А потім сталася революція…

Останній тиждень «українського Рамадану» нагадав, що влада не розівчилася «розводити, як кошенят» опозицію, в рядах якої традиційні непорозуміння призвели до початку нової революції. Тепер уже направду кривавої.

 

 

Законотворчість тижня

 

Опозиціонери довго і нудно розповідали про те, який ганебний державний бюджет нас чекає в поточному році, які багатомільярдні «діри» зашифровано в цьому головному кошторисі , що одночасно подарує близьким до Сім’ї олігархам такі самі грубі мільярди. Парламентська більшість на голоси волаючих в пустелі не зважала і держбюджет був прийнятий. Можна до посивіння п’яток сперечатися про те чи відповідало те голосування регламентним нормам Верховної Ради, але це не так важливо. Головне те, що під бюджетний шумок «регіонали» з комуністами і місцями позафракційними провели десяток законопроектів, які мають відношення до демократії, як Петро Столипін до творчості Beatles.

 

Недолуго виглядало бажання законодавців прищемити недержавні громадські організації, які уже майже офіційно іменуються «грантоїдами», бо найбільше фінансової допомоги з Заходу отримує сааме влада на власне довго тривале реформування. Тепер і Верховну Раду, і Кабінет міністрів можна називати «агентами». Гірше, що від законів про «більше п’яти не збиратися» і «зніміть маски» постраждають весільні кортежі, бо важко уявити собі, аби від церкви до ресторану гості їхали меншою кількістю машин; стосовно ж «масок», то міліціонери матимуть право запакувати в «воронки» китайців, які 31-го січня святкуватимуть свій Новий рік зі своїми зміненими фізіономіями. Найприкріше ж повернення – закон про наклеп. Всі написані зверху букви вже можуть розглядатися для кримінального провадження. Журналісти зворохобилися, що писати про котиків і песиків, які не зможуть подати позов, вони не будуть. А потім на вулиці Грушевського сталося те саме горня, яке переповнює виварку.

 

Починалося так

 

Так продовжилося. Далі буде

 

Опортуніст тижня

 

Екс-міністр оборони і «перший непрохідний» на минулих президентських виборах Анатолій Гриценко показав, що сучасна опозиційна діяльність його геть зацьомала. Анатолій Степанович перше вийшов з парламентської фракції «Батьківщина», а потім написав заяву про складення повноважень народного депутат.

 

Свої дії опозиціонер (владу Гриценко таки продовжує не любити) пояснював так: «Заявляю про складення повноважень народного депутата України. Таку заяву на ім'я голови парламенту Володимира Рибака я щойно зареєстрував. Сподіваюся, що люди, які голосували за мене на виборах і для яких чесно працював у Раді протягом року, зрозуміють це рішення. Я обирався до парламенту України, а не Північної Кореї. Працювати у Верховній Раді, яка своїми законами порушує базові конституційні права 45 мільйонів громадян і замість зміцнення демократії та верховенства права перетворює Українську державу на диктатуру, – я не можу. Це суперечить моїм життєвим принципам і цінностям».

 

Таке Анатолій Степанович казав про відмову від власного мандату народного депутата. Раніше він вихід із фракції "Батьківщина" аргументував ще більш категорично: "у зв'язку з неможливістю впливати на рішення, що приймаються".

 

Очевидно, тепер Гриценко повністю сконцентрується на новій президентській кампанії, яка де-факто вже почалася.

 

Такий собі кіт, що гуляє самотньо з іграшковим пістолетом

 

Відставник тижня

 

Черговий «сірий кардинал» відправлений у «запасний полк» президентом Віктором Януковичем – Сергій Льовочкін перетворився з глави Адміністрації президента в простого радника першої людини в країні.

 

Радників у Януковича, хоч гать гати, а про Льовочкіна одразу поповзли плітки, найоригінальнішою з яких виявилася та, згідно якій саме він спровокував бійню на Водохреща. З вредності. Ніхто в то не вірить, але слово вже сказане.

 

Найзагадковіша особистість сучасного політикуму

 

Камікадзе тижня

 

Пенсіонер Микола Басюк, який підробляв в Уманьгазі, зайшов в управління цієї структури з обрізом мисливської рушниці і три рази вистрелив.  Першим набоєм дід вбив директора Уманьгазу, другим поранив бухгалтера, третім відстрелив собі голову.

 

Політичної пікантності історія набрала, коли згадали, що вбитий директор Володимир Мельник є головним регіоналом Умані та депутатом Черкаської облради. Місцеві говорять, що на підприємстві на Басюка хотіли повісити борг у 300 тисяч гривень і чоловік вирішив піти вже аж таким шляхом.

 

Не тільки бруківка є зброєю пролетаріату

 

21.01.2014