Нобеля з літератури здобула кореянка Хан Ґан.

Її вшанували за «насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам та розкриває крихкість людського життя».

 

 

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури у 2024 році стала південнокорейська письменниця Хан Ґан. Про це повідомила інформаційна аґенція Reuters з покликом на рішення Шведської королівської академії наук, яке було оприлюднено у четвер, 10 жовтня. Журі особливо відзначило її «насичену поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам та розкриває крихкість людського життя».

 

Хан Ґан стала першою жінкою з Азії, яка отримала Нобелівську премію з літератури, та третім корейським нобеліатом.

 

Хан Ґан народилася 1970 року в місті Кванджу, що приблизно за 300 км від Сеула. У 10 років переїхала до Сеула, там закінчила університет з курсу корейської літератури. Її батько та брат теж письменники. Хан розпочала свою письменницьку кар'єру з публікації віршів у літературному часописі  1993 року. Наступного року її оповідання «Багровий якір» виграло літературний конкурс у Сеулі. Першу збірку оповідань «Кохання Йосу» було опубліковано у 1995 році. Її повість «Немовля Будда» стала переможцем 25-ої премії корейських романів у 1999 році. 2005 року письменниця отримала Літературну премію Лі Сана – тоді вона була наймолодшим її лауреатом.

 

У 2014 році Хан Ґан опублікувала роман «Людські вчинки», присвячений трагедії студентських заворушень у місті Кванджу в травні 1980 року, які були жорстоко придушені урядом. У центрі історії – спогади кількох персонажів про смерть школяра на ім'я Тонхо та події тих днів.

 

У 2016 році Хан стала лауреатом Міжнародної Букерівської премії за роман «Вегетаріанка». У ньому розповідається про молоду заміжню жінку, яка якось після сну відмовилася від м'яса, а потім і зовсім від їжі й вирішила пити тільки воду. Це рішення спричинило руйнацію її сім'ї та змінило життя всіх персонажів. Роман «Вегетаріанка» було екранізовано, як і повість «Немовля Будда».

 

2018 року роман Хан «Улюбленому синові» відібрали для артпроєкту шотландської художниці Кеті Патерсон «Бібліотека майбутнього». Проєкт стартував у 2014-му та розрахований на 100 років.

 

У 2021 році опубліковано роман «Я не прощаюся», що відображає погляд трьох жінок на збройне повстання на острові Чеджудо 1948 року, коли остовитяни виступили проти поділу Кореї на північну та південну частини. Роман був відзначений французькою премією Медічі 2023 як найкращий закордонний твір.

 

2023 року Хан опублікувала свій четвертий роман «Уроки грецької мови».

 

Нагадаємо, що 2023 року Нобелівську премію з літератури отримав норвежець Юн Фоссе (Jon Fosse) «за новаторські п'єси та прозу, які дають голос невимовному».

10.10.2024