Ми познайомилися з художником Володимиром Батраковим після його персональної виставки «Зіркологія», яка відбулася у львівському Домі Франка. На сторінках Енциклопедії Сучасної України так охаректиризувано живописну манеру Володимира Батракова: «Творчість митця оцінюється як «фантазія», спроба вийти за рамки усталених норм і навичок, осягнути в композиційній побудові схеми, поширені в монументальних розписах епох Відродження і бароко». Сам пан Володимир каже, що тепер його творчість більш стримана, не настільки фантазійна, як в молоді літа.
Живописець і графік Володимир Батраков народився 09.11.1956 року у Львові. Навчався у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва 1974-1979 рік (тепер – Львівська академія мистецтв). Вчителі з фаху: професор Манастирський В. А., Скандаков ІО.В., Завадовський І.С.
Член Національної спілки художників України з 1992р. Член національної спілки художників Польщі ZРАР та міжнародної мистецької асоціації 1АА-АІАР (ЮНЕСКО).
Працює викладачем рисунку і живопису у Львівському державному коледжі Національного університету «Львівська політехніка» з 1979 року. Створює роботи в галузі живопису, графіки і малюнку.
Роботи зберігаються в музеях та приватних збірках в Україні і за кордоном, зокрема у Хмельницькому художньому музеї, у музеї Тараса Шевченка у м. Торонто (Канада), у музеї Тараса Шевченка у Києві, у Львівській картинній галереї, у музеї "Дрогобиччина" міста Дрогобича, у музеї Івана Франка у Львові , у приватних колекціях у Варшаві, Гданську, Жешуві, Перемишлі, Берліні, Бєлграді.
Участь у персональних та групових виставках: 1982 — Клуб творчої молоді, м. Львів. 1989, 1992 – Зали Львівської організації спілки художників України, м. Львів. 1997 - Галерея «Грифон», м. Київ. 1998 - «Целіпінхаузхауз», м. Фрідріхсгафен, Німеччина. 2000 - Проект «3/3» Львівський палац мистецтв. 2001 - галерея «Мествін», м. Гданськ, Польща. 2003, 2004 - Фундація «Абданк», м. Варшава, Польща. 2005 – Лєгніцький центр культури, м. Лєгніца, Польща. 2010, 2013 - Галерея фундація «Абданк», м. Варшава, Польща. Міжнародна виставка в Каїрі (Єгипет) – грудень, 2012. Фестиваль мистецтва Східної Європи у Берліні, вересень, 2016. Міжнародна виставка акварелі у м.Фабріано (Італія), 2016. Міжнародний проект "Епоха майстрів" галерея "Партер"(Польща), 2017. Харитативний проект "Сад надії" в Національному музеї у Варшаві, жовтень, 2019. Персональні виставки в Чернівцях (2013), у м. Дрогобич (2014), персональна виставка «Зіркологія» в Домі Франка, Львів, 2023.
Відзнаки: Почесний диплом осіннього салону «Високий Замок»,м. Львів, Україна. Почесний диплом «Itatг 2003» м. Піза, Італія. Диплом Міністерства культури Польщі 2003 р.
— Пане Володимире, Ви навчалися живопису у Львівській академії мистецтва у Вітольда Манастирського і Юрія Скандакова. Чиї творчі методи Вам стали найбільш близькі?
— Готуючись до інституту, став навчатися у Івана Завадовського, який дав мені уявлення про форму предметів та засоби передачі її у просторі, а також познайомив з творчістю Пабло Пікассо, Амедео Модільяні, Василя Кандинського. Паралельно я брав уроки у Юрія Скандакова, поглиблено вивчав закони тону у живописі. Ю. Скандаков завжди підкреслював, що живопис — це тон. У Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва на відділі художнього текстилю старався вдосконалювати своє розуміння живопису. Цьому сприяло навчання у класі професора Вітольда Манастирського. Метр вчив нас розуміти властивості кольору, привчав до «внутрішньої здисциплінованості» у ставленні до творчості. Вчителі дали мені базові інструменти для подальшої роботи, за що я кожному з них безмежно вдячний. Не можна сказати, що чиїсь методи були мені найбільш близькими, кожний дав мені щось особливе. До речі, деякі з висловлювань моїх учителів я почав розуміти через багато років після закінчення навчання.
— Можна сказати, що з роками Ви більш захопилися театралізацією, феєрічністю дійства при створенні композиції?
— Я не можу сказати, що з роками більше захопився театралізацією при створенні картин. Раніше феєричності у мене було навіть більше, бо молоді емоції били через край. Тепер, перефразовуючи поета, «я став стриманішим у бажаннях». З досвідом стараюсь йти до більшої лаконічності та узагальнень у своїх роботах.
— Творчість кого з художників з історії світового мистецтва Вас надихає?
— Влітку заскочив на день до Праги, а там виставка графіки Сальвадора Далі, Альфонса Мухи і Енді Ворхола, от раптом і надихнувся. Як тільки бачу якусь класну роботу, це відразу інспірує до творчості.
— У яких виставкових проєктах Ви брали участь нещодавно?
— У травні 2023 брав участь у проєкті трьох львівських художників у Варшаві в галереї фундації «Abdank Polska», восени у Львівському осінньому салоні з роботою «Гріхоманія».
— Чи плануєте Ви персональну виставку творів?
—У цьому році персональної виставки не планую, але тепер працюю над двома цікавими для мене проектами.
— Що найголовніше в процесі навчання Ви пропонуєте опанувати Вашим студентам?
— Намагаюся зацікавити своїх студентів, демонструючи на власному прикладі, як можна творчо підходити до виконання навчальних завдань. Час від часу проводжу майстер-класи, наприклад, нещодавно провів майстер – клас з акварелі для наших абітурієнтів, слухачів підготовчих курсів. Торік три мої студентки стали лауреатами першого ступеня Всеукраїнського конкурсу образотворчого мистецтва. А ще одна моя випускниця заснувала свою власну студію «Простір сучасного мистецтва Анастасії Смірнової» у Львові і успішно працює, так що мені тепер є у кого вчитись новітнім живописним технікам.
— Чи сильно відрізняються за ментальністю сучасні студенти від покоління 1980-90-х років?
— Сучасні студенти дуже сильно відрізняються від студентів 90-х років у плані технічних навичок. Тоді краще робили руками: добре шили, малювали, робили зачіски. Тепер же більше все роблять в електронному вигляді, тобто більше задіяна інша половина мозку. А у цілому, хто сильно хоче, той завжди доб’ється, хоч тоді, хоч тепер.
— Ваше коло зацікавлень?
— Моє коло зацікавлень полягає в тому, щоб побачити світ своїми власними очима. Тобто, мандрівки хоч на край світу, спілкування з природою, нові враження і свіжі емоції. А потім , як удав, перетравлюю побачене у своїй творчості. Люблю втекти на етюди, на пленери, кудись подалі від цивілізації, і щоб світ про мене забув на деякий час. Також колись займався фотографією, навіть закінчив професійні курси фотографів.
— Якого типу література Вам подобається більше: нон-фікшн або художня?
— Мені до вподоби хороша література. Іноді Рей Бредбері, завжди Оноре де Бальзак, а з українських письменників – Микола Гоголь, Ліна Костенко, Павло Загребельний...
— Яку книгу Ви читали останнім разом?
— Перечитую Артура Шопенгауера, він навчив мене не перейматись глупствами у житті. Він казав: «Моя філософія не принесла мені ніяких доходів, зате звільнила від дуже багатьох витрат.
— Що Ви першим чином зробите, коли Україна переможе?
— Постараюсь побачитись зі своїми родичами, бо рідних людей стає дедалі менше і цей процес проходить досить швидко. Тому перша поїздка після перемоги – до Києва і Харкова.
Спілкувалася Анна Лобановська, мистецтвознавиця