Язик, як відомо, до Києва доведе, а всі дороги, що характерно, ведуть в Рим, точніше у Ватикан. До Лондона на переговори, щоправда, язик не довів. Огляд подій тижня в Україні.
Бесіди тижня
Папа Франциск залишив Дену Брауну простір для творчості й дав можливість зібратися світовим лідерам в одній локації в один час. Прощання з понтифіком президент Зеленський постарався використати з максимальним ККД – в Римі зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном, з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, з прем’єр-міністром Італії Джорджею Мелоні та з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Але головне рандеву президента України відбулося з американським колегою. Позаяк розмова сталася не в Овальному кабінеті, то Трамп тримався в рамках пристойності, а Зеленський не носився з чемпіонським поясом Усика. В результаті наш президент заявив, що зустріч із президентом США Дональдом Трампом у Римі має потенціал стати історичною, якщо будуть досягнуті спільні результати.
«Хороша зустріч. Один на один встигли обговорити багато. Сподіваємось на результат з усіх речей, які прозвучали. Захист життів наших людей. Повне й безумовне припинення вогню. Надійний і тривалий мир, який убезпечить від повторення війни», – відзвітував Зеленський.
За словами директора з комунікацій Білого дому Стівена Чунга, Трамп і Зеленський «зустрілися сьогодні в приватному форматі і провели дуже продуктивну дискусію».
Переговори могли б продовжитися після похорону, але через «щільні графіки президентів» (визначення прессекретаря Зеленського Сергія Никифорова) цього не сталося.
Фото бесіди вже назвали історичним, а фігури президентів в оглядачів викликали асоціації зі сповіддю – де невідомо, хто кому сповідається. Любителям ж конспірології поживу для роздумів підкинув таблоїд Sun, де «прочитали по губах», щось що вирішили вважати вагомим.
Які наслідки розмова президентів у Ватикані матиме, не сказав би і Нострадамус. Бо єдине, що є цілком прогнозованим, коли мова йде про Трампа, – його непрогнозованість. А для тих, хто повірив у те, що сучасна американська влада помирилася зі здоровим глуздом, голос подав спецпредставник президента США з питань криптовалюти Девід Сакс. «Він (Зеленський, – авт.) демонструє повну нереалістичність як щодо перспектив України на полі бою, так і щодо питання повернення Криму, а також розуміння того, звідки надходить підтримка. Він кусає руку, яка його годує. Моя позиція проста: якщо Зеленський відмовляється бачити реальність, нехай шукає собі нових покровителів. Нехай його підтримують Стармер і Макрон – вони стверджують, що зможуть це зробити. Але насправді – не зможуть, принаймні достатньою мірою», – сказав Сакс, порекомендував віддати росіянам Крим і заявив, що для Америки найкращим варіантом буде розвиток архітектури європейської безпеки разом із РФ. І цього хлопця Соловйов колись покусав.
Заяви тижня
Перед Ватиканом Зеленський відвідав Південно-Африканську Республіку, де оголосив своє бачення припинення бойових дій. «Ми все робимо, що пропонували партнери. Тільки те, що суперечить нашій Конституції і нашому законодавству, ми не можемо робити», – так Зеленський відреагував на інформацію, на той час дуже активно тиражовану в мас-медіа, щодо буцімто згоди Києва поступитися Москві Кримом.
«Я вважаю, що на нас напали, у нас окупували територію – вбиті тисячі і десятки тисяч людей. Заживо поховано багато дітей і дорослих. І те, що Україна готова сісти за стіл перемовин після ceasefire – після припинення вогню, з терористами, які все це влаштували на нашій землі, виключно на нашій землі, – це великий компроміс», – продемонстрував сучасну українську позицію Зеленський.
Офіційної реакції окупантів довелося чекати чотири дні – і вже після вихідних росіяни розповіли про свої «компроміси». Президент РФ оголосив перемир’я з нагоди 80-річчя перемоги у радянсько-німецькій війні «з 00:00 години із 7 на 8 травня до 00:00 години з 10 на 11 травня російська сторона оголошує перемир’я. На цей період зупиняються всі бойові дії». Чого варті такі оголошення, зрозуміло навіть росіянам.
Не здивував оригінальністю і міністр закордонних справ РФ, хоча похизувався тим, що вивчив термін «імператив». «Імперативом є міжнародне визнання російської приналежності Криму, Севастополя, ДНР, ЛНР, Херсонщини та Запоріжжя. Усі зобов'язання Києва мають бути юридично закріплені, мати механізми забезпечення і носити безстроковий характер», – заявив Лавров.
Решта вимог традиційно російські: Україна не вступає до НАТО, отримує позаблоковий статус; в Україні відбувається демілітаризація та денацифікація; скасовуються законодавчі заборони «на переговори з РФ»; з Росії знімають санкції, скасовують судові позови та ордери на арешт і повертають заморожені активи; Росія не передає контроль над Запорізькою АЕС США та Україні; в Україні скасовують закони, що обмежують використання російської мови, культури, Церкви, ЗМІ. Нічого оригінальнішого росіяни придумати не спромоглися.
Англійці тижня
Згаданий американським криптовалютником прем’єр Великої Британії оголосив щодо війни і миру своє бачення і прогнози. «Це має бути припинення вогню на умовах, які можуть прийняти всі сторони, включно з Україною, і це має бути довгострокове припинення вогню. Чого я не хочу бачити, – так це тимчасового припинення вогню, тому що я переконаний, наскільки це можливо, що це просто залишить Росії можливість і засоби повернутися знову в майбутньому. Вони вже робили це раніше – я не сумніваюся, що вони зроблять це знову», – сказав Кір Стармер в інтерв'ю The Telegraph.
А днем раніше у тій же газеті з’явилася колонка редактора з питань оборони та закордонних справ Кона Кофліна. Цей англієць «на пальцях» пояснив, чим загрожує потурання російським «хотілкам». «Така поступка не тільки винагороджує десятирічну воєнну кампанію Путіна зі знищення незалежності України, а і є кричущим порушенням одного з головних принципів післявоєнного міжнародного порядку – недоторканності територіальної цілісності держав. Якщо Росії дозволять грубо зневажати цей базовий принцип міжнародного права, то що зупинить Китай від захоплення Тайваню, або Аргентину – від повторного вторгнення на Фолклендські острови?» – поставив риторичне питання Кофлін.
Перспективи війн по всьому глобусу від Східного Тимору до Гренландії стають все реальнішими.
Угода тижня
Денис Шмигаль останнім часом був не надто публічною особою, але не вийти на широкий загал з новинами, які вважаєш позитивними, пасує навіть прем’єр-міністрові. У своєму Telegram-каналі Шмигаль повідомив, що обговорював угоду про корисні копалини з міністром фінансів США Скоттом Бессентом під час візиту на Spring Meetings 2025 Світового банку та Міжнародного валютного фонду. Особливої конкретики керівник уряду не озвучив, але трохи позитиву написав: «Головне – чітко визначили наші червоні лінії, угода має відповідати європейським зобов’язанням, а також не суперечити Конституції та законодавству України. Вона повинна обов'язково бути ратифікованою парламентом. Досягнуто домовленостей, що в документі не зараховується допомога, надана до її підписання». З останнього речення випливає, що сторони досягли важливої домовленості – Україна не повинна буде повертати кошти за військову допомогу, яку надавали США.
Оптимізм поки що стриманий – і треба сподіватися, що в осяжному майбутньому хтось на кшталт Девіда Сакса оголосить свої претензії щодо процесу і почне вчити, де, що, коли і як копати в українських надрах. А потім – скільки українці мають за це заплатити.