Нині, 30 березня Національна комісія зі стандартів державної мови оголосила, що позавчора, після ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 398 від 27 березня 2026 року «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 “Питання українського правопису”», набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис», затверджений рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 1 березня 2026 року № 47.
Текст цього стандарту державної мови нині опублікований на офіційному вебсайті Комісії; метадані pdf-файлу з цим текстом вказують, що він був створений нині ж, об 11:16.
Тобто, стандарт державної мови «Український правопис» набрав чинності 28 березня, а опубліковано його 30 березня. Дві доби українська мова існувала без чинного правопису: стару версію відмінили, а нову не опублікували, хоча "рішення Національної комісії зі стандартів державної мови є обов’язковими для виконання на всій території України, тому дія стандарту державної мови «Український правопис» поширюється на всі сфери суспільного життя, визначені в законодавстві, зокрема в Законі України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»."
Український правопис спільно з Національною комісією зі стандартів державної мови опрацювала робоча група, до складу якої увійшли провідні науковці Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту української мови НАН України, Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (можна зауважити, що жодна з цих установ не розташована західніше Києва, що не могло не відобразитися на тексті проєкту).
В тексті правопису окремо вказано, що він пройшов громадське обговорення з 16 січня 2026 року до 16 лютого 2026 року і зазначено 27 установ, які надіслали свої пропозиції – причому більше третини з них вислали їх вже за межами зазначених термінів.
Хоч Національна комісія зазначила, що "жодних змін в усталених правилах Українського правопису для користувачів не відбулося", коректніше було б вказати: "значних змін" – новий варіант правопису базується на книжковій публікації видавництва "Наукової думки", в яку були внесені (не зрозуміло яким правом) зміни (і не тільки коректорські) в погоджений Кабміном текст правопису. Тепер своїм рішення рішенням Національна комісія узаконила цю версію – з дійсного незначними змінами: наприклад,
– Збройні Сили України, Державний Гімн України, Державний Герб України, Державний Прапор України – всі слова треба писати з великої літери (точніше, не літери, а букви – ця зміна також консеквентно запроваджена у правопис);
– в "церковних і релігійних текстах з великої букви пишемо займенники, вжиті (ужиті) замість слів Бог, Божий, Господь, Господній, а також [це, власне, новація] Богородиця: Молимося з Богородицею, тримаючись за Її руку".
– Елогім, а не Елохім, Ціцерон, а не Цицерон, ютуб, а не ютюб, інтернет, а не Інтернет і т.п.;
– ря, рю, рє в новій версії тепер позначають (а не означають) сполучення вже не пом’якшеного, а м’якого р;
– назви іноземних компаній, фірм тощо тепер подаємо "буквами українського алфавіту" (було – кирилицею, яка містить, зокрема і літери э та ы): "концéрн «Фольксвáген», компáнія «Данóн»" (характерно, що в правописі в цих назвах – та й загалом в тексті правопису) для позначення наголошених голосних вжито латинку: графеми з акутом).
– відхилення від обов'язкової заміни букв в на у, і на й, з на зі, із тепер дозволяються тільки вимогами ритму (раніше дозволялося і мовними "вподобаннями автора") тощо.
Національна комісія пише, що "до тексту внесено редакційно-технічні виправлення, зокрема: уніфіковано й увідповіднено до чинних норм структуру правопису як нормативного документа, виправлено технічні помилки (одруки, повтори тощо [хоча й не всі]), з ілюстративного матеріалу вилучено назви об’єктів, які стосуються держави-агресора та її союзників [але не замінено цитат з творів, що прославляли братерство і провідну роль цієї держави], окремі норми доповнено прикладами [зокрема, і фейковими та з помилковою атрибуцією], уточнено наголошування деяких слів і словоформ в ілюстративному матеріалі [питання, чи потрібні ці наголоси в документі, який не унормовує наголошування], уточнено формулювання деяких частин, пунктів, підпунктів та приміток (без зміни норми [в основному, але не завше]), доповнено текст підрозділом «Український алфавіт» [де підтверджено місце м'якого знаку за взірцем російської абетки]" – і т.д..
Комісія, очевидно, розуміє недосконалість поточної версії, оскільки заявила, що "планує подальшу роботу з Українським правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань у ньому."
30.03.2026