Господарювати так, аби не завдавати шкоди природі й виробляти екологічно чисті продукти, навчатимуть у центрах карпатського господарювання. До їх створення, а точніше відродження, сьогодні взялася Асоціація «Великий Карпатський Бренд — "Чиста Флора"».
Старі, добрі, забуті школи
Школи господарювання та кооперативи територіальних громад у Галичині з'явилися ще за часів Австро-Угорської імперії. Тоді існували школи двох типів. Одні діяли як об'єднання громад, інші – як навчальні заклади. Галичани здобували тут цінні знання та досвід провадження господарства, навчалися різних ремесел, як-от теслярство, рільництво, млинарство. Школи господарювання набули популярності в Західній Україні у середині ХІХ — на початку ХХ століть. Серед господарських навчальних закладів Галичини однією з найуспішніших стала рільнича школа в Дублянах, яку заснувало Галицьке господарське товариство у 1856 році. Вона завжди відігравала значну роль у розвитку аґрарної науки та освіти. 1901 року школа отримала статус Академії, але за часів Польщі заклад втратив цей статус — його включили до складу Львівського політехнічного інституту як рільничо-лісовий факультет. За радянських часів Рільничу школу знову відокремили, створивши Львівський сільськогосподарський інститут, який вже за незалежності розширили та перейменували у Львівський державний аґрарний університет. У 2008 році заклад отримав статус національного.
Паралельно зі школами господарювання розвивався також кооперативний рух галицьких громад. Ґазди об’єднувалися у спілки (кооперативи) для ефективнішого господарювання, координації зусиль, підтримки. Такі кооперативи виникали всюди, і зокрема завдяки прийнятому у 1873 році законові про торговельні товариства, спілки й заробково-господарські кооперативи. 1904 року в селі Спас на Коломийщині створено перший на Покутті кооператив з назвою «Народна спілка». Заснував його Кирило Трильовський — видатний український громадський і політичний діяч, організатор галицьких «Січей», член Української Національної Ради ЗУНР. Сьогодні село Спас стало місцем зародження потужного кооперативного об’єднання, до якого увійшли господарства західної України, — «Асоціації Великий Карпатський Бренд — "Чиста Флора"».
Школи та кооперативи тодішньої Галичини великою мірою спричинилися до становлення громад, національного згуртування, будівництва ринкових відносин у краю, сприяли підвищенню якості продуктів та послуг. Люди отримували знання і застосовували їх на практиці. Вони вчились раціонально використовувати ресурси, працювати з дарами природи, поважаючи її закони. Ґазди кооперувались задля вигідного господарювання, бо чулися певніше у своїй єдності. Така практика кооперації може стати корисною і нині.
Центри господарювання — рушійна сила розвитку Карпат
Згодом, за радянської влади, кооперативний рух практично знищили колективізацією. Сьогодні він поволі відроджується. Хоч переважно ґазди воліють господарювати самі по собі, проте знаходиться чимраз більше таких, які усвідомлюють, що, об'єднавшись, можна зробити своє господарювання ефективнішим, економічно вигіднішим, потужнішим. Сьогодні в Галичині є чимало кооперативів, які успішно функціонують, зокрема під егідою вже згаданої Асоціації ВКБ «Чиста Флора». Розвиваючи ідею «Великого Карпатського Бренду», Асоціація намагається об'єднати виробників екологічно чистої продукції. Мета Асоціації — сприяти економічному розвиткові Карпат через центри карпатського господарювання з відродженими галицькими традиціями.
Керівник проекту Михайло Стовп'юк розповів »Z« таке: «Зараз на базі Асоціації вже існує центр з виробництва сиру в Микуличині на Івано-Франківщині. Сюди можуть приїжджати всі бажаючі та вчитися виготовляти сир, і потім застосовувати ці знання у своїх господарствах. До речі, високоякісні сири з високогір’я Карпат ще за Австрії возили до Відня. Також планується створення центру з вирощування автентичних сортів плодових дерев — школи садівництва». Асоціація планує відкрити центри господарювання у таких напрямках, як тваринництво, рослинництво, бджолярство, а також виробництво та переробка продукції. «Школи Асоціації на початках працюватимуть на добрій ініціативі їх засновників. Згодом будемо шукати ґрантодавців для подальшого розвитку центрів. Державної підтримки наразі не буде», — повідомив пан Стовп'юк. І додав, що подібні школи діють також у Львівській та Чернівецькій областях на базі спілки «Добробут». Завдання таких центрів господарювання і за часів Австро-Угорщини та Польщі, і в незалежній Україні однакові: зміцнити господарства, навчити галичан якісно ґаздувати.
Довідка:
Ідея створити «Карпатський бренд» належить Асоціації органічного землеробства «Чиста Флора». А відправним пунктом для неї стала Карпатська конвенція, яку 2003 року підписали сім країн: Польща, Румунія, Сербія та Чорногорія, Словаччина, Угорщина, Україна і Чехія. Цією конвенцією країни зобов’язалися охороняти чистоту та екологію Карпат, зберігати і примножувати місцеві традиції. Сьогодні Асоціація здійснює промоцію «Великого Карпатського Бренду» з найбільшою увагою до екологічності продукції та наданих під цим брендом послуг. Асоціація сертифікує місцевих виробників згідно з вимогами Бренду щодо органічності продукції. Основою розвитку Бренду стала здорова їжа з Карпат, а також народні промисли, туризм, спорт та інші напрямки карпатського господарювання. «Великий Карпатський Бренд» охоплює Карпати та Прикарпаття. Нині до асоціації увійшли господарства Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей.
15.02.2013