Новорічної ночі в Європейській Унії відбулися три, хоч і прогнозовані, але від того не менш значущі події. Латвія вступила в єврозону, Греція перебрала від Литви головування в Раді ЄУ, а громадяни Румунії й Болгарії отримали право без обмежень працювати у всіх країнах Унії. Яких чекати вислідів від двох останніх подій — поки що говорити зарано. А от перші підсумки кількох днів перебування латишів у євроленді можна підбити вже зараз.
Отже, о 00.00 1 січня 2014 року гроші на банківських рахунках, кредити та інші фінансові інструменти в Латвії автоматично переведено з латів на євро за курсом 0,702804 до 1. Зарплати, пенсії, допомоги і решту в магазинах від 1 січня видають також лише в євро. Хоча до 14 січня включно лат і євро одночасно є офіційним платіжним засобом на території країни. Але навіть якщо покупець розплачуватиметься латами, то решту продавці зобов'язані видавати у євро (тимчасовий виняток становить лише придбання квитків у громадському транспорті).
«Приєднавшись до валюти, якою щодня користуються понад 320 мільйонів європейців, ми зміцнили і свою приналежність до родини європейських держав, і свою національну ідентичність. Це ще одна можливість для підвищення безпеки та процвітання нашої країни», — зазначив виконувач обов'язків прем'єр-міністра Латвії Валдіс Домбровскіс вночі 1 січня на урочистому заході отримання з латвійського банкомату першої євробанкноти. Запровадження єдиної європейської валюти, сказав він, дасть Латвії низку економічних переваг: допоможе зміцнити економічний розвиток, підвищити добробут і рівень життя.
Чи справді це так? Що ж прогнозують аналітики латвійській господарці на 2014 рік? Головне, на думку експертів, що темпи зростання економіки не сповільняться, вони, як і раніше, залишатимуться одними з найвищих у Європі: 4,3 %.
Річний темп зростання Латвії за три перші квартали 2013-го становив 4,2%. Це трішки менше, ніж торік (5,2 %; коли зростанню сприяло вивільнення від кризи). Тим часом загалом у 28 країнах-членах Європейської Унії зростання було на рівні нуля. Завдяки такому рекордному розвитку, за підсумками 2013 року, латвійський дохід на душу населення (у порівняльних цінах) зріс приблизно з 64 % до 67 % від середньоунійного рівня.
Російські телеканали дуже люблять смакувати розповіді про кризове падіння рівня життя в Латвії, про те, що країна залишається на жебрацькому рівні за розмірами зарплатні й соціальних виплат. Насправді ж середній рівень зарплатні у 2013 році не лише вийшов на «тлустий» докризовий рівень (500 лат або 711 євро на місяць до сплати податків), а й перевершив його. Вже у III кварталі 2013 року середній заробіток сягнув 508 лат. У цьому контексті експерти наголошують на такому показовому моменті: за зростанням зарплат і зайнятості веде перед приватний сектор, тобто відновлення економіки є реальним і не є наслідком короткострокових штучних заходів боротьби з наслідками кризи. Зростання зарплатні відбувається не за указом уряду. Приміром, як в Україні, де будь-яке зростання зарплатні, не підтверджене зростанням продуктивності праці, блискавично з'їдає інфляція. В Латвії ж в основі підвищення добробуту — зростання продуктивності праці конкретного працівника, підприємства, галузі й економіки загалом. У виробничій сфері зростання продуктивності праці забезпечується використанням якіснішого обладнання та передових технологій, а також підвищенням майстерності фахівців. Реальний сектор господарки підтягує за собою і сферу послуг. Тож аналітики прогнозують що 2014 року середнє зростання зарплат триватиме і трохи перевищить 5 %, досягнутих минулого року.
Рівень безробіття в Латвії вже далекий від критичного, хоча все ще високий: 9,3%. Проте заслуговує на увагу структура зайнятості, точніше незайнятості. Серед людей з вищою освітою безробіття становить 6%, зі середньою професійною освітою — 12%, із середньою загальною освітою — 16%, а з початковою освітою — 25%. У 2014 році, як прогнозують, рівень безробіття поступово знижуватиметься у всіх групах населення, але освіта залишиться, мабуть, основною страховкою від безробіття.
Але тим часом, як свідчать дані опитування громадської думки, яке здійснив у Латвії центр соціологічних досліджень SKDS в грудні 2013, лише 8,1% респондентів повністю підтримують введення євро. Серед опитаних 50% виступали проти переходу з лата на євро, і то однозначно проти налаштовані були 27,5% респондентів, частково проти — 22%. Лише 25% учасників опитування цілком (8,1%) або частково (16,5%) підтримують запровадження євро.
Посполиті латвійці, хоч і погоджуються з твердженням про те, що влада їхньої країни досягла чималих успіхів у подоланні кризових явищ, все ж стурбовані насамперед тим, що перехід на євро потягне за собою зростання цін на продукти й товари першої потреби. Населення й досі скептично ставиться до запевнень політиків, що перехід буде безболісним для їхніх гаманців і заощаджень. Бо люди знають, що відбувалося в інших країнах ЄС, де під час впровадження євро таки зросли деякі ціни, хоча й не критично. Саме тому німці свого часу євро, що німецькою звучить «ойро», називали «тойро», натякаючи на слово «тоєр» (teuer) — дорогий. Окрім того, ще свіжі в пам'яті торішні події в єврозоні, коли Європейському Центробанку довелося виконувати роль Чіпа і Дейла у тих країнах ЄУ, які потрапили в глибоченну боргову яму. Багато фінансових Касандр вже навіть прогнозували швидку смерть амбітному валютному проектові. Але нічого фатального, на щастя, не сталося. Як бачимо, євро вижило, продемонструвало здатність до самозахисту й починає зміцнювати свої позиції.
«У єврозоні допустилися купи помилок, але я певен, що в майбутньому це не повториться. Раджу винуватити не валюту, а політиків, фіскальну політику і надмірну свободу від європейських структур», — заявив з цього приводу міністр фінансів Латвії Андріс Вілкс. Він зазначив, що не варто звинувачувати мешканців Латвії в низькому рівні підтримки євро, адже їх постійно лякають зростанням цін та іншими неґативними наслідками. Вілкс закликає дочекатися весни, коли люди переконаються, що жодної катастрофи не сталося.
03.01.2014