Президенти України Леонід Кравчук (1991–1994), Леонід Кучма (1994–2005), Віктор Ющенко (2005–2010) звернулися до країн-підписантів Будапештського меморандуму із закликом дотримати слово й виконати ґарантії про територіальну цілісність, надані Україні.
Про це йдеться у спільному зверненні Президентів, опублікованому на інтернет-сторінці фонду "Україна", заснованого Кучмою.
"Україна може згадувати урочисті обіцянки «великої четвірки» (ми були вдячні, що до меморандуму приєднався Китай) хіба що як знущання. Ще у 2014 році Росія зруйнувала нашу територіальну цілісність, окупувавши Крим та частину Донбасу. Сьогодні з трьох сторін на Україну направлена загроза подальшого військового вторгнення", – йдеться у заяві.
Президенти констатують, що Україна опинилася перед перспективою економічної блокади – енергетичної з півночі, морської з півдня – у той час, коли неприпустимість економічного тиску на Україну теж була зафіксована як один із пунктів Будапештського меморандуму.
Кравчук, Кучма і Ющенко обурені, що за агресію проти України доведеться заплатити "якусь ціну" без блокування "Північного потоку-2" та від'єднання SWIFT'у. "І це – все?" – обурені вони.
"Коли у 1994-му великі держави укладали угоду з Україною, вони фактично говорили: ми не хочемо, щоб ти стала з нами рівною. Ми хочемо зберегти свою монополію. Але ми пропонуємо тобі в обмін на справжній захист нашу справжню підтримку. Ось тобі наше слово – чесне слово сильного. Ми тоді повірили, хоча у тому ж 94-му році один з підписантів Будапештського меморандуму у приватній розмові сумно попереджав: вас дурять. Сьогодні – вирішальний момент, коли ще можна довести, що Будапештський меморандум не був простим обманом", – ідеться у заяві.
#дослівно
Звернення Президентів України до країн-підписантів Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештського меморандуму)
Майже три десятиріччя тому відбулася подія, відлуння якої струшує світ зараз. П’ять ядерних держав зобов’язалися перед Україною поважати її незалежність та територіальну цілісність. Надання гарантій безпеки (а саме ці слова були у назві Будапештського меморандуму, під яким поставили свої підписи супердержави) стало умовою добровільної відмови України від її ракетно-ядерного потенціалу. На той момент він був третім у світі, перевершуючи потенціали Франції, Великої Британії та КНР.
Тепер Україна може згадувати урочисті обіцянки «великої четвірки» (ми були вдячні, що до меморандуму приєднався Китай) хіба що як знущання. Ще у 2014 році Росія зруйнувала нашу територіальну цілісність, окупувавши Крим та частину Донбасу. Сьогодні з трьох сторін на Україну направлена загроза подальшого військового вторгнення. Ми опинилися перед перспективою економічної блокади – енергетичної з півночі, морської з півдня. Між тим неприпустимість економічного тиску на Україну теж була зафіксована як один з пунктів Будапештського меморандуму.
Що ж ми чуємо у відповідь на такі дії від тих учасників угоди, на чий захист та на чию рішучість ми мали б розраховувати? Тільки заклики до їхніх громадян та дипломатів тікати з небезпечної України якнайшвидше. Тільки страхітливі попередження про вторгнення як не сьогодні, так завтра, які вже завдали величезної шкоди нашій економіці та сіють паніку серед населення.
Тільки суворі попередження агресору, що він заплатить якусь «ціну» (яка, правда, не включатиме «Північний потік-2» та SWIFT).
І це – все?
Коли у 1994-му великі держави укладали угоду з Україною, вони фактично говорили: ми не хочемо, щоб ти стала з нами рівною. Ми хочемо зберегти свою монополію. Але ми пропонуємо тобі в обмін на справжній захист нашу справжню підтримку. Ось тобі наше слово – чесне слово сильного.
Ми тоді повірили, хоча у тому ж 94-му році один з підписантів Будапештського меморандуму у приватній розмові сумно попереджав: вас дурять.
Сьогодні – вирішальний момент, коли ще можна довести, що Будапештський меморандум не був простим обманом. Що сильний може бути чесним та сміливим. Що сила – не лише у можливості погрожувати тим, хто слабший, а й в умінні тримати власне слово.
Так доведіть свою справжню силу. Реально, дійсно допоможіть тим, хто вам колись повірив. Зробіть нарешті ті кроки, які здатні зупинити агресора, а не підкріпити його віру у безкарність. Скажіть нарешті ті слова, які змусять його замислитися, а не глузливо посміхатися.
Якщо сьогодні ми програємо – жодних Будапештських меморандумів більше не буде. Дивлячись на наш досвід, жодна країна, яка може отримати ядерну зброю, за жодних обставин від неї вже не відмовиться. Тож на кону зараз – не лише доля України та ваш світовий авторитет. На кону – майбутнє безпеки усього світу.
Усвідомлюйте це. І майте силу бути відповідальними та мужніми!
Леонід Кравчук, Президент України (1991 – 1994 рр.)
Леонід Кучма, Президент України (1994 – 2005 рр.)
Віктор Ющенко, Президент України (2005 – 2010 рр.)
15.02.2022