Позитив ядерної небезпеки

Всі ми чудово знаємо про Карибську кризу, коли восени 1962 року заледве не спалахнула ядерна війна. Про те, що світ ще раз стояв на порозі атомного апокаліпсису  двома десятиліття опісля, широкий загал дізнався лише цими днями. А ця криза без сумніву змінила хід «Холодної війни».

 

 

Отже, як тепер вдалося з’ясувати передовсім британським журналістам, 9 листопада 1983 року ризик ядерної війни був значно вищим ніж 27 жовтня 1962 року. Тоді на території кількох країн Західної Європи відбувалися масштабні навчання військ Північноатлантичного Альянсу під назвою Able Archer. Головним пунктом їхнього порядку денного була симуляція ядерного удару. Зрозуміло, що схожі вправи відпрацьовувалися й раніше, але цього разу все було максимально наближене до реальних подій, окрім, звісно, самого вибуху. Згідно зі сценарієм навчань, альянти у відповідь на ядерний удар Радянського Союзу здійснили, так би мовити, «асиметричну відповідь».  

 

При цьому натовські генерали допустилися однієї жахливої помилки: недооцінили страху СРСР перед ймовірним першим атомним ударом Заходу. А слід нагадати, що на початку 1980-х стосунки між НАТО й Варшавським договором була вкрай напруженими. Адже тривала війна у Афганістані, американці щойно встановили у Європі свої ракети Pershing-ІІ з ядерними боєголовками. Радянські винищувачі у вересні 1983 року збили південнокорейський авіалайнер Boeing 747 з 269 пасажирами на борту. Американські війська висадилися на острові Ґренада. Москва і Вашингтон обмінювалися нотами протесту, мало бракувало до розриву дипломатичних відносин. І як тут не повірити у реальність ядерного удару…

 

Москва сприйняла військові маневри як реальну підготовку до повномасштабної війни з використанням атомної зброї. Всі війська Варшавського договору були приведені у стан підвищеної боєготовності. Хто у ці дні служив у радянській армії, то, певно, пам’ятає, той кіпіш, який панував у військах. Приміром, десантники кілька днів поспіль мусили спати повністю вбраними з «калашами» під подушкою.

 

Зрештою те, що натовські маневри змусили Москву до межі напружити нерви – не новина. Військові історики цю тему вже встигли обговорити. Таке було не вперше й не востаннє. Що ж ексклюзивного вилізло лише зараз на світ Божий? У руки журналістів потрапив звіт британської розвідки, легендарної МІ-6 про те, наскільки реально Кремль сприйняв легенду навчань, що аж сам спішно почав готувати ядерний удар. Зокрема, відповідні літаки на військово-повітряних базах у НДР і Польщі були негайно устатковані носіями з ядерними боєголовками. Підготовка до ядерного удару відбувалася й на радянських атомних підводних човнах. Ракети у шахтах були поставлені на бойове чергування.

 

Ні, зрозуміло , що «в ЦК нє дуракі сідят», Кремль був у курсі, що в той час проводяться навчання. Але ще раніше в чекістів існувала підозра, що саме під маневри й буде замаскована підготовка до реальної атомної атаки. Повірити в реальність такої версії Мокву змусили перехоплені радіопереговори між керівниками країн-членів НАТО, які звучали, ніби дійсно у реальній війні. Хто ж то міг знати, що така комунікація теж була частиною навчань?

 

 

Хоча навіть не це головне. Найсуттєвіше у всій цій історії те, що отримавши звіт розвідки тодішня прем’єр-міністр Великої Британії Марґарет Тетчер вирішила в майбутньому діяти так, щоб не виникало схожих непорозумінь. Непорозумінь, які загрожують ядерною війною. Що більше, «Залізній леді» вдалося переконати й США, їхнього твердого «антирадянського» президента Рональда Рейґана в ім’я майбутніх поколінь змінити свою поведінку щодо «імперії зла». Лондон і Вашингтон вирішили відмовитися від тактики жорсткого протистояння з Москвою й взяли на озброєння тактику примирення. Яка вже незабаром продемонструвала свою ефективність.

 

До речі, суворо таємні свого часу документи надав журналістам директор британської Ядерної інформаційної служби (Nuclear Information Service) Пітера Барта. Він, зокрема, зазначив у коментарі для британської газети Guardian: «Ці папери документують поворотний пункт у новітній історії – момент, коли уряд Тетчер вирішив, що необхідно покласти край «Холодній війні» й почав переконувати в цьому своїх американських союзників».

05.11.2013