Виявляється, створення проблем у стосунках з великогабаритним сусідом стало ледь не національним видом спорту для українців. А росіяни створюють проблеми нам «из любви к исскуству».
Оратор тижня
В капелюсі, як Клінт Іствуд, і у вишиванці, як Микита Хрущов, Микола Азаров розуміється на україно-російських проблемах і дбає про мову
Дарма прем'єр-міністр Микола Азаров забув про існування такого персонажу, як гомерівська Касандра. Та кобіта багато і завжди песимістично пророкувала, Микола Янович взяв з неї приклад і заявив:
«Звичайно, головна проблема для нас зараз — це наші стосунки торгово-економічні з Російською Федерацією. Не секрет, що товарообіг впав зараз приблизно на 25%. Проблеми є, вони можуть в 2014 році ускладнитися».
Сказано це було на нараді з представниками реального сектора економіки. Відповідаючи прем'єру, «представники реального сектора» показали, ким вони насправді є — недалекими менеджерами, яким пощастило народитися в такій фартовій країні, де вони стали олігархами. Інакше і не розціниш заяви Сергія Тігіпка чи Валентина Ландика про те, що реакцією на російські капості буде звільнення тисяч працівників на українських підприємствах. Не переорієнтують свій бізнес на інший ринок, не зроблять росіянам пропозицію, від якої не можна відмовитись, а викинуть на вулицю менш фартових.
Розвинув тему зі звільненнями і всесильним Кремлем Микола Янович, виступаючи на звітно-виборній конференції ДОО Партії реґіонів у самому Донецьку. Тут вже чулася робота якогось не дуже лінивого політтехнолога, бо прем'єр-міністр таки сказав те, чого раніше від перших осіб громадяни не чули:
«Влада наша програє інформаційну політику своєю толерантністю, спокоєм, може, зайвою самовпевненістю. Ми не даємо відповіді тим, хто нас звинувачує». Ніби гарно все сказано, але не можна вдаватися до плагіату, бо право використовувати у своїх спічах слово «сортир» має президент, який до України ставиться геть не толерантно. Але Азаров про це також забув і в сторону опозиції кинув: «Куди вони звуть, ці базіки, які в своєму житті сортира не збудували?».
Не обійшлося в Донецьку і без касандрівщини, коли Микола Янович прорік: «Про успіхи влади треба говорити, інакше в 2015 році Донбас знову будуть обносити колючим дротом». Не цілком зрозуміло, про які успіхи йшлося і чого Донбас будуть «обносити», але й Касандру теж майже ніколи не розуміли, тому і закінчила вона своє існування дуже зле.
Але Азаров оптиміст і людина з почуттям гумору, тому свої інформаційні викиди він завершив привітанням з нагоди Дня української писемності та мови. Всі, хто писав букви ще з часів Нестора-літописця, мали б пустити сльозу від таких слів Миколи Яновича: «Українська мова є рушійною силою у формуванні та розвитку української нації, державотворчому процесі, невичерпною скарбницею культурного надбання народу». Ну а те, що, як зазначив прем'єр, «для уряду першочерговим завданням є його (культурного надбання — "Z") збереження і збагачення», — таки правда, бо кожен виступ на людях Азарова дарує українській мові просто незбагненну кількість перлів. Це тішить, але чомусь все одно згадуються очікувані масові звільнення на підприємствах і стає трохи страшно.
Згуба тижня
В геть дурну ситуацію знову потрапив Віктор Янукович. І знову винна Москва (ну не Рейк'явік же?). На вихідні якось дуже зненацька президент України взяв курс в сторону Росії. Про це скупо повідомила прес-служба Віктора Федоровича, мовляв, поїхав батько нації з робочим візитом до колеґи. Деяким росіянам така інформація життєво необхідна, бо вони з неї живуть: от обкакають Януковича, а потім мають за що сплатити комірне, купити жінці нові мешти чи сходити зайвий раз в ганделик. Йдеться про Дмитра Кісєльова, який колись халтуряв на українському телебаченні, а тепер є спеціалістом з українських питань на телеканалі «Россия 24». Сюжетові бракує закадрового сміху.
Тут вже не Гомера, а Редьярда Кіплінґа пригадаєш і його дуже паскудного персонажа, шакала Табакі. Направду, Шерхан з Путіна такий самий, як з Мауглі Янукович (хоча, чому ні? Обидва мали тяжке дитинство і стали вожаками зграї), а от Кісєльов — саме те.
Розрулювати ситуацію з тимчасовою втратою Україною свого лідера взялися люди не найвпливовіші, але дуже «інформовані». Наприклад, голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко з посиланням на власні джерела заспокоїв тих, кого це хвилювало, інформацією про те, що зустріч у верхах таки відбулася, але не в Москві, а десь на загумінках. «Його (Януковича — "Z") дійсно не було в Москві, але Росія — це не тільки Москва», — спробував вийти з ситуації політолог. Все знов зіпсули росіяни, бо прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав: «У суботу відбувся короткий робочий візит президента України Януковича до Москви, де пройшли його переговори з Путіним. Комплексно обговорювалися торгово-економічні відносини між Росією і Україною». Це шоу просто не має права не тривати далі.
Літературного Табакі іноді боявся сам Шерхан, бо плюгавець розносив сказ
Свята тижня
В Києві святкували 70-річчя визволення міста від гітлерівців. Згадали про ветеранів, показали їх по телевізору, більше ефірного часу дали чиновникам різного ранґу.
Традиційно було багато безглуздого пафосу, але в Києві реалізація мрій влади вийшла трошки адекватнішою за московську, де Красною площею пройшли перевдягнуті в однострої часів радянсько-німецької війни 1941-1945 рр. солдати «на честь святкування 72-ї річниці параду, приуроченого до 24-ї річниці Великої Жовтневої революції». Тютчев ще в позаминулому столітті поставив своїй Батьківщині діагноз: «Умом Россию не понять, аршином общим не измерить. У ней особенная стать. В Россию можно только верить».
На річницю вірили в Росію і на наших теренах. Знову ж таки в столиці ходили якісь люди з транспарантами про Митний союз і нев'янучу любов східних слов'ян між собою. Рядові міліціянти ліниво «пакували» надто галасливих. Міліціянти з великими погонами думали, що ж робити з російським підприємцем, якого напередодні застрелили в Києві, коли той вийшов з офісу на перекур. Кожному своє.
Деякі дорослі — як діти; їм також потрібні танчики, салдіки і пєстіки
Штраф тижня
«Океан Ельзи» відіграв концерт в російському місті Саратов, і за це дев'ятьох музикантів рок-групи оштрафували на 18 тисяч рублів, бо вони як громадяни України не мали дозволу на роботу в Росії. Щоправда, організаторів концерту потрусили аж на 225 тисяч, тож наших земляків це мало б втішити.
Голова комітету з питань культури і духовності Верховної Ради В'ячеслав Кириленко звернувся в українське міністерство доходів і зборів з пропозицією провести негайну перевірку всіх російських виконавців і колективів, що ґастролюють Україною. Правильно, але малувато.
Можна було б відповісти у зрозумілішому росіянам «асиметричному» стилі. Наприклад, має Григорій Лепс якісь клопоти з американською Фемідою, то українська сторона запросила б цього чоловіка на якийсь корпоратив, де і передала компетентним американським органам. Прецеденти були: силовики Ізраїлю вивозили з України арабського опозиціонера, і все пішло як з маслом. Але українська душа добра і мирна, тому Лепсу можна нічого не боятися, а «Океану Ельзи» треба буде оформляти належні документи, перш ніж співатимуть десь в Йошкар-Олі, бо російська душа, вона, напевно, також добра і мила, але вже надто російська.
Співи на кухнях в Росії також будуть трактуватися як концерти і за то накладатимуть штраф
11.11.2013