Міняти треба все

Мойсей водив євреїв закапелками сорок років, аби вмер останній раб. Українці свого Мойсея не народили, 22 роки сидять в закапелках, з рабами ніби все нормально, але голову треба лікувати.

Совок тижня

Це типовий «червоний директор». Чезаре Ломброзо в чистилищі б’ється головою об тверді речі з розпукою, що помер і не встиг дослідити цю фізіономію

Президент акціонерного товариства НОРД, народний депутат, меценат і політик Валентин Ландик має шанс потрапити у паризьку Палату стандартів. Валентин Іванович стандартна людина з Радянського Союзу. Можливо, він десь загубився в часі і просторі, однією половиною черепної коробки відчуваючи себе дуже заможнім підприємцем, друга ж частина людини, яка вміє перекричати шалений гуркіт в цеху рідного йому комбінату, залишилася в СРСР.

Такий милий серцю кожного журналіста захід, як зустріч глави держави з представниками Українського союзу промисловців та підприємців і Федерації профспілок України (на професійному сленгу робити репортажі з таких зустрічей у верхах називається – «паркет») ознаменувався яскравим виступом саме Ландика. Цей громадянин не дуже встидався і прямо попросив президента Віктора Януковича відкласти на рік підписання асоціації з Євросоюзом.

Аргументи такі: «У нас сьогодні величезні проблеми з Росією, Казахстаном, куди ми відвантажуємо більше 50% продукції» і українська продукція може стати неконкурентоспроможною після підписання угоди з Європейським Союзом про асоціацію, оскільки в такому випадку обсяги експорту українських товарів до країн Митного союзу будуть обмежені.

Тепер уважно – Ландику-старшому належить понад 78% акцій ПАТ "Норд" (його синові Андрію належить ще 12,396% акцій ПАТ) – головного підприємства групи "Норд" – інтегрованого науково-виробничого об'єднання машинобудівних заводів і організацій з річним обігом понад $1 млрд. Тобто, тут «дядько на мільярд», який на «Норді» з 1998 року. То де логіка в проханні Валентина Івановича, коли він каже: «Давайте підписання на один рік поки перенесемо. Ще дайте нам можливість підготуватися, дайте можливість закупити обладнання».? Можна було чесно повідомити Януковича, що пасувало б віддати працівників комбінату в кріпацтво до Ландиків і тоді б проблеми і з Євроунією, і з Митним Союзом «розсмокталися» автоматично.

Зрештою, кріпацтво – то надто круто. Можна обмежитися колгоспним ладом часів Сталіна чи Хрущова. Роботяги заносять паспорти у відділ кадрів, їх правильні люди ховають в сейф і бажають роботягам «трудової наснаги». Так в СРСР працювали, так до снаги працювати і Ландику. Подумати про переорієнтування на інші ринки, про модернізацію виробництва розуму не вистачає. Це «совок» і Мойсея би за правил гри, які хоче Ландик, притовкли  б на першому тижні подорожі з Єгипту.

Вуглеводи тижня
А прапори майже білі. Хто кому здається в полон?

Стосунки України і «Газпрому» остаточно перетворилися на пінг-понг – «кулька наліво, кулька направо, кулька наліво, кулька направо». Росіяни «малюють» нам якісь захмарні борги – наші компетентні чиновники кажуть, що боргів немає; росіяни нагнітають ситуацію домальовуючи нулі в числах боргу – наші заспокоюють, що борг вже сплачується; росіяни з гумором констатують про те, що Україна не гроші платить, а «сльози» – вітчизняний віце-прем’єр застерігає стратегічних партнерів, що у разі продовження використання формального підходу Росією, Україна мінімізує закупівлі газу і буде закуповувати обсяги, необхідні виключно для своїх потреб. І тут у росіян спурт – у "Газпромі" заявили про загрозу можливого зриву поставок російського газу європейським споживачам майбутньою зимою, бо українці («Нафтогаз») таки заборгували за даними "Газпрому", 1 мільярд 300 мільйонів доларів. А ще почали відбирати запаси газу зі своїх підземних сховищ.

Європа мала би здригнутися, бо вже довший час росіяни годували її билінами про «Північний потік», який застрахує континент від ницих українців, «что газ воруют». Тепер «потік» нібито працює, але «Газпром» далі чіпляється до України, як гопник до провінційного дівчиська. В Росії є гарне місто Іваново, де представниці прекрасної статі свого часу влаштували майже матріархат (обмеженим представникам сильної статі дозволено було їсти «сємочки» разом з лушпайкою). Може використати їх досвід в міждержавних стосунках? Як би там не було, і тут треба все міняти.

Несподіванка тижня

Як все таки міняється людина, коли має вже все, що хотіла

Леонід Кучма не дає себе забути. На тижні найбільш довготривалий український президент випірнув на телеканалі донедавна мало публічного олігарха і показав чинній владі, що робити. По-перше, Леонід Данилович сказав: «Я може грубувато відповім, але хочу, щоб мене абсолютно правильно зрозуміли, тим більше, що я не остання інстанція, яка повинна робити висновки «що, якщо». Мені здається, що ми залишимося у розбитого корита з невиконаними деякими своїми рішеннями».

По-друге, зазнаючи, що владі потрібно було шукати "золоту середину" у відносинах з ЄС та Росією, Кучма прийшов до висновку: “Там (в ЄС – «Z») дійсно цінності, починаючи з економіки і закінчуючи політикою. Але це довгострокова наша перспектива».

По-третє, другий президент дійшов до такого висновку: «Сьогодні у влади немає іншого рішення, як підписувати цю угоду. Але для цього потрібно виконувати ті зобов'язання, які влада дала перед Європейським Союзом».

Приємність тижня

І у шахах кобіти – то страшна сила

Поки політика не виїла мозок всім адекватним громадянам, варто звернутися до спорту. Дуже добре, що наші футболісти перемогли французів. Приємно, що українські боксери «винесли» американців, але найбільш зворушливо те, що вітчизняна жіноча збірна з шахів достроково стала чемпіоном Європи.

В спортивній сфері треба змінити тільки бажання політиків підключити до своїх лав спортсменів. Не треба того робити. Якщо хтось не впевнений, що це хибна практика, то хай спитає Олега Блохіна чи Андрія Шевченка.