Деякі події на глобусі змушують згадати класика і тезу Саломона Самсоновича: «Людина завжди цікавилася трьома речами. По-перше – своїм калом, по-друге – питками та казнями, і уродами. Дайте їй все це, і вона буде відчувать, шо живе не напрасно. Ми – вчені, питки та казні – то не наше діло, але кал, але уроди…» Огляд подій тижня в Україні.
Пацієнт тижня
Сварка Трампа з Маском і введення першим сил нацгвардії Сполучених Штатів у бунтівний Лос-Анджелес трохи заглушили те, що дійсно важливе для українців в американському контексті. Президент США поговорив зі своїм російським аналогом по телефону в черговий раз і назвав це «хорошою бесідою». Діагноз моралі та психіки Трампа очевидний вже давно, але шукач Нобелівської премії миру прогресує на очах.
За специфічною логікою тезки діснеївського качура (значно адекватнішого за Дональда Фредовича), Україна операцією «Павутина» дала привід РФ «піти і розбомбити їх до біса». Те, що приводом бомбити Україну для РФ є сам факт нашого існування, до Трампа не доходить.
Порівнявши війну в Україні з бійкою божевільних дітей у парку, президент США мав би не зупинитися і провести паралелі між Перл-Харбором в 1941-му та Твін-тауером в 2001-му з шарпаниною девіантних бабусь за зручніше місце на лавочці біля під’їзду. І те, чим періодично хизується Трамп, – санкції. «Дедлайн для санкцій проти Росії у мене в голові. Ми будемо дуже жорсткими. Це може стосуватися обох країн», – спрогнозував американський лідер.
Такі роздуми ставлять в незручне становище тих, хто мають претензії до КНДР, яка допомагає окупантам «живим м’ясом», до Ірану з його шахедами і до КНР з всеохоплюючою любов’ю до Кремля. Але то «азіатські тиранії» – а тут абсолютну макамбру озвучує «лідер світової демократії».
А потім у Штатах стався повноцінний Голлівуд. Починалося зі, здавалося б, милого подарунка канцлера ФРН президентові Штатів – Фрідріх Мерц під час зустрічі з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті вручив йому факсимільне свідоцтво про народження в позаминулому столітті на території сучасної Німеччини Дональдового діда Фрідріха Трампа, який потім емігрував і змінив імʼя на Фредерік. Сіу, черокі, лакота та інші, кого політкоректно називають «корінними американцями», утрималися від того, аби назвати свого президента «понаєхавшим», зате імміграційна та митна поліція США почала масові арешти за підозрою в порушенні імміграційного законодавства. У результаті спалахнули безлади, зокрема і в Лос-Анжелесі, куди Трамп відправив дві тисячі нацгвардійців. На це отримав реакцію губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома: «Це дії диктатора, а не президента».
Джон Карпентер 29 років тому зняв блокбастер «Втеча з Лос-Анжелеса» з гарним саунд-треком власного авторства і Куртом Расселом у головній ролі. Трампові дуже пасує подивитися фільм – хоча надії на те, що він зробить правильні висновки і хоча б припинить озвучувати печерну дикість, мало.
Саміт тижня
У вже процитованій «Казці про рєпку» Подерв’янського Свирид Опанасович згадує, як у його дитинстві менші дракони наслідували те, що робить їхній головний: «Коли їх главний серне, то і остальні тоже. Бува, цілі села гімном засиплять». Взяти приклад з президента США вирішив тамтешній міністр оборони Піт Геґсет. Йому ще за рангом не можна озвучувати щось на кшталт трампівського, тому шеф Пентагону знайшов власний шлях, аби показати сучасне ставлення американської адміністрації до європейських союзників.
Вперше за час існування Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» міністр оборони США не взяв участь у регулярному саміті у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, де були присутні пів сотні його колег з інших країн. Майбутнє засідання Ради Україна – НАТО в тому ж Брюсселі Геґсет також проігнорував. Зате цілком очікувано пообіцяв, що на допомогу нацгвардійцям в Лос-Анжелес відправить ще й морську піхоту.
Під час 28-го засідання «Рамштайну» були і нормальні новини. В цифрах це виглядає таким чином:
Велика Британія оголосила про постачання нам дронів на 350 мільйонів фунтів (рекордна сума), що дозволить передати Україні 100 тисяч дронів вже у поточному році, а загальна сума військової допомоги від Сполученого Королівства в цьому році становить 4,5 мільярда фунтів;
Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги (далекобійне озброєння, системи ППО, боєприпаси) на 5 мільярдів євро;
допомога від Нідерландів становить 400 мільйонів євро (протимінний корабель, катери та морські дрони);
Бельгія оголосила довгострокову ініціативу, яка передбачає щорічну допомогу Україні в розмірі 1 мільярда євро, підтримка триватиме до 2029 року;
Норвегія виділяє Україні 700 мільйонів доларів на дрони;
також на дрони а ще на засоби РЕБ і бронемашини підуть 45 мільйонів доларів від Канади;
Швеція надасть 44 мільйони євро (дрони, боєприпаси).
Важливий анонс зробив після «Рамштайну» вітчизняний міністр оборони Умєров. «Партнери звернулися до мене із запитанням, чи можуть українські компанії побудувати виробництво у їхніх державах, щоби виробляти новітні продукти. Наші партнери готові повністю оплатити виробництво, і продукція буде спрямовуватися в Україну так довго, доки триватиме війна», – заявив він.
Тепер залишилося побачити, як все це втілюватиметься в життя.
Наміри тижня
Візит української делегації до США на чолі з першим віцепрем’єром Юлією Свириденко міг би пройти непоміченим, якби його не почав популяризувати шеф Офісу президента Андрій Єрмак (також відвідував Вашингтон). У соціальних мережах поїздку неделікатно висміяли, бо сенсу від неї було мало, – тому Андрій Борисович взявся пояснювати, що не все так погано.
Виявляється, в Штати цього разу навідувалися, аби організувати зустріч Зеленського з Трампом під час саміту G7, який відбудеться 15–17 червня в Канаді.
Перша зустріч президентів України і США відбулася в Білому домі і закінчилася гучним скандалом. Вдруге Зеленський з Трампом говорили у Ватикані – і там нібито один одним залишилися задоволені. Отже можна припустити, що наступна бесіда пройде також на підвищених тонах, а вже четверта знову залишить перемовників задоволеними.
Щоб не сильно зациклюватись на ймовірних переговорах перших осіб, Єрмак повідомив про його зустріч з конгресменами, які підтримали продовження постачання військової допомоги та продаж зброї для України. «Україна розраховує, що Сенат США підтримає законопроєкт про посилення санкцій проти Росії та про запровадження вторинних обмежень щодо країн і компаній, які допомагають державі-агресорці обходити санкції», – розмірковував Єрмак.
Згадуємо, що про санкції після «Павутини» говорив Трамп, – і дозволимо собі засумніватися в тому, що сам керівник ОП вірить у те, що каже.
Квоти тижня
З 4 червня 2022 року Євросоюз запровадив для України пільговий режим, який назвали «Торговельним безвізом». Режим продовжували на рік у 2023-му і ще на рік у 2024-му. 6 червня дія так званих Автономних торговельних заходів (Autonomous Trade Measures) завершилася. Тепер ЄС відновив дію умов Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі з Україною – і до 30 груп вітчизняних товарів з України застосовуватимуться квоти, які діятимуть до 31 грудня 2025 року.
За цей час Україна зможе експортувати на європейський ринок:
- пшеницю та продукти з неї – 583 333 тонн;
- ячмінь – 204 167 тонн;
- кукурудзу – 379 167 тонн;
- яловичину – 7000 тонн;
- свинину – 11 667 тонн;
- молоко та вершки – 5833 тонн;
- сухе молоко – 2917 тонн;
- масло та молочні жири – 1750 тонн;
- яйця – 3500 тонн;
- м’ясо птиці – 52 511 тонн.
У межах квот встановлено нульове мито.
Щоб підсолодити пігулку, європейці обіцяють, що ЄС має намір запропонувати Україні деякі сприятливі зміни. Але поки що констатуємо, що торгівля з Євросоюзом повернулася до довоєнних умов, бо десь війна вже закінчилася. Щоправда, ще три роки триватиме «торговельний безвіз» для вітчизняних сталі та заліза в Європі, але аграріям від того ні тепло ні холодно.
09.06.2025