Голоблі Віктора Януковича, які протягом року поволі просувалися до Вільнюса, розвернулися. І це кращий випадок, якщо вони розвернулися до Києва, а не до Москви...
Останнього тижня риторика «реґіоналів» стрімко змінилася. Євросоюз, який досі виблискував для провладних діячів привабливими вивісками, раптом виявився невигідним, занадто примхливим, скупим. На Банковій розігруються «совкові» дійства, коли на «вимогу трудящих» президент миттєво призначає зустріч з керівництвом Федерації профспілок та Українським союзом промисловців і підприємців і вислуховує тиради про фатальну збитковість сварки з Росією та Митним союзом. На цьому тлі Партія реґіонів обрубує шляхи до компромісу в «питанні Тимошенко», відхиляючи навіть найодіозніші законопроекти про лікування засуджених за кордоном. У вівторок робоча група провалила роботу з напрацювання спільного проекту, а в середу Верховна Рада поставила товсту крапку в примарній справі.
Власне, останні події ставлять питання вже зовсім інакше. Можливо, «справа Тимошенко», яку досі вважали головною перешкодою для Асоціації і водночас надійним ключем до вільнюських воріт, — лише спосіб для торгів з Євросоюзом, а на крайній випадок — засіб для зриву угоди? Принаймні тепер частина опозиційних політиків готова змиритися навіть з тим, що Юлія Тимошенко залишиться в харківській залізничній лікарні — аби лиш Віктор Янукович розписався де треба на саміті в Вільнюсі. Інша річ, чи він того хоче?
Над майбутнім самітом зловісно висить недавня зустріч Віктора Януковича з Володимиром Путіним у Росії. Зміст розмови та її наслідок, як і належить зовсім не європейським традиціям, приховано. Про роль закордонної поїздки Януковича у його євророздумах можна лише здогадуватися («а остальное додумайте сами»). Так само здогадуватися можна і про те, що жодних домовленостей під час цього бліц-візиту до Білокам'яної досягнуто не було, інакше-бо чого раптом одіозний і міцно прив'язаний до Путіна Кисельов сіяв сумніви навіть щодо реальності новини про перебування Януковича у Російській столиці.
Днями було озвучено нову позицію, яку Україна може зайняти в зовнішньому напрямку. Це ані Асоціація з ЄС, ані асоціювання з Митним союзом — ідеться про тимчасову відмову від євроінтеґрації. «Взяти паузу на один рік», — про це написав у своєму блозі політичний експерт Кость Бондаренко, якого тепер міцно ототожнюють з Банковою; те саме попросив у Віктора Януковича учасник зустрічі з УСПП та ФПУ Валентин Ландик.
Залишається відкритим питання, як Віктор Янукович збирається зводити кінці з кінцями принаймні в 2014 році (а це, завважте, ой як важливо для нього з огляду на старт виборчої кампанії!). Скидається на те, що той, хто більше запропонує, той і побачить наприкінці листопада голоблі з усміхненим фірманом…
«Z» попросив прокоментувати своєрідність «української євроінтеґрації» учасника руху «Третя республіка» Тараса Стецьківа та керівника центру «Соціовимір» Сергія Тарана.
Тарас СТЕЦЬКІВ:
ЯНУКОВИЧ ВЕДЕ АВАНТЮРНУ БАНДИТСЬКУ ГРУ
Для мене ситуація прояснилася не сьогодні, а ще в Ялті (йдеться про вересневий форум «Ялтинської стратегії», під час якого Віктор Янукович заявив про неможливість помилування Тимошенко. — «Z»). Тоді стало очевидним, що ситуація не така райдужна, як фантазували деякі українські політики та українські інтеліґенти та політики: буцімто Янукович стане євроінтеґратором, і «вже все нормально», треба тільки тихенько сидіти, щоб його не сполохати...
Насправді, я думаю, додалося ще й те, що дуже жорстко ввімкнулася в гру Росія. Обіцянки дешевого газу, кредиту і, швидше за все, обіцянки персонального бізнесового характеру були запропоновані Януковичу прямим текстом. Це наклалося на патологічний страх Януковича випустити Тимошенко на свободу. Третім фактором стала зовсім пасивна опозиція, яка не організовувала людей, не тиснула на Януковича, а просто чекала і вірила обіцянкам європейських політиків, що вони дотиснуть Януковича і змусять випустити Тимошенко на «тюремні канікули»…
Як наслідок, маємо Януковича, який веде дуже авантюристську гру. Думаю, вона ще до кінця не зіграна. Передбачаю, вона ще гратиметься і наступного тижня. Але вірогідність підписання угоди про асоціацію різко знижується.
– Як може змінитися ситуація?
– Янукович фактично дає зрозуміти Європі, що він готовий підписати Асоціацію, але без вирішення питання Тимошенко, без закону про прокуратуру (він не хоче, аби прокуратура втрачала «поліцейські» функції), без закону про вибори і так далі.
Європа з таким змиритися не може. Бо в такому разі вона наче б потоптала правила й цінності, на яких сама і зростала... Єдиний фактор, який може поламати ситуацію, — це фактор грошей. Януковичу вкрай потрібні гроші. Він прекрасно розуміє, що якщо піде до Путіна, то тоді це пряма і повна залежність, а це його не влаштовує. Це єдиний варіант, який дозволяє врятувати ситуацію з проваленим на 90 з копійками відсотків самітом у Вільнюсі.
Додатковим фактором може бути пряма погроза Януковичу вжити персональних санкцій щодо різних осіб і рахунків.
– Чи можливе підписання Угоди при ув'язненій Тимошенко?
– Зовсім виключати такого варіанту не можу. Але повірте, що Європі буде дуже складно на це погодитися, бо тоді вона втрачає обличчя. Хто в Європі захоче бути крайнім?.. Занадто далеко зайшла гра з Тимошенко. У цьому свою роль зіграла і опозиція, яка активно тиснула на Європу: «Ви без звільнення Тимошенко не підписуйте угоду». Європа в якийсь момент піддалася на цю активність опозиції, пристала на це.
Як тепер виходити із ситуації — не уявляю…
Гадаю, що якщо й будуть якісь компроміси, то Януковича просто мусять примусити посунутися. Примусити — бо сам він уже не посувається! А примусити його можна тільки серйозним кредитом або персональним санкціям. Кредит — це публічний чинник, персональні санкції — це не публічні чинники. Як поведеться Європа — не знаю, але Янукович грає авантюристську, жахливо авантюристську бандитську гру! І не маю сумнівів, що буде вести її до кінця. Думаю, в нас тільки передостанній акт цієї драми, яка може коштувати Україні дуже дорого.
– Ви критикували опозицію. І все ж на 24 листопада — це за кілька днів перед самітом — опозиція скликає акцію протесту. Цей мітинґ може вплинути на рішення про Асоціацію?
– Опозиція в цьому випадку дуже запізнилася. Часу критично мало. А попри це, мусимо збирати людей. Питання в тому, наскільки масовою буде ця акція. Мушу констатувати, що ми з Володимиром Філенком іще кілька місяців тому закликали і «Третю республіку», і опозиційні сили почати готуватися до акції на кінець листопада. Тоді нам відповіли, що це робити не треба, бо Янукович веде нас в Європу, і не треба його відлякувати…
На превеликий жаль, ми втратили дуже багато часу. Попри це, я вважаю, що нинішній хід хоч і запізнілий, але правильний. Треба напружити зусилля, закликати українців виходити не за опозицію, а за самих себе, за своє майбутнє в Європі. Якщо ця акція буде дуже масовою, гадаю, вона матиме вплив на підписання угоди.
Сергій ТАРАН:
ВІД РОСІЇ ЛОГІЧНО ЧЕКАТИ ОБІЦЯНКИ, АЛЕ НЕЛОГІЧНО — ЇЇ ВИКОНАННЯ
Президент не готовий підписувати Угоду про асоціацію. Це вимагає від нього проведення реальних кроків в Україні: боротьба з корупцією, реформа прокуратури, уникнення вибірково правосуддя. У Януковича чомусь було переконання, що можна підписати угоду, обійшовши якусь із цих умов. Очевидно, що напередодні саміту стало очевидно, що все одно треба виконувати ці умови, тому зараз гарячково шукаються винні, на кого можна було б покласти зрив Угоди про асоціацію.
– Яку роль у цьому процесі грає Росія?
– Думаю, що Росія відіграє в цьому велику роль. У випадку непідписання Угоди про асоціацію Янукович спробує взяти кредити в Росії і залагодити ті проблеми, які проявилися в останній час. Тиск Росії очевидний. Але мені видається, що ключова проблема не в цьому тискові, а у внутрішньому небажанні Віктора Януковича виконувати умови Євросоюзу. Досі країна досить стійко чинила опір російському тиску, і поки що це великих наслідків не спричинило.
– На зустрічі президента з промисловцями йшлося про те, що Україна не витримує цього тиску і тому треба «брати паузу» на рік…
– Це відмовка. Вона спрямована насамперед для власних виборців, щоби пояснити, чому провалили Угоду про асоціацію.
– Чим керується Янукович?
– Його цікавлять ґарантії. Він шукає гроші. В цьому випадку питання звучить так: як знайти гроші, не підписавши Угоду про асоціацію? Зараз домовляється із Росією, можливо, пробує знайти порозуміння з МВФ. Крім того, його цікавлять конкретні ґарантії на 2015 рік. Хоча зараз йому ніхто не може дати таких ґарантій навіть у Росії. Дати можуть, але виконати — навряд. Було б логічно чекати від Росії якоїсь обіцянки, але нелогічно чекати виконання. Вони або не схочуть, або просто не зможуть.
– Враховуючи це заціпеніння, що Ви порадили б європейській стороні Вільнюського саміту?
– Думаю, треба залишити відчиненими двері для України. Можливо, знайти юридично виважений варіант, який залишав би за Україною можливість підписати угоду трішки пізніше. І чітко заявити, що найімовірніше доведеться чекати 2015 року. Хоча, якщо Україна терміново почне виконувати всі умови, то можна підписати угоду і раніше.
14.11.2013