В червні 1896 р. у Коломиї вийшло перше число часопису «Громада» (з підзаголовком «Часопись для робучого народа»). Головним редактором і видавцем часопису, що мав виходити щомісячно, був – Кирило Трильовський (1864–1941)¹, добре відомий тоді на Покутті діяч заснованої у жовтні 1890 р. в Львові Русько-Української радикальної партії (далі – РУРП).
Кирило Трильовський. Фото, орієнтовно початок 1900-х рр.
Поява часопису «Громада» саме у Коломиї була зумовлена низкою причин і мала свою власну передісторію. Після заснування РУРП у жовтні 1890 р. її органом став часопис «Народ» (виходив у Львові з січня того ж року). В квітні 1891 р. РУРП налагодила у столиці Галицького краю ще й випуск газети «Хлібороб». Із грудня газета виходила вже в Коломиї. А з жовтня 1892 р. діяч РУРП М. Павлик також переніс туди і видання часопису «Народ»². Правда в листопаді 1894 р. на прохання групи т. зв. «молодих» радикалів М. Павлик із редакцією часопису «Народ» знову повернувся до Львова³. «Тутешні молоді [«молоді» радикали. – Ю. Я.] хочуть тут видавати хлопску газету [«Громадський голос». – Ю. Я.], – біда тілько, шчо нема грошеj. Jа не можу брати на себе, бо j так уже «Хліборобом» зарізав «Народ», – писав він М. Драгоманову 16 січня 1895 р.⁴. Зрештою 20 березня 1895 р. М. Павлик відмовився від редагування новозаснованої газети «Громадський голос» на користь представника «молодих» радикалів – В. Будзиновського⁵. Навесні 1895 р. видавничий центр РУРП, по суті, знову було переміщено назад до Львова. Виняток становила лише газета «Хлібороб», що надалі виходила в Коломиї. Останнє число газети вийшло на початку вересня 1895 р.⁶. Восени того ж року з’явився також і останній номер «Народу», датований 20 серпня⁷. Водночас у Львові з початку жовтня 1895 р. до кінця березня 1896 р. за редакцією діяча РУРП В. Будзиновського виходив часопис «Радикал»⁸.
Отже, навесні 1896 р. залишився лише орган РУРП – газета «Громадський голос». Очевидно, що К. Трильовський розумів необхідність видання ще одного пресового органу радикалів у тому числі й поза межами Львова. Не виключено, що й саме в Коломиї, де ґрунт для цього вже був (згадані вище «Хлібороб» і «Народ»). Також потрібно зазначити, що К. Трильовський у сусідньому Снятині наприкінці 1895 р. заснував бібліотечне товариство «Наука»⁹.
Правда не всі члени РУРП прихильно поставилися до ідеї К. Трильовського видавати новий часопис РУРП у Коломиї. Скажімо дуже критично до наміру К. Трильовського видавати в Коломиї «Громаду» поставився В. Стефаник (за його словами, це була чергова «Трильовська гадка»). Свою позицію стосовно майбутнього часопису він аргументував наступним чином. Так, 27 травня 1896 р. В. Стефаник у листі з Кракова до свого приятеля та однопартійця Л. Бачинського писав: «Ще урозуми Трильовского, най він закине гет «Трильовску гадку» видавати в Коломиї «Громаду» ніби місячник, що має популяризувати науку. Curiosum: Коломия і Трильовский та популяризувати науку! Ще каже, що він гадає трохи і заробляти на сій газеті. Які люде наївні бувають! Але і ся «Громада» […] має бути навіть ілюстрована. Дійсно, час би вже найвисший, аби перестати дурити мужика. Се ж політичне проступство зі сторони інтеліґентів, а деморалізація для мужиків!»¹⁰.
Отже, «Громада» К. Трильовського була призначена для широкого кола читачів, передусім селян¹¹. У статті «Від редакції» вміщеній у першому числі видання було зазначено, що «отсе беремо ся ми до видаваня новойі часописи для робучого народа під заголов.[ком] «Громада». – Назву тую дали ми йій по перше – на спомин тойі «Громади» котру видавав наш провідник і учитель Михайло Драгоманов*, а друге тому щоби сим тим кріпше зазначити яку вагу кладемо ми на кожду нашу громаду сільску»¹². Також у вступній статті «Громади» підкреслювалося, що редакційний колектив часопису ставив своїм завданням «ширенє знаня, просьвіти між нашим селяньством і між нашими робітниками мійскими – се перша наша ціль. Однакож по при річи наукові поміщувати будемо в «Громаді» також статі політичні, а дальше оповіданя, поезійі і таке інше, так щоби наш передплатник знайшов в «Громаді» не лиш науку але і забаву»¹³.
К. Трильовський як і РУРП загалом надавав важливого значення пресі¹⁴. Здебільшого з останньою селян у читальнях знайомили освічені люди, бо потрібно зважати на те, що станом на 1890 р. у Галичині мало не 65 % (64,87 %) населення було неграмотним. А в більшості повітів (34 із 49) – неписьменних налічувалося понад 90%¹⁵. «Громада» (поряд із партійним органом – газетою «Громадський голос») мала стати черговим періодичним виданням РУРП¹⁶. Іншими словами К. Трильовський розпочав новий і черговий пресовий проект радикалів. Звідси функціонування «Громади» мало стати важливим підґрунтям для зміцнення впливів РУРП у краї, передусім на теренах Покуття.
У вступній редакційній статті з цього приводу зазначалося наступне: «В політиці – як вже само собою розуміє ся – будемо держати ся радикальноі програми, котру також по можности старатимем ся пояснити. – Однако стоячи кріпко при радикальних засадах – будемо пильно зважати на се, щоби і всі другі члени нашойі партійі, а особливо визначнійші з них – також поступали лише після нашойі програми і не нарушали нічим основ нашойі організаційі»¹⁷. Отож, викладена у вступній статті програма та напрям нового видання з визначенням його мети й завдань, яскраво свідчила, що це був радикальний часопис. Це в свою чергу визначало насамперед тематику статей «Громади», її ідейну спрямованість, а також пріоритети та засади редакційної політики часопису. Крім К. Трильовського – редактора та видавця «Громади», склад редколегії часопису нам невідомий. Редакція часопису знаходилася в Коломиї. Спочатку за адресою вул. Старомійська, 366 (1896, 1897 №№ 1–3). А згодом на вул. Колієвій (1897, № 4–5)¹⁸.
Титульна сторінка часопису «Громада» (1896. – № 3).
Появу часопису «Громада» діячі РУРП зустріли доволі прохолодно. Так, уже згаданий вище В. Стефаник у листі до Л. Бачинського від 12 червня 1896 р. із Кракова зазначав наступне: «Мені дуже не хочеся писати про ту «Громаду». Можна в пана-бога не вірити, то можна і в Т[рильовсько]го. Коломия не є місто, здале на видаванє наукової газети, бо не має бібліотек, а Т[рильовсь]кий не є здалий редагувати яку-будь часопись, бо не має відповідного знаня»¹⁹. І далі: «Даймо на то, що Т[рильовсь]кий запевнив собі співробітництво таких людий, що мають знанє і не буде треба єго голови ні нащо більше, лиш на переписанє статей і на розісланє нумерів, то все-таки газета не буде добра, бо буде єї бракувати одноцільности в переводженю наукових тез. Ще додам, що Т[рильовсь]кий яко редактор марнував би себе, єго грунт є агітація і він повинен се знати і не сунутися в редактори лиш з тої амбіції […]. Врешті можна би сі хиби якось направляти і таки видавати письмо наукове, бо котра часопись є ідеально редагована? Але власне тут я стаю вже рішучим противником «Громади»²⁰.
Зрештою В. Стефаник у цитованому вище листі до Л. Бачинського робив висновок: «Се ж таки смердить тим партикуляризмом і тим, що кождий патріот хоче бути ватажком з неограниченою властю»²¹. І додавав при цьому, що «Т[рильовсь]кий має в Коломиї «Народну Волю», «Народні спілки» і «Науку» в Снятині. Се є організації вже існуючі, і їх би треба тримати, бо вони упадають. Чому Т[рильовсь]кий сих робіт не робить, а хоче газетярити? Тому не робить, що тяжко […]. Задля сего партикуляризму і задля такого нерозуміня своєї ролі у Т[рильовсь]кого – я є рішучим противником єго редакторства». Тому «час би вже не деморалізувати і себе і мужиків і не починати жадних громацких робіт, котрі мають напевно на нічім скінчитися. Віра в свої сили при таких легкодушних експериментах щораз більше уступає місця апатії. Час би врешті братися вже до тих наших інституцій партійних, котрі вже існують. Ось задля чого я противник «Громади»²².
«Я глубоко переконаний, що «трильовщина» нашого мужицтва інтелектуально не підійме. На се є Франко, Данилович, Мартович etc. Т[рильовсь]кий впливає на мужиків хвилею, лицем своїм, руками і загонистою завзятістю. Чоловік він є хвилі, а ніяк [не] вічної букви. Вже такий придався. Се він повинен знати. Я би Т[рильовсь]кого хотів бачити лиш агітатором. Се, природно, не склонить мене, аби я відражував кому «Громаду», – най читають кому хочеся» – писав В. Стефаник у листі до Л. Бачинського від 26 червня 1896 р. із Кракова²³.
На протязі 1896 р. часопис «Громада» виходив у світ в коломийській друкарні І. Брука і спілки²⁴. Там побачили світ п’ять чисел «Громади». Причому за жовтень і грудень 1896 р. №№ часопису не вийшли. З січня 1897 р. розпочався ІІ річник «Громади». Проте вже з 1897 р. часопис виходив у друкарні М. Білоуса. Обсяг видання становив від 8 до 12 сторінок. Загальний обсяг за 1896 рік склав 68 сторінок журнального формату (23½×19 см), а за 1897 рік – 32 сторінки (23×17½ см).
Авторів статей редакція часопису майже не вказувала. Виняток становлять І. Франко та вказані радше псевдоніми: Іван Зруб, А. Ревуха, З. А. Борський та ін.²⁵. При верстці часопису використовувався шрифт різних розмірів, найбільш важливі місця у тексті виділялися напівжирним шрифтом²⁶. В «Громаді» також існувала постійно діюча рубрика «Всячина»²⁷.
Традиційно перший номер «Громади» було розіслано серед потенційних читачів «на показ». З цього приводу в часописі зазначалося: «Упрашаєм всіх прихильників нашойі партійі о зєднуванє предплатників і скоре надсиланє передплати, щоби в сей спосіб забезпечити будучність нашому видавництву. – Ч. 2 вишле ся лише приславшим предплату»²⁸. Разом із тим гроші потрібні були за друк «Громади». Очевидно, що вона виходила за кошти, зібрані передусім серед галицьких селян, прихильників часопису. Так, передплата на рік в межах Австро-Угорщини складала – 1 злр. (у 1897 р. – 2 злр.). А окреме число коштувало від 10 кр. (1896, № 1) до 15 кр. (1896, №№ 2–5, 1897)²⁹.
1 вересня 1896 р. К. Трильовський у листі до І. Франка з Коломиї писав: «Громаду» взяв ся я видавати тому, що побачивєм і пересьвідчив ся ще за часів житя Хлїбороба» – як велике значеня для органїзації – має льокальна часопись. – До того хотївєм виповнити в той спосіб люку, яка була в наших видавництвах, і котра сильно давала ся відчувати. – Далї власне для того взяв ся я до газети, що в Кут тепер майже один (бо гимназиястів числити не могу) радикальний дїяч – і нїкого не маю до помочи, а надто стосунок службовий не дає менї нїгде вирвати ся на довше на агітацію. Маю аж надто одже часу вільного, щоби пустити в сьвіт одно число місячно, а в той спосіб можу дійти тамки, де особисто не міг бим дійти для браку часу. – Вправдї для льокальної полїтики дописей і т. д. не можу посвячувати місця (або отже людий), котрого маю дуже мало – але прецї мігєм припускати, що в сїм зглядї виручить мене Гр[омадський] Гол[ос] яко газета чисто полїтична. – Що до практики – то певно, що єї доси мало мавєм в сім згляді, але не зашкодить ще і тепер єї набрати. Я пересьвідчений, що як лиш Гр[омадський] Голос буде і на дальше так прихильно відноситись до «Громади» як в двох попередних числах – то она напевно вдержить ся і дїлу радикальному хосен принесе. А на таке попертє маю навіть право, бож Гр[омадський] Голос – орган партії»³⁰.
Оскільки дане видання було засноване діячем РУРП, то зрозуміло, що в ньому передусім популяризувалися ідеї радикальної партії³¹. Редактор і видавець часопису К. Трильовський практично в кожному номері «Громади» намагався інформувати читачів про діяльність РУРП. Це передусім стаття про політичне товариство РУРП – «Народна воля», а саме під заголовком «Віче та загальні Збори Народноі Волї в Коломиї»³². У серпневому числі «Громади» (1896, № 3) було вміщено повідомлення «Головний з’їзд радикальної партиї». Там зазначалося, що з’їзд РУРП «відбуде ся у Львові дня 26 і 27. вересня с. р. – просимо одже всїх товаришів партийних, щоби вибирали делєгатів і заосмотрювали їх в повномочія від себе». Водночас «з’їзд сей буде дуже важний для розвою партиї радикальної тим більше, що і вибори вже за плечима. – Одже до Львова Братя!»³³. В наступному номері часопису (1896, № 4) було вміщено інформацію про т. зв. «довірочні збори» в Снятині (13 вересня) та в Коломиї (20 вересня), що відбулися «в ціли вибору делегатів на з’їзд»³⁴. У цьому ж номері під назвою «Сегорічний краєвий з’їзд радикальної партиї» було надруковано й власне опис V з’їзду РУРП³⁵.
Присутній на з’їзді К. Трильовський зазначав: «В коломийськім робило ся доти, доки була інтелігенція. Виходить у нас тепер «Громада»³⁶. Водночас Я. Невестюк (був делегатом із Жовківщини) зауважував, що в «повіті (Коломийському. – Ю. Я.), де найсильнійший був рух, агітація тепер опирає ся лише на видаваню «Громади»³⁷. Зрештою крім газети «Громадський голос» (орган РУРП), а також видаваних І. Франком часопису «Житє і слово» та «Хлопської бібліотеки», партійний з’їзд «поручав членам сторонництва» часопис «Громада»³⁸. Водночас на останніх сторінках партійного органу починаючи з червня 1896 р. інколи вміщувалася рекламно-довідкова інформація про «Громаду»³⁹. Натомість у одному з номерів останньої було надруковано повідомлення такого змісту: «всім прихильникам робітного народу – припоручаємо орган радикальної партиї «Громадский Голос»⁴⁰.
На сторінках «Громади» активно велася також і передвиборча агітація РУРП (напередодні парламентських виборів, що мали відбути на початку 1897 р.). До таких можна віднести передусім статтю «Вибори»⁴¹ в якій між іншим зазначалося: «Отже сміло Братя Селяне ідїт у бій виборчий […]. Нехай нїчо Вам не застрашить і нехай щирий селянин радикал іде в виборчу боротьбу з окликом: Най жиє радикальна партия!»⁴². Про підготовку до виборів йшла мова в статті «Рух виборчий». «Радикальна партія в коломийскім повіті не спить, а працює кілько стає сил. – Дня 19 Грудня 1896 р. відбуло ся в Коломиі віче «Народноі Волі» а взяли у тім участь люде з Коломийского, Снятиньского, Городеньского а навіт і з товмацкого повіту. В кінци ухвалено розширювати радикальні часописи: «Громадский голос» «Громаду» та «Житє і Слово»⁴³ – повідомлялося в публікації.
Також часопис між іншим інформував читачів про проведення 14 лютого 1897 р. численного передвиборчого радикального віча в с. Любківці на Снятинщині. Зрештою як підсумовувала «Громада», що «і на сім вічу постановлено попирати всіма силами кандидатуру Дра Окуневского в V. а Дра Трильовского в IV. куриї»⁴⁴. У наступному номері «Громади» було надруковане звернення «Братя виборці!»⁴⁵ з закликом голосувати за «радикальних» кандидатів Т. Окуневського та власне редактора часопису – К. Трильовського. «Виборці пятої куриї! Ми окружний радикальний комітет виборчий поручаєм Вам до вибору посла соймового Дра Теофіла Окуневского з Городенки. На посла з куриї четвертої (округа: Коломия, Коссів, Снятин) поручаємо Вам Дра Кирила Трильовского»⁴⁶. Проте на парламентських виборах у березні 1897 р., більш відомих як криваві «баденівські» вибори, К. Трильовського мандату не здобув. Зрештою не дуже втішним для РУРП результатам виборів у часописі була присвячена стаття «По виборах»⁴⁷.
Разом із тим К. Трильовський намагався інформувати своїх читачів не лише про РУРП. Як редактор і видавець на сторінках часопису «Громада» він також висвітлював іншу проблематику. Достатньо згадати статті: «Що писали про унію церковну уніятский священник Стефан Качала та посол Барвіньский?»⁴⁸, «Іван Гус»⁴⁹. Також у кількох числах «Громади» друкувалося «Письмо Кирила Геника з Канади»⁵⁰ та стаття І. Зруба «Основи економії політичної»⁵¹. Із художніх творів тут надруковано «З поезії Т. Шевченка»⁵² та «Казка про мудрого Петра і дурного Івана» у перекладі А. Ревухи⁵³.
Крім того на сторінках «Громади» було передруковано оповідання І. Франка «Свинська конституція»⁵⁴ (вперше під такою назвою, в червні воно було друковане в «Батьківщині» та «Ділі» під назвою «Право свині»). Водночас за ініціативи К. Трильовського та загалом редакції «Громади» згаданий твір І. Франка навіть був перевиданий окремою брошурою в Коломиї⁵⁵. «Свинску Конституцїю» – передруковую» – писав К. Трильовський у листі до І. Франка від 6 серпня 1896 р. із Коломиї⁵⁶. Додамо, що із часопису «Громада» оповідання І. Франка навіть передрукувала американська «Свобода»⁵⁷. Також у коломийській «Громаді» було опубліковано поему І. Франка «Пяниця»⁵⁸. З приводу цієї поеми К. Трильовський 1 вересня 1896 р. у листі до І. Франка писав: «Я користаючи з вашого позволеня, даного менї через Павлика чи Вітика, передруковую вашого «Пяницю». Більше вже мабуть не скоро возьму ся використувати ваші вже видані твори, хиба що зволили бисьте що орігінального прислати. «Пяницї» – домагали ся самі мужики, котрі се чули на різних вечерницях»⁵⁹. У 1896 р. поема письменника також вийшла окремою брошурою⁶⁰.
«Ширім братя «Громаду[»] а буде частійше виходити. З порожного не наллє!»⁶¹ – зазначала редакція в об’єднаному квітнево-травневому номері часопису за 1897 р. (№ 4–5). Водночас на сторінках квітневого номеру «Громадського голосу» було вміщено таке оголошення: «Громада» газета для робучого народа виходить раз у місяць в Коломиі під редакцією Дра Кирила Трильовського. Поручаємо єі нашим читателям»⁶². Проте як з’ясувалося згодом, у червні 1897 р. видання часопису «Громади» було припинено. На те очевидно склалася ціла низка причин: особисті редакторські амбіції К. Трильовського, брак коштів, громадська байдужість до даного видання, пасивність дописувачів і т. д. Зрештою В. Стефаник у травні 1897 р. із Кракова в листі до О. Гаморак писав: «Заряд партії вислав єму (Трильовському. – Ю. Я.) письмо, в котрім єму наказав, аби заперестав напастий і рівночасно завідомив, що «Громаду» не уважаєся відтепер за радикальну часопись. Франко каже, що на найблисшім з’їзді внесе, аби Трильовского виключити з партії. Такий доробок Кирилів – але дурного все б’ють»⁶³.
_____________
¹ Романюк М. М., Галушко М. В. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження / Мирослав Миколайович Романюк, Марія Василівна Галушко / Передмова В. Качкана. – Львів, 1996. – С. 65.
² Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). – Т. VI (1890–1891). – Чернівці, 1910. – C. 132; Оповістка // Народ. – 1891. – Ч. 6. – 15 л.[атинського] марта. – С. 96; Хлібороб … // Народ. – 1891. – Ч. 23. – 20 л.[атинського] листопада. – С. 324; Від Редакціі // Народ. – 1892. – Ч. 15-18. – 1 л.[атинського] октября. – С. 206.
³ Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876–1895). – Т. VIII (1894–1895). – Чернівці, 1911. – C. 146.
⁴ Там само. – С. 178–179.
⁵ На виразне жаданье д. М. Павлика … // Громадський голос. – 1895. – Нр. 1. – 20 марта. – С. 1; Грицак Я. «Молоді» радикали в суспільно-політичному житті Галичини / Я. Грицак // Записки Наукового товариства імені Шевченка. – Львів, 1991. – Т. ССХХІІ: Праці Історико-філософської секції. – С. 91.
⁶ Романюк М. М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. – Львів: Світ, 2001. – Т. 1. 1848–1900 рр. – С. 556–557.
⁷ Народ. – 1895. – Нр. 17. – 20 августа. – С. 263.
⁸ Ящук П. Й. Газета «Радикал» / П. Й. Ящук // Вісник Львівського університету. Серія журналістики. – Львів, 1980. – Вип. 11. Журналістика і життя. – С. 34; Історія української дожовтневої журналістики. – Львів, 1983. – С. 390–391; Романюк М. М. Українські часописи Львова 1848–1939 рр.: Історико-бібліографічне дослідження: У 3 т. – Львів: Світ, 2001. – Т. 1. 1848–1900 рр. – С. 613.
⁹ Др. Кирило Трильовський // Громадський голос. – 1900. – Нр. 27 і 28. – 15 і 22 листопада. – С. 228; Петрів М. Й. Українські адвокати: державні, громадські, політичні та культурно-освітні діячі кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. – Кн. 1 / Михайло Йосипович Петрів. – Київ: Вид-во “ЮСТІНІАН”, 2014. – С. 433.
¹⁰ Стефаник В. Повне зібрання творів в трьох томах / Академія Наук Української РСР Інститут Літератури ім. Т. Г. Шевченка. – К.: Видавництво Академії Наук Української РСР, 1954. – Том третій: Листи. – С. 70.
¹¹ Кравець М. М. До питання про Русько-українську радикальну партію у Східній Галичині в 90-х роках ХІХ ст. / М. М. Кравець // З історії західноукраїнських земель. – К.: Видавництво АН УРСР, 1957. – Вип. ІІ. – С. 134.
* Про М. Драгоманова також див.: Ревуха А. Михайло Петрович Драгоманов // Громада. – 1896. – Ч. 2. – За липень. – С. 17–21.
¹² Від редакційі // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 1; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 15, 65; Романюк М. «Громада» / М. Романюк // Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 4, літери Г, Ґ. За редаґуванням Миколи Васильчука, Миколи Савчука. – Коломия: Редакційно-видавничий комітет “Енциклопедія Коломийщини”, Видавничо-поліграфічне товариство “Вік”, 2006. – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. / НАН України. Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника. Відділення “Науково-дослідний центр періодики”; Уклад.: М. В. Галушко, М. М. Романюк (керівник проекту), Л. В. Сніцарчук. – Львів, 2009. – С. 131.
¹³ Від редакційі // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 2; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Романюк М. «Громада». – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131.
¹⁴ Шкраб’юк П. Просвітницько-економічні структури Радикальної партії в Галичині / П. Шкраб’юк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 19: “Просвіта” – оберіг незалежності та соборності України / Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Відп. ред. Ярослав Ісаєвич, упоряд.: Феодосій Стеблій, Володимир Пашук. – Львів, 2010. – С. 81.
¹⁵ Кравець М. М. Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині ХІХ ст. / Микола Миколайович Кравець. – Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1964. – С. 135; Шкраб’юк П. Просвітницько-економічні структури Радикальної партії в Галичині. – С. 80–81.
¹⁶ Романюк М. «Громада». – С. 152.
¹⁷ Від редакційі // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 2.
¹⁸ Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916 / Варфоломій Ігнатієнко. – Харків; К.: Державне вид-во України, 1930. – С. 107; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Романюк М. «Громада». – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131.
¹⁹ Стефаник В. Повне зібрання творів в трьох томах. – Том третій: Листи. – С. 72.
²⁰ Там само.
²¹ Там само.
²² Там само. – С. 73.
²³ Там само. – С. 74–75.
²⁴ Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916. – С. 107; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Васильчук М. В епоху Білоусів. Нотатки про коломийське друкарство, газетярство, видавничу справу 1864–1918 рр. / М. Васильчук // Перевал. – 2000. – № 2–3. – С. 196; Васильчук М. М. Українська видавнича справа в Коломиї (друга половина ХІХ – ХХ ст.): історико-функціональний і тематичний аспекти / Микола Миколайович Васильчук. – Коломия: Вік; Вільний голос, 2003. – С. 39, 189, 191; Романюк М. «Громада». – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131; Васильчук М. М. Українська видавнича справа в Коломиї (друга половина ХІХ – ХХ ст.): Монографія / Микола Миколайович Васильчук. – 2-е вид., переробл. і доп. – Коломия: Вік, 2012. – С. 189–190, 192.
²⁵ Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 66; Романюк М. «Громада». – С. 152.
²⁶ Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 66.
²⁷ Всячина // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 13–15.
²⁸ Від редакційі // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 16.
²⁹ Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916. – С. 107; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Романюк М. «Громада». – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131.
³⁰ Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (далі – ВР ІЛ), ф. 3, од. зб. 1613, арк. 621–623.
³¹ Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Васильчук М. М. Українська видавнича справа в Коломиї (друга половина ХІХ – ХХ ст.): історико-функціональний і тематичний аспекти. – С. 39; Романюк М. «Громада». – С. 152; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131; Васильчук М. М. Українська видавнича справа в Коломиї (друга половина ХІХ – ХХ ст.): Монографія. – С. 33.
³² Віче та загальні Збори Народноі Волї в Коломиї // Громада. – 1896. – Ч. 2. – За липень. – С. 29.
³³ Всячина. Головний з’їзд радикальної партиі … // Громада. – 1896. – Ч. 3. – За серпень. – С. 44.
³⁴ Всячина. Довірочні збори … // Громада. – 1896. – Ч. 4. – За вересень. – С. 61.
³⁵ Сегорічний краєвий з’їзд радикальної партиї // Громада. – 1896. – Ч. 4. – За вересень. – С. 56–59.
³⁶ Пятий зйізд русько-украінськоі радікальноі партіі // Громадський голос. – 1896. – Нр. 18. – 1 жовтня. – С. 122.
³⁷ Там само.
³⁸ Там само. – С. 123.
³⁹ «Громада» часопись для робучого народа … // Громадський голос. – 1896. – Нр. 11. – 15 червня. – С. 88; «Громада» … // Громадський голос. – 1896. – Нр. 16. – 1 вересня. – С. 110; «Громада» … // Громадський голос. – 1896. – Нр. 17. – 15 вересня. – С. 118; «Громада» … // Громадський голос. – 1896. – Нр. 22. – 1 грудня. – С. 154; «Громада» … // Громадський голос. – 1896. – Нр. 23–24. – 15 грудня. – С. 162.
⁴⁰ Всячина. Всім щирим радикалам … // Громада. – 1897. – Ч. 2. – За лютий. – С. 15.
⁴¹ Вибори // Громада. – 1897. – Ч. 1. – За січень. – С. 1–3.
⁴² Вибори // Громада. – 1897. – Ч. 1. – За січень. – С. 3.
⁴³ Рух Виборчий // Громада. – 1897. – Ч. 1. – За січень. – С. 6.
⁴⁴ Рух Виборчий // Громада. – 1897. – Ч. 1. – За січень. – С. 8.
⁴⁵ «Братя виборцї !» // Громада. – 1897. – Ч. 2. – За лютий. – С. 9–11.
⁴⁶ «Братя виборцї !» // Громада. – 1897. – Ч. 2. – За лютий. – С. 10.
⁴⁷ По виборах // Громада. – 1897. – Ч. 3. – За марець. – С. 17–18.
⁴⁸ Що писали про унію церковну уніятский священник Стефан Качала та посол Барвіньский ? (Написав З. А. Бор … ский) // Громада. – 1896. – Ч. 2. – За липень. – С. 25–28; Що писали про унію церковну уніятский священник Стефан Качала та посол Барвіньский ? (Написав З. А. Бор … ский) // Громада. – 1896. – Ч. 3. – За серпень. – С. 34–37.
⁴⁹ Іван Гус. Написав З. А. Бор-ский // Громада. – 1897. – Ч. 3. – За марець. – С. 18–20; Іван Гус. Написав З. А. Бор-ский. (Дальше.) // Громада. – 1897. – Ч. 4 і 5. – За цьвітень і май. – С. 28–29.
⁵⁰ Письмо Кирила Геника з Канади // Громада. – 1897. – Ч. 1. – За січень. – С. 3–5; Письмо Кирила Геника з Канади // Громада. – 1897. – Ч. 2. – За лютий. – С. 11–13; Письмо Кирила Геника з Канади. (Конець) // Громада. – 1897. – Ч. 4 і 5. – За цьвітень і май. – С. 29–32.
⁵¹ Основи Економіі політичноі. Обробив Іван Зруб // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 7–11; Основи Економіі політичноі. Обробив Іван Зруб. (Дальше) // Громада. – 1896. – Ч. 3. – За серпень. – С. 40–43; Основи Економіі полїтичної. Обробив Іван Зруб. (Дальше) // Громада. – 1896. – Ч. 4. – За вересень. – С. 52–55; Романюк М. М. Українські часописи Коломиї (1865–1994 рр.): Історико-бібліографічне дослідження. – С. 65; Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.: історико-бібліографічне дослідження. – Т. 2: 1891–1905 рр. – С. 131.
⁵² З поезій Т. Шевченка // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 3–4.
⁵³ Казка про мудрого Петра і дурного Івана. Перевів А. Ревуха // Громада. – 1896. – Ч. 1. – 1 червня. – С. 4–7.
⁵⁴ Свиньска конституция. (Оповіданє Д-ра Івана Франка) // Громада. – 1896. – Ч. 2. – За липень. – С. 21–25; Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму / М. Возняк // Україна. Науковий двохмісячник українознавства. – К., 1926. – Кн. 6. – С. 136
⁵⁵ Франко І. Свиньска конституция / Написав Іван Франко. Передрук із часописи «Громада». – Коломия: З друкарнї Яна Брука і спілки. Накладом редакций «Громади» і «Громадского Голосу», 1896. – 15 с. – Хлопска біблїотека ч. 3. – Цїна 5 кр.
⁵⁶ ВР ІЛ, ф. 3, од. зб. 1634, арк. 599.
⁵⁷ Возняк М. Іван Франко в добі радикалізму. – С. 136.
⁵⁸ Франко І. Пяниця присвячую «великому писателеви рускої землї» гр. Л. Н. Толстому // Громада. – 1896. – Ч. 3. – За серпень. – С. 38–39; Франко І. Пяниця присвячую «великому писателеви рускої землї» гр. Л. Н. Толстому // Громада. – 1896. – Ч. 4. – За вересень. – С. 50–52.
⁵⁹ ВР ІЛ, ф. 3, од. зб. 1613, арк. 627–628.
⁶⁰ Франко І. Пяниця. / Написав Іван Франко. – Коломия: З друкарнї Я. Брука і спілки. Накладом Редакциї «Громади», 1896. – 15 с. – Цїна 5 кр.
⁶¹ Всячина. Ширім братя … // Громада. – 1897. – Ч. 4 і 5. – За цьвітень і май. – С. 32.
⁶² «Громада» … // Громадський голос. – 1897 – Нр. 8. – 15 апріля. – С. 68.
⁶³ Стефаник В. Повне зібрання творів в трьох томах. – Том третій: Листи. – С. 105.
20.06.2018