Акторка і художниця Олена Березянська: “Вважаю, що починаючи навчатись мистецтву, варто розвивати серед іншого занурення в процес без побутових думок та внутрішніх діалогів”.
Ми познайомилися з Оленою Березянською перед початком спектаклю в стилі нуар “Сад земних насолод”, текст до якого написала і поставила Зоряна Починайко в "Театрі Живаго".
Олена одразу привабила мене своєю багатогранністю: вона викладає молоді образотворче мистецтво, грає у виставах, знімається в кіно. Ознайомившися з її біографією, я дізналася, як багато і постійно Олена Березянська навчається чомусь новому, вона перебуває постійно в пошуках ще більшого самовдосконалення.
- Пані Олено, вам завжди подобалося навчатися? Чи був хтось з педагогів або наставників, хто дав вам дуже багато в плані оволодіння фахом? На якому факультеті ви навчаєтеся в Національному університеті ім. І.П.Котляревського?
- Навчатись? Ні! Якщо взяти школу, гімназію…загалом, дитинство, я почувала себе не на своєму місці, якоюсь неправильною. Мені було складно, не зрозуміло, не цікаво вчитись, окрім музичної школи. Найкраще засвоювала матеріал через прості кроки та пояснення. Так би мовити на «хлопський розум», або ж коли викладач мав жагу, запал до своєї професії і передавав цю любов учням. Пригадую, в нас була вистава в гімназії і для мене це один з кращих спогадів. Потім чомусь актовий зал перетворили на стандартний клас... і на цьому будь-яких творчих проявів я там не пригадую. Насправді, тільки тепер усвідомлюю наскільки важливо мати мистецькі кабінети, театральні гуртки, танці у школах. Це не тільки розвиває особистість дитини, а й дає волю прояву, впевненість, терапію.
Та мені пощастило! Виросла в родині, де панувала творчість та розуміння. Мама — художник-модельєр, батько — військовий льотчик, який в дитинстві навчався грати на баяні. Нас з сестрою віддали в музичну школу та на інші спортивні активності.
А зрештою пішла шляхом художниці.
Загалом із навчанням було дуже багато кумедних історій. Я хотіла ще після 9-го класу поступати на акторку, але спробувала на музикантку… А зрештою пішла шляхом художниці. Так склалось. І повірте, що попри всі ці дороги я не жалкую, що це все пройшла. Весь здобутий досвід використовую у двох напрямках, в яких зараз працюю. І кожного разу дивуюсь, наскільки художня та акторська діяльність подібні. Уява, фантазія, спостереження, фіксація, емоційна пам’ять, запам’ятовування, бачення, композиція — це все спільне. Можна перелічувати до безкінечності різноманітні елементи, які я використовую.
Багато хто вплинув на розвиток моєї художньої особистості — це однозначно батьки, творчі друзі, викладачі з живопису Володимир Сандюк та Богдан Бринський, викладач з історії мистецтв Володимир Лукань. А за акторський шлях завдячую, по-перше, собі, адже було багато супротиву з усіх боків. Якось «застрибнула в цю хвилю» у 2020 році і мене понесло з неймовірною швидкістю. Після багатьох художніх проєктів, створюючи картини в чотирьох стінах відчула неймовірну самотність та виснаження. Мені потрібно було людей, підтримки, живого спілкування та нових випробувань. І попри карантинні заходи через коронавірус у в мене відбулась знакова вистава «Дім Бернарди Альби». В той момент зрозуміла, що хочу рухатися далі в цьому напрямку.
Олена Березянська в ролі Бернарди Альби.
Нещодавно зауважила: в художній діяльності більше персональних проєктів, адже навчання проходило через власний досвід, окрім університету, звісно. А от акторський шлях — більше через постійні тренажі, лекції, студії, курси, марафони, фестивалі, практику в театрах, зйомки у масових сценах, далі групівках, потім і в головних ролях. Це постійне, безперервне навчання та приєднання до різних театральних труп, акторських проєктів. Тепер в Національному університеті ім. І.П. Котляревського хочу подякувати майстру Юрію Степановичу Євсюкову, а також викладачу з акторської майстерності Дмитру Петрову. На жаль, на даний момент вони вже не працюють у цьому закладі.
Сцена з вистави "Надгробок Комачі".
- На яких з акторських студій у Львові — “Птах”, “Великі крила” чи інших вам було займатися найцікавіше? Може на різноманітних акторських тренінгах?
- Кожна студія в певний період вчасно траплялась. Тепер потреби та вимоги збільшуються і я шукаю те, чого ще не пробувала. До прикладу, хочеться більше приділити часу сценічному бою, пропрацювати пластику тіла та більше попрактикуватись в роботі перед камерою, в кіно. Нещодавно відновила заняття з вокалу і за планом — танець. Скоро зимова сесія, тож готуюсь по максимуму.
До речі, згадуючи студії та тренажі, хочу наголосити, що саме Експериментальний курс «Тіло. Простір. Матеріал» фізичного театру «Хвиля» позитивно вразив. Цікаво було практикувати, досліджувати себе , своє тіло та обраний матеріал, з яким працюєш. А це міг бути папір, торбинка, палиця абощо.
Сцена з вистави "Надгробок Комачі".
- Розкажіть, будь ласка, трохи про ваші персональні художні виставки і проєкти. В 2019-му році ви створили живописно-музичний перфоменс “Геометрія звуку”, в 2012-му — експериментальний живописно-музичний перфоменс «Вібрація та звук» в центрі соціальної інтеграції на Днях Української культури в Єлгаві, Латвія, у 2007-му провели виставку-перфоменс музично-театральний «Лабіринт» в галереї “Оpen-air” в Івано-Франківську.
- Всі ці проєкти поєднує музика та театр. Мені завжди цікаво було оживляти картини, доносити їхнє звучання та сенс в більш глибшій формі. Музика найпотужніший інструмент для розкриття людських душ та почуттів. А театралізований перфоменс доповнює та насичує саме відкриття виставки.
Дуетна виставка з Ізоліною Франків у Ризі.
Один з перших проєктів «Лабіринт» — виставка трьох картин під назвою «Звільнення» має кілька значень та підтекстів. Це моя дипломна робота на завершення Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, Інституту Мистецтв. Назва сама говорить за себе «Звільнення». Тут транслюю в картинах від найпримітивнішого (гігієнічних потреб людини) до більш важливого — «БУТИ ВІЛЬНИМ» (від стандартів краси, думки соціуму тощо). Саму галерею ми створили власноруч з білих полотняних стін у формі лабіринту, що вказувало на не такий вже й легкий шлях до «звільнення» : «Ти маєш пройти певні випробування та перешкоди, аби досягнути бажаного».
Пишаюсь масштабом роботи , адже на той момент я залучила не тільки друзів, родину на допомогу, а й студентів-музикантів, акторів, місцеву владу, які надали дозвіл провести це дійство в одному з центральних скверів Івано-Франківська. Це призвело ще й до непорозуміння та конфлікту з боку дирекції та моєї керівниці дипломної роботи. Бо, як на 2007 рік,це було не звичним дійством. Але кількість присутніх викладачів на захисті, які мене підтримали, дала змогу успішно захиститись.
Озираючись у минуле, я з приємністю згадую своїх помічників, учасників. І сьогодні вони дуже успішні люди: Роман Григорів (український композитор, музикант, автор опер, музики до кіно, вистав), Юра та Віталій Кириліви (засновники дизайн-бюро «hochu rayu»), Петро Сказків (відомий український цимбаліст, якого, на жаль, вже немає в живих), Василь Сказків (музикант), Віталій Коваленко «Буржуй» (художник, який виконував головну акторську роль), мої одногрупники та друзі Юлія Яворська, Іванка Плитус, Ірина Попович, Леся Калічук та інші.
Живописно-музичний перфоменс «Вібрація та звук».
У наступних персональних виставках я переважно брала тему та досліджувала її в деталях. Тут не тільки технічні моменти живопису, а й вкладені сенси. До прикладу, кожен звук має свою вібрацію та малюнок. Тож вивчаючи візерунки фізика Ернста Хладні, які він досліджував, для себе відкрила чудову тему для експериментів. Ще й в той період вивчала орнаменти Гуцульщини (у вишивці, килимах, різьбі, костюмах), музику і це все в поєднанні захоплень призвело на світ такі проєкти, як «Вібрація та звук» та «Геометрія звуку».
Експериментальний живописно-музичний перфоменс «Вібрація та звук» презентувала зі смичком у руках. Використовуючи мідну пластину та пісок створювала вібраційне коливання тертям смичка до неї. Через створений звук та вібрацію утворювався геометричний малюнок. Це магія, хоч і фізика. Кожна картина представлялась під певний стиль музики, в якій створювалась.
Живописно-музичний перфоменс «Геометрія звуку» відбувся в галереї Львівського органного залу. Це співпраця живописних картин з музикантами. Запрошені музиканти мали прочитати, відчути картини і протранслювати звучання на інструменті або голосом ту мелодію, яку побачили. Це було експромтом, наживо, в моменті та без певної підготовки. До цього проекту були залучені: Зоряна Починайко (вокал), Юлія Яворська (дримба), Василь Сказків (сопілка, скрипка, перкусії), Станіслав Кирилов (перкусії), Саша Чаплій(флейта), Тарас Пилипонюк (гітара) і я (вокал).
Олена Березянська у співпраці з Органним залом.
- Чи плануєте ви в наступному році влаштувати виставку або синтетичний мистецький проєкт?
- Перша половина року вже розписана проєктами, до яких я підключилася. Тому вся енергія піде туди. Але є два задуми, які хочу реалізувати. Там дуже багато портретів, музики та звісно, акторської дії. Чи буде це наступного року? Побачимо)
Олена Березянська у майстрені.
- Коли ви викладаєте живопис і малюнок в студії, що ви вважаєте найважливішим, що слід розвивати в собі художникам-початківцям, які навички?
- Основна моя місія в навчанні — це зберегти любов до мистецтва. Щоб у будь який період життя мій учень/учениця могли повертатись з легкістю до живопису, скетчу, чи радісно їм на душі, чи сумно. Хочу, аби ці знання та навички служили певною терапією, натхненням.
А що варто розвивати, так це — занурення в процес без побутових думок та внутрішніх діалогів. Ми живемо в постійному стресі, темпі соціальних мереж, новин та дедлайнів. При цьому важливо зловити творчий потік, досліджувати середовище, форми, бути присутнім тут і тепер. І ще дуже важливо вимкнути самокритику і просто систематично вправлятися!
Олена Березянська у творчому потоці.
- Розкажіть про вашу співпрацю з Театром “Живаго”. Чим захоплює вас робота з цим колективом насамперед?
- Співпраця з театром «Живаго» подобається тим, що гарно організований процес самою режисеркою театру Зоряною Починайко. Всі репетиції та дати вистав заздалегідь узгоджуються з командою. Це мені надзвичайно важливо, бо особисто я маю встигати з навчанням, власною справою та іншими акторськими проєктами. Я дуже ціную те, що поважають мій час та зусилля.
Колектив дуже часто змінювався, але попри все, театр пережив коронавірус та ставить нові прем’єри під час війни. Це варте поваги!
Всі актори в нашому театрі дуже різні за характерами й типажами. І відповідно співпраця вже йде по певному завданню, яке вказує режисерка. Також в роботі ми можемо самостійно збагатити персонаж або ж, навіть, дію. Зоряна завжди вислухає ідеї чи запропоновані зміни в п’єсі.
Олена Березянська у ролі Бернарди Альби.
- Коли вам пропонують зіграти роль, вас приваблює драматизм постаті вашої героїні?
- Приваблює все! Не тільки драматизм, а й одяг, який вдягає героїня, як ходить, який в неї голос, про що думає... Коли мені дають текст, то він спочатку такий чужий, що викликає тривожність та хвилювання, думки «чи зможу?». Але, крок за кроком, репетиція за репетицією, персонаж стає все зрозумілішим та ближчим. А, коли текст лягає в пам’ять, то тоді він належить не тільки героїні, а й мені. Я чіткіше усвідомлюю значення та характер. Все стає природнім.
- А ваші роботи в кіно, можете трохи розповісти про них?
- У 2015 році знялась у фільмі Івана Кравчишина «Політ золотої мушки» в масових сценах. Це був мій перший дотик до зйомок українського кіно. Чесно кажучи, на фільми ніколи не подавала заявки і навіть, не знала куди. Та з часом в співпраці з різними кастинг-менеджерами почались запити. А от 2024 рік поповнив мою кіноскарбничку та досвід. Спочатку режисер Роман Гудь запропонував знятись у короткометражному фільмі «Ртуть», роль Оленки, а згодом, пройшла кастинг в німецький серіал «8 BILLION» режисера та продюсера Гарольда Франкліна, роль наркоманки. Це невеличкі ролі, але я вдячна за неймовірний досвід та практику.
Олена Березянська під час фільмування.
Кінозйомки значно відрізняються від театру. Там багато кадрів, спроб, а надмірна емоційність заважає працювати в кадрі, бо тебе розглядають, наче, під мікроскопом. Вважаю, це моїм новим пристрасним викликом, в який хочеться зануритись ще більше. Та, як сказав мій майстер Юрій Степанович Євсюков: «На кіно треба мати вдачу!» . Зараз я дію інтуїтивно — йду на кастинг або пропускаю, свідомо відчуваючи, що це не моє, чи ставлю інші пріотети. Мені важливіше «бути в лавах» — тренувати тіло, дикцію, пам’ять, набувати все нових і нових навичок, які знадобляться в професії акторки.
- Зараз знімається музичний кліп “Зберімося, роде” гурту«MRYAKA». Можете, будь ласка, поділитися досвідом роботи в цій команді? В основі кліпу фольклорна пісня? І це буде вельми цікава її сучасна інтерпретація? Хто є автором задуму?
- «Зберімося, роде» - народна пісня в сучасній інтерпретації, аранжування та задум Зоряни Починайко. Команда зібралась дуже організована та чітка. Кожну сцену ми відзняли за 1-2 спроби. Якось все швидко вдавалось реалізувати. Тож, ми всі молодці.))
- Пані Олено, чи можете ви поділитися вашими творчими планами?
- Зараз більшість моїх планів пов’язані з власною Арт-майстернею – навчальний процес моїх учнів, програми курсу, програми нових майстер-класів, художні виставки учнів, живописні персональні виставки, зйомки відео-уроків та інш. Також, увага в першій половині нового року піде на завершення 4-го курсу на театральному факультеті. І, звісно робота в театрі «Живаго» та ще в декількох театральних задумах.
Спілкувалася Анна Лобановська, мистецтвознавиця.
Довідка:
Березянська Олена Юріївна. Народилася 07.09 1984 р.
Освіта художня:
2000-2001 Львівський професійний коледж прикладного мистецтва та дизайну
2002-2007 Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Інститут Мистецтв , Івано-Франківськ
2021-(досі) - Національний Університет ім. І.П. Котляревського, Харків
2016 –акторська Студії «Птах», Львів
2020-2022- Львівська джазова школа
2020-2021- Акторська студія «Великі Крила»(«Мельпомена»), Львів
2021- акторський тренаж від італійського театру Potlach, театр Воскресіння, Львів
2018 - акторський тренаж та перфоменс від режисера Сета Баумріна, театр Лесь Курбас, Львів
2019 - II-й інтенсив для вчителів образотворчого мистецтва середньої та початкової школи в рамках WALLFALL, PinchukArtCentre
2023- Експериментальний курс «Тіло. Простір. Матеріал.» від фізичного театру «Хвиля», Львів
7 персональних виставок:
2020-21- «Cosa Nostra», Порохова Вежа , Львів
2019 - живописно-музичний перфоменс «Геометрія Звуку», галерея Львівського органного залу, Львів, Україна
2016- виставка однієї картина в галереї-кав’ярні «На канапі», Стрий, Україна
2015- «Berezyanska Art», ресторан L’UFT, Львів, Україна
2012- експериментальний живописно-музичний перфоменс «Вібрація та звук», центр соціальної інтеграції, Дні Української культури, Єлгава, Латвія
2010- живописний проєкт «Після…», сейм литовської республіки, Вільнюс, Литва
2007 - виставка-перфоменс музично-театральний «Лабіринт», галерея open-air, Івано-Франківськ, Україна
Більше ніж 50 спільних виставок по Україні та закордону:
2022 - спільна виставка творів мистецтва, художники спілки Hillington, Лондон, Великобританія
2022- «ART-AKT V» , трієнале абстрактного мистецтва, всеукраїнська виставка, центр культури «Вернісаж», Чернівці, Україна
2022- всеукраїнська виставка «З любов’ю до України», Меморіальний комплекс борцям за волю України, Стрий, Україна
2019 - дуетна виставка «Відчувати» з дизайнером Ізоліна Франків, Меморіальний комплекс борцям за волю України, Стрий, Україна
2018 - «Арт-Куб», проект «Вільні», галерея open-air, Львів, Україна
2018 - «VIII Міжнародний художній пленер», культурний центр, Обзор, Болгарія
2018 - «Портрет XXI» , готельно-ресторанний комплекс «Надія», Івано-Франківськ, Україна
2018 - «Український фолькмодерн 2018», IV траєнале, центр культури «Вернісаж», Чернівці, Україна
2018- «New Wave Exhibition», Fest Republik, Львів, Україна
2018- всеукраїнська виставка «Лубенська весна», музей «Лубни», Лубни, Україна
2017- дуетна виставка «Відчувати» з дизайнером Ізоліна Франків, Будинок Культури, Миколаїв, Україна
2017- дуетна виставка «Відчувати» з дизайнером Ізоліна Франків, Музей Мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківськ, Україна
2017- «FetishXO», AKT, міжнародна виставка, арт-завод Платформа, Київ, Україна
2017- «Thinking about tomorrow», AKT, арт-завод Платформа, Київ, Україна
2016- «ART-AKT III» , трієнале абстрактного мистецтва, всеукраїнська виставка, центр культури «Вернісаж», Чернівці, Україна
2016 – «Тринадцятий пленер», художня галерея Русі Карабіберов, Нова Загора, Болгарія
2015 – «З Любов’ю до України», подорожуюча виставка, Львів, Стрий , Херсон, Україна
2015, 2014, 2011 - «Осінній салон» , всеукраїнська виставка, палац мистецтв, Львів, Україна
2015- дуетна виставка живопису «Живе за живе» з митцем Євгеном Семенюком , галерея «Щось цікаве», Львів, Україна
2014 - «Виставка творчих робіт випускників СВХПУ», », Меморіальний комплекс борцям за волю України, Стрий, Україна
2014- виставка «Різдвяна надія», музей «Верховина», Стрий, Україна
2014- виставка «Енергія.Сила.Метр.», ВДНХ, Київ, Україна
2014- виставка «Громадянський містицизм», Інститут Проблем сучасного мистецтва, Київ, Україна
2014- «Українська мова» спільна виставка митців з України разом з відомою художницею Марією Приймаченко, музей «Духовні скарби України», Київ, Україна
2013- всеукраїнська виставка молодих художників, зал «Галерея», Тернопіль, Україна
2013- «Літо» », музей «Верховина», Стрий, Україна
2013- «Креденц», арт-пікнік, відкрита галерея, Виноградів, Україна
2012- «Осінній салон» , всеукраїнська виставка, палац мистецтв, Львів, Україна
2011 – «Після…», міжнародний фестиваль українського мистецтва та культури, присвячений 100-річчю української діаспори в Латвії та 20-річчю Незалежності України, Рига , Латвія
2010- «Folk artists» , історичний музей, Укмерге, Литва
2010- «На заводі», відкрита галерея, Виноградів, Україна
2009- «Тиша.17 метрів квадратних», галерея Primus, Львів, Україна
2005- благодійний живописно- музичний перфоменс «7х7», open-air, Івано-Франківськ , Україна
Відзнаки:
2013 - член спілки молодих художників України
2012 - півфіналістка SNAC Ukraine
2011 - одна з переможців Naked Street Fashion Awards, графічний дизайн, PinchukArtCentre, Київ
2005 - відзнака, Міжнародний театральний фестиваль «Драбина»
Акторські роботи:
вистави
2024- п’єса Зоряни Починайко «Сад земних насолод», роль Лілі, театр Живаго, Львів
2024- п’єса Еріка-Еманнуеллч Шмітта «Тектоніка почуттів», роль Родіки, театр Domus, Львів
2021- п’єса Фредеріко Гарсія Лорки «Дім Бернарди Альби», роль Бернарди, театральна студія «Великі крила», Львів
2017- казка Ганса Крістіана Андерсена «Снігова королева», роль Розбійниці, театр студії «НавчаБави»(«CHRISTY»), Стрий
2005 - пантомімно-експериментальна вистава «У кожного своя лампочка», роль Крадія, аматорський театр «Сім’я», Міжнародний театральний фестиваль «Драбина», Львів
Кіно:
2024- короткометражний фільм Романа Гудя та Алекса Іллясова «Ртуть», роль Оленки
2024- німецький серіал «8 BILLION» режисера та продюсера Гарольда Франкліна, роль наркоманки
музичні кліпи:
2015 – італійський співак Андреа Пінто, роль художниці
2021- гурт «Ойкумена», роль Лесі Українки
2024 – гурт «MRYAKA»
реклама
2011- зубна паста , групівка
2021- лікарський засіб, головна роль
2023- реклама пива, групівка
13.12.2024