Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук заявив, що до кінця року буде розглянуто проєкт нового правопису української мови. Про це домовлено на робочій нараді, яка була присвячена, здавалося, іншій темі: українізації текстів українського законодавства.
Під час наради Голова Верховної Ради України наголосив про необхідність визнання того, що у багатьох нормативних актах досі збереглися русизми, кальки з канцеляризмів і лексика, не властива сучасній українській мові, зазначивши, що «немає єдиної системи перекладів юридичних термінів — це створює проблеми не лише для розуміння законів, а й для їхньої адаптації до права Європейського Союзу».
Він підкреслив, що необхідно провести фундаментальну експертизу щодо того, що потрібно змінити в українських текстах, в текстах українських нормативних акцій, в текстах українських законів для того, щоб це були не тексти за своєю структурою і логікою викладу, а російські, тільки українськими словами, а щоб вони відповідали словотвору, лексиці, синтаксису української мови. Треба визначити, які зміни слід внести до текстів українських законів, щоб вони відповідали сучасним мовним нормам: «Українська мова має бути точною, сучасною і конкурентною в правовій сфері. Особливо зараз, коли ми готуємося до членства в ЄС, а велика частина законодавства потребуватиме коректного перекладу як з англійської, так і англійською».
Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко відзначив, що сьогодні в Україні накладаються два великі процеси:
1) євроінтеграція, адаптація законодавства ЄС, а це тисячі актів, це десятки тисяч підзаконних актів: "Від того, наскільки якісно ми проведемо адаптацію українського законодавства до європейських норм, залежить не лише швидкість нашого вступу до ЄС, а й те, як працюватимуть державні інституції наступних поколінь".
2) цифрова трансформація, ми вступаємо в еру штучного інтелекту, він учиться на текстах, тобто чим більше там буде нестиковок, тим глибше ми далі будемо це відчувати: «Алгоритми вчаться на текстах, і тому важливо, щоб українська мова, юридичні формулювання та офіційні документи були точними, зрозумілими, сучасними. Якщо ми хочемо, щоб майбутні мовні моделі коректно “говорили українською” і відтворювали європейські стандарти мислення, ми маємо вже сьогодні створювати правильний корпус державних текстів».
Заступниця Голови Верховної Ради України Олена Кондратюк наголосила на важливості використання фемінітивів у законодавстві: "І це треба теж додавати з розумінням того, що все ж таки мова жива, мова розвивається. Я знаю, є достатньо консервативна позиція, де кажуть, що не треба вживати і так далі, Але я бачу просто по використанні. І зараз особливо це дуже видно навіть на офіційних документах, коли є таке вживання".
Підсумовуючи обговорення, Руслан Стефанчук зазначив:
"Домовилися: до кінця року буде розглянуто проєкт нового правопису української мови, а з початку наступного розпочнемо нову еру шрифтотворення. Це не лише про форму, а й про зміст — про утвердження мовної незалежності українського законодавства".
26.10.2025