Позавчора, 27 лютого, під час години запитань до уряду у Верховній Раді віцепрем’єр-міністр з гуманітарної політики – міністр культури Тетяна Бережна запевнила, що нову редакцію Українського правопису опублікують 28 лютого на сайті "Державної комісії з питань мови" [тобто, треба розуміти, Національної комісії зі стандартів державної мови]:
"Стосовно правопису. Текст готовий. І ми очікуємо сьогодні публікації на сайті Державної комісії з питань мови, яка знаходиться у віданні Міністерства освіти і науки України. Як тільки правопис буде опублікований, відповідно він набере чинності. Тобто там текст вже готовий".
Виявилося, що на той час Національна комісія зі стандартів державної мови ще не те що не затвердила, але й не розглядала на своєму засіданні текст нової редакції: голова комісії наступного дня (о 09:06 28 лютого, як свідчать метадані публікації на сайті Нацкомісії) скликала засідання для затвердження Українського правопису як стандарту державної мови на 11:00 1 березня.
Під вечір 28 лютого, о 18:48, порядок денний засідання було змінено: замість пункту
"Про затвердження Українського правопису як стандарту державної мови. Доповідає Олександр Мирончук, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови"
внесено пункт:
"Про розгляд та затвердження правопису української мови. Доповідають Олександр Мирончук, заступник Голови Національної комісії зі стандартів державної мови, Наталія Мазур, член Національної комісії зі стандартів державної мови".
Було змінено і час засідання – на 15:00.
1 березня о 18:03 Нацкомісія оприлюднила в fb пост про те, що
"1 березня 2026 року Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні розглянула й затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Цим рішенням Комісія виконала постанову Верховної Ради України «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису. [...]
Відповідно до обсягу повноважень робочої групи було вдосконалено структуру правопису, зроблено редакційні та технічні виправлення, а також видалено в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора. Зміни в ньому не вплинуть на усталені правила правопису для користувачів".
Але сам текст цієї редакції Національна комісія не опублікувала, зазначивши:
"Текст Українського правопису набере чинності й буде опублікований на офіційному вебсайті Комісії одночасно з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 437 «Питання українського правопису»".
Формулювання про виконання постанови виглядає дивним, оскільки текст постанови не мав імперативного характеру, а містив рекомендації, тобто Комісія мала би діяти у межах власної компетенції, а не як виконавець обов’язкового доручення парламенту.
Дивним виглядає і пасаж про майбутню евентуальну постанову Кабінету Міністрів України, що виглядає як втручання в роботу незалежного державного органу. Постанова, яка мала би бути відмінена Кабміном, нагадаємо, містила пункт:
"Погодитися з пропозицією Міністерства освіти і науки та Національної академії наук щодо схвалення Українського правопису в новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису".
Через годину на це повідомлення прореагував уповноважений із захисту державної мови в 2020–2025 роках Тарас Кремінь і попросив "Уряд на своєму найближчому засіданні узгодити його шляхом визнання такою, що втратило чинність, постанову Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 437", а також зазначив, що під час підготовки нової редакції врахували понад 1400 ініціатив від громадськості, і "прикро, що деякі з інституцій виступили проти".
Сьогодні зранку на сайті Національної комісії було продубльовано – в дещо розширеному вигляді – вчорашній фейсбучний пост: доповнено, що текст Українського правопису робоча група опрацювала спільно з Комісією, додано перелік резолюцій, що призвели по появи цієї нової редакції, та список установ, що надіслали пропозиції, з якого можна зробити висновок, що з 65 перелічених в проєкті відгукнулися лиш 26, а також Український інститут національної пам’яті, якого не було в списку проєкту. Серед тих, що не згадуються в новому переліку, – УКУ, Києво-Могилянка, Університет імені Михайла Драгоманова, Харківський університет імені В. Н. Каразіна, національні академії медичних, правових та педагогічних наук (загалом з 16 педагогічних установ відгукнулися тільки три).
Важливо відзначити, що "Комісія вбачає потребу в подальшій роботі над правописом із метою його вдосконалення та вирішення проблемних питань", тобто що будуть нові зміни до правопису, адже щодо частини теперішніх пропозицій "зроблено висновок про їх розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку".
02.03.2026