Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт №14334 «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», який передбачає оновлення правопису та запровадження нового національного шрифту.
Проєкт подала група з 46 депутатів включно з головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, який представив ініціативу як таку, що покликану усунути наслідки радянської русифікації з українського законодавства, зазначивши:
"Ми маємо 73 роки перебування під радянською окупацією, що зупинило розвиток української наукової та правничої мови".
Проєкт постанови, зокрема, пропонує:
– рекомендувати Національній комісії зі стандартів державної мови на основі пропозицій та висновків Інституту української мови НАНУ до 1 лютого затвердити Правопис української мови (на Комітеті продовжили термін до 1 березня),
– Національній академії наук України спільно з Національною академією правових наук України українізувати правничу термінологію (теж до 1 березня),
– Кабміну (до 1 березня) – розробити єдиний стандарт унікального шрифту для оформлення оригіналів текстів актів Верховної Ради України, скоригувати зміст навчання української мови, української літератури та історії для закладів освіти усіх рівнів,
– Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підготувати законодавчі пропозиції стосовно процедури притягнення порушників мовного законодавства до відповідальності.
Проєкт подали: Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк, Тарас Батенко, Сергій Кальченко, Руслан Горбенко, Валерій Зуб, Іван Калаур, Олександр Дануца, Олександр Сова, Іван Крулько, Андрій Богданець, Ігор Гузь, Олена Шуляк, Андрій Клочко, Артур Герасимов, Володимир Ватрас, Єлізавета Богуцька, Олександр Бакумов, Микола Стефанчук, Михайло Радуцький, Андрій Стріхарський, Мар'яна Безугла, Володимир В'ятрович, Олександр Санченко, Олег Марусяк, Юрій Кузбит, Олександр Герега, Павло Фролов, Ольга Василевська-Смаглюк, Євгенія Кравчук, Ірина Геращенко, Артем Нагаєвський, Василь Мокан, Олександр Горобець, Юрій Павленко, Віталій Войцехівський, Михайло Цимбалюк, Галина Янченко, Святослав Юраш, Микита Потураєв, Ростислав Тістик, Дмитро Микиша, Ігор Марчук, Андрій Боблях, Олександр Мережко.
Загалом, постановляюча частина проєкту містить такі положення:
1. Рекомендувати Національній комісії зі стандартів державної мови відповідно до пункту 1 частини першої статті 44 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» напрацювати з урахуванням пропозицій та висновків Інституту української мови Національної академії наук України, інших наукових та освітніх установ і затвердити Правопис української мови до 1 лютого 2026 року. (на Комітеті продовжили термін до 1 березня).
2. Національній академії наук України спільно з Національною академією правових наук України до 1 березня 2026 року проаналізувати тексти поданих на експертизу первинних законів України та надати висновок щодо використаних у текстах законів термінів, терміносполук, спеціальних слів і словосполук для забезпечення високих стандартів мови українського законодавства.
3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:
розробити та затвердити до 1 березня 2026 року єдиний стандарт унікального шрифту для оформлення оригіналів текстів законів України, постанов та інших актів Верховної Ради України відповідно до пункту 4 розділу XIV «Прикінцеві положення» Закону України «Про правотворчу діяльність»;
забезпечити повне приведення нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»;
розробити та внести до Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на посилення захисту українського мовного простору та недопущення використання мови держави-агресора як інструмента створення загроз національній безпеці України;
забезпечити запровадження технологій виявлення, аналізу і блокування поширення в медіапросторі України аудіо- і відеопродуктів, що спрямовані на продовження практики зросійщення українського народу чи містять наративи проросійського, антиукраїнського змісту;
розробити і впровадити цілісну політику супроводу молодих родин та батьків з дітьми, спрямовану на сприяння утвердженню української мови як мови спілкування і виховання дітей у родині та доступу до якісного українськомовного культурного продукту;
створити дієву систему мовної підтримки українців за кордоном та інституційні умови для вивчення, сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мовою як іноземною в зарубіжних державах;
забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднені державною мовою;
забезпечити розвиток і підтримку досліджень у галузі української мови, в тому числі створення нових словників і наукових видань;
вжити невідкладних заходів для підвищення інституційної спроможності Національної комісії зі стандартів державної мови для ефективної розробки передбачених законодавством стандартів та Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови для забезпечення повноцінної постійної роботи представників Уповноваженого із захисту державної мови в більшості областей України;
забезпечити наповнення та функціонування Єдиного глосарія правових термінів, узгодження його з перекладом Глосарія термінів acquis ЄС;
до 1 березня 2026 року скоригувати зміст навчання української мови, української літератури та історії для закладів освіти усіх рівнів;
спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення розробити і запровадити на постійній основі заходи, спрямовані на:
а) розвиток та використання взірцевої української мови у публічному просторі;
б) створення суспільними медіа-сервісами оригінального та якісного національного аудіовізуального продукту, присвяченого актуальним питанням історії та сучасного розвитку української мови, поширенню стандартів правопису, орфоепії, слововживання.
4. Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики підготувати законодавчі пропозиції, спрямовані на посилення утвердження і захисту державної мови, у яких, серед іншого, передбачити, зокрема, уточнення щодо:
мови надання послуг і забезпечення безумовного права на отримання послуг українською мовою;
вимог про використання української мови як мови роботи та посилення захисту працівників на роботі та при прийомі на роботу від дискримінації за ознакою української мови;
вимоги до мови медіа, передусім у частині поширення мовних вимог, що діють для преси, радіо й телебачення, на онлайн-медіа та інформацію, яку медіа поширюють на платформах спільного доступу;
процедури притягнення порушників мовного законодавства до відповідальності.
14.01.2026