Один з більших клопотів.

Майже щодня читаємо в судовій хроніці: отця такого то (імя рех) потягнув суд до відповідальности зa українщення назвища. Замість наприклад — Козєльскі виписав Козельський, замість Закревські — Закревський, і так далі і т. д.

 

Священник спирається на тім, що даний чоловік так називається, суд на тім, що так стоїть у давній метриці і справа лишається невирішена. Очевидно щодо назвища даного чоловіка, бо щодо даного священника, то рідко коли не доходить до рішення. Заходить питання, чи чоловік називається так як себе називає і як називають його всі односельчани, чи так, як його хтось колись чомусь записав у метриці.

 

Возьмім приходить хтось до метрикального уряду і просить записати в метрику назвище "Думан". Назвище нічого собі, походить від "думати", само по собі звучне і ориґінальне. А людина, що писала метрики, не дочула і вписала "Туман". Назвище по звуку теж нічого собі, але з огляду на зміст трохи прикре. Люди звуть його Думан, а метрика Туман.

 

Питаю: чи належиться Думанові коректура його назвища?

 

Знаю випадок, що чоловік називався Миш, у метриці записано було правильно, але на кінці був малий додаток, здається, до вжитку ц. к. австрійського циркулу, німецький переклад: "Мавс". І що скажете Шановні Читачі! З часом слово "Мавс" прилипло до хвоста Миші і зробилося — Мишмавс. Тепер пан Миш, як захоче ревіндикації свого прадавнього назвища, то готов запакувати в гривно-арештовий клопіт кожного, хто видаватиме йому метрику.

 

Розумію турботу покликаних чинників за те, щоби був порядок у назвищах. До чого воно дійшлоб, колиб кожне покоління інакше називалося. Думаю, що це відноситься так само добре до назвища на "скі" чи "ський", як і до інших.

 

Дуже часто читаю клєпсидри померших громадян Львова і направду: скільки в них криється процесів за самовільну зміну назвищ... "Ян Михайлуф", "Ґжегож Лісюк", "Максим Тшецяк", "Базилі Чорни" і т. д. Сподіваюся, що прийде час і на такі назвища.

 

А ось читаю у "Вєку" з дня 12. листопада про академію в день Свята Самостійности. Промову мав Оттон Ґроссер, дириґував Адольф Штадлєр, деклямувала Ґізеля Пош і Ст. Гудец...

 

Конче требаб прослідити, хто їx назвищ так немилосердно знімчив!

 

[Діло]

19.11.1938