувати, бо для нього це було би шоком. Він це пережив, йому було три роки, коли їх вивезли, як худобу, в тих вагонах, а потім вони жили в Сибіру в землянках. Куди нам йти? У нас є тільки Крим, а при Росії нам життя не буде. Хіба в Туреччину їхати, тільки там нас можуть прийняти», — каже вона.
Проблем із житлом родина не матиме, бо у Львові є власний будинок, де вмістяться всі. Крім того, сусіди одразу ж зголосилися допомогти — принесли розкладачки, обіцяють допомогу.
«Українці взагалі зе бест, дуже рада, що живу в Західній Україні. Всі сусіди кажуть: коли хтось захоче приїхати, то ми із задоволенням візьмемо до себе», — розповідає Ельзара.
Натомість гості не надто схильні до розмов. Чоловік, який приїхав разом з дружиною та кількома малими дітьми, відмовляється говорити на камеру, і щойно бачить об'єктив, скерований у його бік, то одразу ж ховається.
Називати себе не хоче, лише розповідає, що в Криму залишили будинок, за яким наглядатимуть родичі.
«Люди збираються групами — росіяни і татари, — охороняють свої поселення та храми. Складно і важко, бо всі бояться. Я про грабунки не чув. Ми залишили дім, машину. Я ніколи не думав, що таке можете статися», — каже чоловік. На його переконання, дії російських військових — це нахабна аґресія.
Охочих прийняти гостей з Криму дуже багато
Представники львівської влади запевняють, що гості з Криму не матимуть побутових проблем в Галичині. Частину кримців готові прихистити звичайні мешканці Львівщини, інших беруть до себе санаторії та пансіонати. Скажімо, більшість людей, що прибули першого дня, у середу (5 березня), вирушили до санаторію в Любені Великому.
Як запевняє голова Львівської обласної ради Петро Колодій, люди матимуть змогу жити в комфортних умовах, а крім того, персонал обіцяє надавати їм низку оздоровчих послуг безкоштовно.
Заступник департаменту соціального захисту населення ЛОДА Оксана Яковець запевняє, що родини, які прибули з дітьми шкільного віку, не матимуть проблем з тим, щоб віддати їх вчитися до місцевих шкіл. Так само, каже вона, медики області готові надати всю необхідну допомогу і дорослим, і дітям.
За інформацією Оксани Яковець, приїхати на Львівщину зголосилися майже 60 родин з Криму, а це загалом понад 220 осіб. Число краян, які хочуть прийняти у себе мешканців Криму, набагато більше — 350 осіб. Крім того, допомогу запропонували й санаторії та готелі з курортів Львівщини.
07.03.2014