У симпатіях українців за рік до очікуваних президентських виборів відбувся цікавий зсув. «Антибандерівська» пропаґанда та радикалізація суспільних настроїв позначилася на рейтинґу Віктора Януковича — він зріс. Але не достатньо для того, щоб впевнено почуватися у переддень 2015 року. Понад те, якби вибори відбувалися найближчої неділі, то лідер Партії реґіонів програв би другий тур навіть Олегові Тягнибоку!

 

 

За даними свіжого опитування КМІС і SOCIS, у другому раунді за Тягнибока зголосилися проголосувати 31,3% респондентів при 27,5% у Януковича. Як відомо, донедавна лідер «Свободи» був єдиним опозиціонером, якого здатен побити Янукович, і вважався добрим спаринґ-партнером для комфортної конкуренції в стилі Кучма–Симоненко. Прикметно, що Тягнибок здійснив би свій стрибок навіть з нікчемним показником 2,8% у першому турі (гм..., з таким доробком ще варто посилкуватися пройти до другого раунду).

 

Виборці після Грушевського

 

Звідси висновок: опозиційні виборці мобілізуються інтенсивніше, ніж електорат президента. Олег Тягнибок теоретично спроможний перебрати на себе голоси своїх колеґ з опозиції. Донедавна вони не були готові підтримувати націоналіста, попри огиду до центральної влади. Врешті-решт, зміни в електоральних симпатіях ускладнюють план влади з усунення опонентів напередодні виборів або під час виборчої кампанії (зняття з реєстрації, «виштовхування» в уряд тощо).

 

 

Утім є цікава тенденція для ще одного політика на літеру «Я» — Арсенія Яценюка. З трійки електоральних лідерів голову фракції «Батьківщина» потіснив Петро Порошенко. Крутий злет «шоколадного маґната» свідчить про потребу нових облич в українській політиці, хоча Порошенка новим і не назвеш…

 

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології та Центру соціальних та маркетинґових досліджень SOCIS, станом на початок лютого вища кандидатська ліґа виглядає так: Янукович — 20,9% (із загального числа респондентів), Кличко — 20,1%, Порошенко — 13%, Яценюк — 6,4%, Симоненко — 3,8%, Тягнибок — 2,8%.

 

 

Порошенка залишає позаду Юлія Тимошенко, якщо до виборів вона встигне вийти з в'язниці й позбудеться судимості: Янукович — 29,2%, Віталій Кличко — 22,8%, Юлія Тимошенко — 19,1%, Петро Порошенко — 15,9%, Петро Симоненко — 4,3%, Олег Тягнибок — 2,8%.

 

 

Важливо, що опитування тривало від 24 січня до 1 лютого — вже після того, як на Грушевського відбулися сутички, і після того, як на Майдані впали мертвими перші жертви стрілянини. Тепер уже інший Майдан і, здається, інша країна. Опитування соціологів відображає настрої країни в той час, коли протистояння активістів з владою сягло апогею.

 

Кандидат у прем'єри

 

Майдан «з'їдає» не тільки владу — він «з'їдає» також опозиціонерів, які не виправдали його очікувань і довіри. Найбільше шкоди своїм рейтинґам завдали під час революції Арсеній Яценюк та Олег Тягнибок. Для них один з найсумніших днів протесту припав на 25 січня, коли активісти засвистали опозиціонерів прямо на сцені. І тут маємо парадокс: з одного боку, демократично орієнтованим виборцям знову властива позиція «проти всіх», вони сотні разів отримували підстави розчаруватися у владі, й десятки разів — у «вождях». Однак, як свідчить імітація другого туру в парі Янукович–Тягнибок, ця позиція не схильна проявлятися у той спосіб, як це трапилося в 2010 році.

 

Розчарування виборців і категорична недовіра до заяв типу «куля в лоб» змушують Арсенія Яценюка прагматичніше прислухатися до пропозиції, яку озвучив йому Януковича і яку рекомендує Захід. Пропозиції прем'єрства. Входження Яценюка в уряд у той час, коли країна прямує до дефолту, та ще й під формальне керівництво свого опонента, знаменуватиме кінець президентських перспектив Яценюка. А отже, в нього буде час присвятитися країні, а не виборчій кампанії. «Це дуже ризиковано. Але йдеться не про мою політичну долю, а про долю країни. Я готовий втратити рейтинґ, аби врятувати країну», — заявив Яценюк у недавньому інтерв'ю DeutscheWelle. А якщо рейтинґ уже втрачено — то й роздумувати легше…

 

Щоправда, в цьому випадку Яценюку доведеться зважити на позицію своєї лідерки — Юлії Тимошенко. Вона контролює переважну більшість власної фракції, якій у разі чого довелося б підставляти плече коаліційному уряду (бо навряд чи він був би суто опозиційним), переймати на себе відповідальність за здійснення непопулярних реформ. Якщо в Юлії Володимирівни таки з'явиться перспектива кандидатувати на виборах-2015, то вона напевне займе радикальну позицію і спробує себе протиставити млявим і нерішучим опозиціонерам. Її рейтинґ — 13,9%. Відставання від Кличка — трохи більше за похибку вибірки.

 

Можливо, саме такими міркуваннями зумовлена поява листа від Тимошенко, в якому вона просить соратників утриматися від переговорів з Януковичем і не переходити на парламентсько-президентський устрій.

 

Є ще порох у рукавичках

 

У січні стало помітним тяжіння Петра Порошенка до Віталія Кличка. На багатьох вічах вони стоять поруч. Разом допомагають вивозити з України «автомайданівця» Дмитра Булатова. Радяться у Верховній Раді… Опонентам і конкурентам варто пригледітися до цього тандему. Кумулятивний ефект від їхнього союзу — наразі йдеться про суто президентські рейтинґи — може залишити позаду решту кандидатів.

 

За висновком соціолога Ірини Бекешкіної, Порошенко — лідер у прирості симпатиків. «Що стосується останніх рейтинґів, то Порошенко — політик, що найбільш стрімко росте у громадській думці. У нашому попередньому опитуванні в грудні він на 30% поліпшив свій результат на фоні того, що всі інші лише погіршили», — розповіла керівник «Демініціатив».

 

Зростання рейтинґу Порошенка чітко видно у дослідженнях компанії SOCIS, яка провадила опитування щомісяця, починаючи з листопада. Тож останнього місяця осені Порошенко мав 5,7% (опитування виконували спільно з «Рейтинґом»; до анкети також внесено Юлію Тимошенко), у грудні — 9%, а в січні/лютому — 11,2% (спільно з КМІСом).

 

 

Якщо ж Тимошенко не зможе балотуватися на виборах, теоретичний ужинок Порошенка був би ще більшим: 7,1% — 10,5% — 13%.

 

 

Євромайдан став для Петра Порошенка чистилищем. Ще півтора року тому він працював в уряді Миколи Азарова. Як міністр економіки дістав не одного публічного ляпаса від Віктора Януковича. Але в диму майданівських бочок ті гріхи розвіялися. Забулося й те, що Порошенко був одним з гробарів «помаранчевого» миру 2005 року й став одним з найбільших розчарувань тамтого майдану…

 

Кличко з Порошенком — це політики, які на найближчих виборах мають найбільше шансів подолати межі власного електорального ядра. З одного боку, цей тандем сприймають як найліпших ватажків протесту. За даними опитування КМІС/SOCIS, 20,4% респондентів вважають, що народний спротив мав би очолити Кличко, а 12,6% називають Порошенка. Для порівняння: Яценюк — 6,3%, а Тимошенко — 5,9%. Щоправда, зафіксовано високий показник відмов від відповіді — 41,1%.

 

І водночас Кличко з Порошенком викликають найменше огиди в українських виборців. У депутата-бізнесмена найнижчий рівень недовіри з-поміж усіх українських політиків — 48,2% (тих, хто «повністю не довіряє» і «скоріше не довіряє»). Депутат-спортсмен другий у цьому рейтинґу — 50,5% недовіри.

 

При тому вони мають найбільший відсоток довіри: Кличко – 44,5%, Порошенко – 39,9%. Це означає, що в них є найбільше можливостей залучити додаткових прихильників. Вони можуть подобатися не лише «своїм», а й «чужим». Хоча, напевне, розчарують тих, хто звик ставити питання: «Яка у вас ідеологія?»

 

Майдан триває. Він може посунути з трону ще багатьох політиків. Не тільки того, який своїми вчинками змусив Майдан зібратися.

 

09.02.2014