"До біса хороша": українці застосовують нову стратегію для захисту неба, — впливове англійське видання The Economist опублікувало спостереження авторитетних військових щодо того, як відстежується ситуація в повітряному просторі України під час цієї війни. Йдеться про акустичну систему для виявлення та відстеження російських повітряних атак, яку створили кілька українських компаній, серед яких і львівський стартап "Звук".
Видання зауважує, що на початку вторгнення Росії перспективи України щодо захисту повітряного простору виглядали поганими. Радарне покриття країни було неоднозначним ще до того, як її радіолокаційні станції зазнали атаки. Багато безпілотників і крилатих ракет летіли надто низько, щоб їх помітити. Але ситуація змінилася.
Група амбітних українських розробників сформувала підрозділ під назвою "Technari" та розробила систему для виявлення та відстеження російських повітряних атак. Це застосунок та модель штучного інтелекту, що дозволяє громадянам України повідомляти про об’єкти в небі одним натисканням кнопки. Це виявилося приголомшливо ефективним.
"Робота компанії – маленька частина тихого, але драматичного українського експерименту з протидії авіаційним атакам. Кілька інших підрозділів уже користуються мережами мікрофонів, які передають звуки українським операторам ППО. Ці інновації часів війни виявилися настільки успішними, що скоро їх приклад можуть наслідувати й інші країни", – пише видання.
Мікрофонні мережі досягли значного прогресу за два минулі десятиліття, особливо у захисті західних солдатів в Афганістані та Іраку. Але аналіз звукових хвиль для ППО тривалий час вважали недоцільним. Досвід України змінив ситуацію, каже Джеймс Гекер, який командує американськими ВПС у Європі. Він описує українську інновацію в області акустичного зондування як "надзвичайну".
Порівняно з радаром, українські мікрофонні мережі дешевші та не випромінюють сигналів, які могли б виявити російські сили. І в той час, як розумна інженерія може різко зменшити радіолокаційну помітність літака, рух через повітря створює звук. Акустичне виявлення найкраще працює на малих висотах, де літає більшість бойових безпілотників. Генерал Гекер вважає, що тепер ця технологія життєздатна на висоті приблизно 3000 метрів, а радар може контролювати висоту без перешкод від землі.
Львівська компанія "Звук" розмістила високоякісні мікрофони поблизу міста. Отримані записи були використані для навчання програмного забезпечення із визначення акустичних сигнатур загроз, починаючи від невеликих дронів і закінчуючи ракетами та літаками з екіпажем, не враховуючи звуків цивільного життя.
"Задум для реалізації цього проєкту з'явився в одного львівського волонтера, фахівця в ІТ-сфері. Основна мета проєкту – захист Львова, а також створити можливості захистити всю Україну від ворожих повітряних атак. Поштовхом була проблема, яка з початком повномасштабного вторгнення стала всім зрозуміла, бо дуже важко було відстежувати крилаті ракети, якими нас атакували росіяни через те, що у перші дні були знищено багато класичних радіолокаційних систем (РЛС, – ред.) для виявлення таких цілей. До того ж противник застосовував ефективну тактику – проліт на низьких висотах, коли класичні РЛС вже показували нижчі результати через кривизну Землі. Відповідно, акустичний метод виявлення повітряних цілей має дуже багато переваг у порівнянні з класичними", – розповідав керівник компанії "Звук", сержант ППО Мар’ян Сулим на початку цього проєкту в грудні 2022 року.
Сьогодні пристроями "Звук" ворожі дрони можна виявити на відстані до 5 км. Для крилатих ракет дальність близько 7 км. Щоб це зробити, "Звук" розробив вигнуті "акустичні дзеркала" діаметром пів метра, які концентрують звукові хвилі на мікрофонах. Більшість прослуховувальних станцій мають дві дуги для охоплення близько 200°. Обробка відбувається на комп'ютері.
Станції прослуховування "Звук" менші за взуттєву коробку. Вартість – приблизно 500 доларів за штуку. Для порівняння, радар, здатний виявити невеликий дрон на відстані 5 км, може коштувати 500 000 доларів. Тому мережа мікрофонів може бути відносно щільною, а точність зростає разом із кількістю станцій, які чують звук. Телекомунікаційна компанія "Київстар" безкоштовно встановлює комплект "Звук" на своїх вежах стільникового зв’язку, здійснює технічне обслуговування та передає дані. У місцях без функціонуючих веж стільникового зв’язку (наприклад, поблизу фронту) система часто ховається в траві без громіздких акустичних дзеркал, які можна помітити. Живлення здійснюється завдяки акумулятору або сонячній панелі.
Виявлені за допомогою системи "Звук" сигнали зазвичай з'являються в армійській комп’ютерній програмі Delta за 12 секунд. Мар’ян Сулим, сержант ППО та керівник компанії "Звук", каже, що рівень помилкових спрацьовувань зараз становить близько 1,6%. Щоб забезпечити додаткову перевірку, користувачі Delta отримують дев’ятисекундний кліп відповідного звуку. Встановлено приблизно 270 станцій "Звук", усі передають дані армії. Радар часто вмикається лише у відповідь на сповіщення. Допомога приладів "Звук" у зриві авіаударів, особливо по Харкову, дозволила Сулиму зосередити свої зусилля на великому розширенні мережі.
У березні цього року в інтерв'ю виданню The Telegraph Мар'ян Сулим розповів, що наразі компанія покриває п'ять відсотків території України своїми 210 датчиками, а всю країну може покрити за допомогою 8 тисяч таких пристроїв
Точність ще також має підвищитися. Для більш ефективної тріангуляції джерела звуку розробляється спеціальний масив із чотирьох мікрофонів для підключення до станцій прослуховування. Це повинно дозволити визначити напрямок походження звуку з точністю приблизно до 5°. Мар'ян Сулим сподівається, що цього буде достатньо, щоб запускати перехоплювачі без необхідності попереднього огляду з наземного радара. Військовий персонал повинен протестувати першу партію з 15 цих тріангуляційних матриць наступного місяця.
25.07.2024