Мисткиня і модельєр Ізоліна Франків: «Я вірю, що творчість не має кордонів. Вона здатна об’єднувати, лікувати, надихати й відкривати серця»
Життя раптом дарує чудові зустрічі з творчими людьми з надзвичайно цікавим творчим шляхом, такою стала і зустріч з мисткинею Ізоліною Франків, біографія якої нагадує справжній роман.
Моделі одягу Ізоліни Франків.
— Пані Ізоліно, вам довелося кілька разів кардинально міняти життя. Розкажіть, будь ласка, що допомагало вам, в тих різних місцях, куди приводило вас життя, знаходити сили і починати все знову?
— Переїздів було багато, починаючи з дитинства. Народилась в Литві, і коли мені було 5 років, батька запросили на роботу в Латвію. Погодився, адже там була вища заробітна платня. Переїхали ми до Салдуського району, Ренге, села Руба, що неподалік від литовського кордону. Саме там я пішла до школи, яка розташовувалась у мальовничому місці — у колишньому замку з чудовими фонтанами й доглянутою парковою зоною.
Школа в Латвії, де навчалася Ізоліна Франків.
Шкільна будівля стояла на підвищенні, звідки відкривався краєвид на річку Вадаксте, а за нею — уже Литва. Навчання в цій школі залишило в пам’яті теплі, красиві спогади та вдячність професійним, уважним учителям. Перехід з литовської мови на латвійську дався мені легко, хоча вчителі постійно турбувалися, чи все я розумію. Іноді я хитрувала — коли була не готова до уроку, вдавала, що не зрозуміла завдання.
Ізоліна в дитинстві з сестрою Сігуте. 1950-ті роки.
Протягом життя я змінювала місце проживання багато разів: Рига, Далекий Схід (Приморський край), Україна (місто Стрий), Італія (місто Джуліанова), Англія (Лондон), Литва (Укмерґе), і знову повернення до Стрия в Україні.
У кожній країні, у кожній місцевості мені доводилося адаптуватися до нових природних умов, людей, менталітету та мови. Вивчення мов було найважливішим для мене в цих змінах. Але мені це ніколи не здавалося складним, бо я завжди знала, чого хочу, і вміла організовувати своє життя відповідно до нових обставин.
1970-ті роки на Міжнародному кінофестивалі польський кінорежисер Кшиштоф Зануссі, латвійський кінокритик Андрис Краузе та Ізоліна Франків.
— Вам ніколи не здавалося, що ваше життя нагадує роман? Може є бажання написати мемуари?
— Найбільша таємниця Всесвіту - Людина. Власноруч написати про себе книгу складно, але якщо б хтось це здійснив, то ця книга могла би бути бестселером.
Портрет литовського художник аі композитора Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса.
— Мистецький шлях ви обрали в поважному віці. Що вас підштовхнуло на це? У вас була давня мрія стати художницею?
— Мій мистецький шлях розпочався з навчання у швейному училищі №16 в місті Риги, де я здобула професію з індивідуального пошиття чоловічого одягу. Вже тоді ми презентували свої творчі ідеї та власноруч створені вироби. Згодом я почала працювати в найкращих салонах міста, де зростала як кваліфікований спеціаліст.
З метою продовження освіти й розвитку в мистецькому напрямі я вступила на дворічні курси при Художній академії, а далі — до технікуму легкої промисловості. Після його завершення мене запросили працювати технологом на підприємство Rīgas Modes, де я відповідала за організацію й керівництво технологічним процесом виробництва.
Утім, моє прагнення до творчості не згасало — і згодом мене запросили викладати, а також створити виставкову залу для показів, презентацій та мистецьких подій.
Литва м.Укмерге. На персональній виставці з чоловіком письменником Любомиром Франківим.(1945-2018). 2010р.
Активну художню діяльність я розпочала у 2018 році — після смерті мого чоловіка, письменника Любомира Франківа. Це був новий етап, що народився з глибокого внутрішнього імпульсу. Малювання завжди було присутнє в моєму житті, особливо через моду, дизайн, композицію, тому вибір — стати художницею — був природним. Це мій шлях. Це моє життя.
Портрет композитора та піаніста Overko.
— Хто з митців в світовому мистецтві надихає вас?
— Найбільший вплив на моє становлення мала європейська культура, адже я провела на цих теренах 38 років. Мене надихають скульптури Родена, шедеври Мікеланджело та Рафаеля, живопис латвійського митця Вільгельма Пурвітіса, глибина і світлотінь творів Рембрандта ван Рейна, а також філософська експресія українського художника Івана Марчука.
У сфері моди мене вразили та вплинули на мій стиль такі постаті, як Коко Шанель і Жан-Поль Готьє — їхнє бачення образу, форми й свободи самовираження завжди залишаються для мене джерелом натхнення.
Моделі одягу Ізоліни Франків.
— Яке ваше творче кредо?
— Моє кредо — нічого неможливого не існує. Усе можливо — варто лише діяти.
Моделі одягу Ізоліни Франків.
— Як тепер працює творча майстерня “Izolina” в місті Стрию?
— 22 грудня 2018 року мій чоловік, Любомир Франків, раптово пішов у інший світ. Ця втрата стала переломним моментом у моєму житті. Я закрила свою майстерню «Izolina» та присвятила себе живопису — справі, яка допомогла мені знову знайти опору й відкрити в собі нове джерело сили.
Важливу роль у цьому відіграла студія мов та мистецтв «Christy», заснована моєю донькою Крістіною Марченко. Саме туди я пішла навчатися, щоб розвивати себе як художниця. Крістіна - викладачка англійської мови, організаторка численних подій у Стрию: як благодійних, так і культурно важливих для міста. Вона провадить активну громадську діяльністю, створює яскраві проєкти, що надихають і згуртовують людей. Разом зі своїм чоловіком Крістіна веде тревел-блог на YouTube, де ділиться відео з подорожей, культурних подій та життєвих вражень.
Викладачем з живопису у студії є моя друга донька — Олена Березянська-Стасевич, професійна художниця з багаторічним досвідом викладання, учасниця міжнародних виставок в Україні та за кордоном. Вона стала для мене не лише наставницею, а й щирою порадницею та натхненням. Її підтримка, критика й увага до деталей допомагають мені зростати, удосконалювати свої навички та поглиблювати власний творчий стиль.
Особливо цінною опорою і підтримкою для мене є мій син — Юрій Березянський, який народився у Стрию. Його любов і розуміння допомагають мені долати труднощі та впевнено рухатися вперед.
З доньками Христиною та Оленою, першим чоловіком Юрієм Березянським і сином Юрієм. 2017 р.
— Можете розповісти трохи про вашу діяльність в Ризі і Юрмалі в 1970-х роках? Чи кардинально змінилися методи управління Будинком моди з тих пір?
— Це були одні з найкращих років мого життя. Я вступила до швейного училища, де здобула середню спеціальну освіту за спеціальністю «технологія пошиття чоловічого одягу» — однією з найскладніших у галузі. Нас готували для роботи в салонах мод міста Риги, і це дало потужний поштовх моєму професійному розвитку. Далі, перейшовши на жіночий одяг, технологічно пошиття було значно легше.
Я обіймала посаду технолога у великому салоні «Rīgas Modes», де основним напрямом моєї роботи було впровадження нових технологічних рішень і вдосконалення процесів виробництва. Було багато творчої й професійної діяльності: участь у виставках, співпраця з викладачами, отримання запрошень до училища — усе це формувало міцну професійну основу.
У 1978 році мене прийняли на роботу до служби побутового обслуговування міста Юрмали як інженера-технолога, а вже у 1979 році я стала начальницею технічного відділу. Робота приносила мені справжнє задоволення: я мала достатньо досвіду й щиро любила працювати з людьми, вирішуючи найрізноманітніші завдання. У ті роки Юрмалу вважали найкращим курортним містом, і я пишалася, що працювала саме там.
У певний момент я була серед претендентів на посаду керівниці експериментального відділу, але доля склалася інакше: знайомство з майбутнім чоловіком змінило мій життєвий шлях на 100%.
— Коли ви потрапили з першим чоловіком Юрієм Березянським на Далекий Схід, як ви відчували можливість там щось створити?
— Одружилась із Юрієм на Далекому Сході, у Приморському краї, де одразу почала викладати при Будинку культури. Там я заснувала жіночий клуб «Стиль і дизайн» для дружин військовослужбовців. Ми створювали авторські моделі одягу, адже завжди вважала, що мода має важливе значення — вона здатна покращувати якість життя і дарувати задоволення, як і все, що пов’язане з творчістю.
Я часто привертала увагу тим, що носила речі, створені власноруч, а ще — своїм незвичним образом, адже була з іншої країни й вирізнялася серед місцевих. У ті радянські часи існували певні елітні кола, куди мене запрошували. Там цінували інтелектуальне спілкування, багато читали й захоплювалися літературою.
Олена Березянська в моделі блузки-вишиванки від Ізоліни Франків.
Портрет галицької пані в намітці.
Саме у Приморському краї вперше почула українську пісню — її співали переселенці з України. Я ніколи не забуду той вечір, він залишив глибокий слід у моєму серці.
Мене дуже вразив Владивосток — місто і його неймовірна чистота, прозорість Японського моря.
— Як складалося ваше життя в Італії?
— Після розлучення з чоловіком життя привело мене до Італії. Я поїхала за запрошенням до міста Джуліанова, що розташоване біля Адріатичного моря. Вікна будинку, в якому я проживала, виходили на цю мальовничу красу.
Основною моєю роботою був догляд за хворою людиною. Однак у мене залишалося багато вільного часу, який я використала з користю: вивчила італійську мову, подорожувала країною — побувала у Ватикані, Римі, занурилася в місцеву культуру. Також я створила кілька моделей одягу на замовлення — мода залишалась моєю улюбленою справою, незалежно від обставин.
Моделі одягу Ізоліни Франків.
— Чим був наповнений період життя в Литві в місті Укмерге? Як ви себе відчували в сучасній Литві в порівнянні з радянським періодом? Які творчі заходи ви тоді організовували?
— В Укмерґе ми з українським письменником Любомиром Франківим одружилися. Нас єднало не лише подружнє життя, а й творчість — ми утворили справжній тандем. Я допомагала йому в підготовці до видання кількох книг, які вийшли у місцевих видавництвах.
Литва м.Укмерге на персональній виставці з чоловіком письменником Любомиром Франківим.(1945-2018). 2010р.
У 2008 році у видавництві Valdo Leidykla вийшла книга «Klaidžiojant vėjuose» («Блукаючи вітрами»), а в 2012-му у «Ukmergės spaustuvė» — збірка «Із залу суду...», де, зокрема, прозвучали й такі слова: «Поки ми не навчимося йти і боротися не за будь-кого, а за ЩОСЬ — у нас так і буде...» (Юрій Шухевич, Герой України).
У 2013 році побачили світ ще дві праці: книга «Вертикаль» (видавництво «Ukmergės spaustuvė») та поетично-філософський двотомник «Dvieyų mūzų bičiulystė» / «Ти і Я» («Спілкування двох муз»), в якому з’явився і символічні рядки:
«Небо творить Божественну пару: Анілозі-Марко! Створені Вічності Любові.» (Любомир Франків)
«Нема нічого вічного – все рухається та змінюється. Але жити у творчій гавані-гармонії з собою, твориться ЩОСЬ ВІЧНЕ» (Ізоліна Франків, Литва 2013 серпень)
«Анілозі»
Хвилюється, рукоплеще Зала!
..Музика. Модельки, Моделі
Радість Сонцем Заграла
І співають чарівно менестрелі,
І поет одами салютує,
Зриваючи троянди у серці,
І пелюстками з червоними окрайцями
Стелить подіум модельєрці.
(Любомир Франків)
Ізоліна Франків та Олена Олійник. Представлення художніх творів від ГО"Спілки творчих людей" та творчості письменника Любомира Франкова. Краків.Спілка письменникив Польщі.
За сім років життя в Укмерґе я провела безліч персональних і спільних виставок авторського одягу — як у самому місті, так і в Шяуляї, Єлгаві та Ризі (Латвія). Активно брала участь у культурному житті: долучалася до круглих столів, фестивалів, концертів та мистецьких подій — завжди разом із чоловіком.
Портрет Сергія Файфури, режисера і актора.
— Чи сподобалося вам в Лондоні? Чи легше там організувати мистецьке життя, ніж в Литві?
— Можливості розвитку там є для тих, хто мріють реалізувати себе. Проте, я планувала там лишитись на короткий період часу, тому взялась за невеликі індивідуальні замовлення одягу. Особливо, насолоджувалась процесом зйомки на тлі чудової архітектури замків Британії.
Моделі одягу Ізоліни Франків.
— Ви також заснували кафедру «Стиль і дизайн» в Університеті третього віку в місті Стрию. Ви самі розробляли методику викладання?
— Так. Це повноцінний курс навчання для початківців, які вивчають процес створення виробу з нуля до повної готовності. В мене є своя методика викладання, яка вчить моїх студентів не тільки технічного виконання, а ще спонукає дослідити стиль та підкреслити елегантні лінії в образі. 11 листопада 2024 році відбувся перший показ моїх студенток.
Із колегами з ГО "Спілка творчих людей". 2024 р.
— Чи входите Ви до складу якоїсь мистецької організації або творчої групи?
— Я є членкинею ГО «Спілка творчих людей», Україна. 19 липня 2025-го року відбулось представлення наших робіт у Кракові в Спілці Письменників Польщі. Також, я є учасницею понад 30-ти виставок в Україні та за кордоном.
Портрет захисника Андрія Коваленка.
- Які ваші найближчі творчі плани?
- Продовжувати творити — створювати нові портрети, в яких поєднуються внутрішнє світло людини, досвід і краса миті. Моєю метою є не просто мистецтво заради мистецтва, а щире прагнення надихати, торкатися душ, передавати глибокі сенси через образ. Попереду — персональні виставки як в Україні, так і за кордоном, адже я вірю, що творчість не має кордонів. Вона здатна об’єднувати, лікувати, надихати й відкривати серця. І я з вдячністю й натхненням іду цим шляхом далі — відкрито, чесно, з любов’ю.
"Концентрація на ціль". 2023
Спілкувалася Анна Лобановська, мистецтвознавиця
Довідка:
Ізоліна Робертівна Франків (Мішейкіте) народилась 18 серпня 1951 року в селі Ауксоде Мажейкського району в Литві. Дизайнер жіночого одягу, інженер-технолог легкої промисловості, мисткиня, викладачка, засновниця бренду “Ізоліна”, засновниця та викладачка кафедри “Стиль і дизайн” в Університеті третього віку, м. Стрий, членкиня “Ділові жінки Стрийщини, учасниця книжкового клубу “Книжкова полиця”, “Книжкового Дворика на колесах” Люби Хомчак та спільноти кіноклубу м. Рига, членкиня ГО “Cпілки творчих людей” (Україна), членкиня Литовської діаспори “Medeina” (м. Львів).
Освіта:
Професійно-технічне швейне училище, м. Рига, Латвія
Технікум Легкої Промисловості, м. Рига, Латвія
2-річні курси Художньої Академії, м. Рига, Латвія
Інститут Управління, м. Рига
Навчання на курсі “Школа Журналістики”, Українська Освітня Платформа, Катедральний Храм Успіння Богородиці, м. Стрий
Досвід роботи:
1975р. – технолог з технічного обслуговування “Rigas Modes”
1976р. – викладачка в Училищі №6, м. Рига, Латвія, організаторка творчих виставок
1978р. – начальниця технічного відділу побутового обслуговування м. Юрмала, Латвія
1995р. – засновниця салону з пошиття одягу “Ліна”, м. Стрий, Україна
2015р. – засновниця творчої майстерні “Izolina”, м. Стрий, Україна
Виставки та інша діяльність:
70-ті роки - щорічні покази моделей під час роботи в Училищі №6, м. Рига, Латвія
80-ті роки – учасниця спільних виставок м. Воздвіженка
2001р. – показ мод “Cвіт Моди 3000” від салону “Ліна”, м. Стрий
2001-2002р. – костюмер дитячого театру м. Стрия (режисер С.М.Шершень)
2009- 2010р. – учасниця культурного проєкту “Cхідне партнерство “Дорогами Великого Вітаутаса в Луцьк”
23.01.2010р. – персональна виставка “Гра тканин”, музей м. Укмерге, Литва
11.12.2010р. – виставка виробів з вишивкою ручної роботи, Український Культурний Центр “Джерело”, м.Єлгава, Латвія
17.12.2010р. – спільна виставка народної творчості, Краєзнавчий Музей, м.Укмерге
11.12.2011р. – спільна виставка народної творчості, Дім Культури, м. Укмерге, Литва
17-18.09.2011р. – учасниця проєкту Міжнародні Дні Української Культури, який був присвячений 100-літтю Української Діаспори в Латвії та 20-ти літтю Незалежності України, спільна виставка з О.Березянською, м. Рига, Латвія
21.12.2011р. – спільна виставка народних мистецтв, м. Укмерге, Литва
19.05.2012р. – спільна виставка народних творчості, м. Шауляй, Литва
22.12.2012р. – спільна виставка народних художників, м. Укмерге, Литва
12.08.2015р. – спільна виставка художніх робіт, краєзнавчий музей, м. Стрий, Україна
17.10.2017р. – спільна виставка “Відчувати” бренду Izolina та художниці Олени Березянської, Музей Мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ, Україна
23.12.2017р. – спільна виставка “Відчувати” бренду Izolina та художниці Олени Березянської, Будинок Культури, м. Миколаїв, Львівська обл., Україна
Квітень 2018р. – спільна виставка “Відчувати” бренду Izolina та художниці Олени Березянської, Меморіальний Комплекс “Борцям за волю України”, м. Стрий, Україна
Жовтень 2018р. – спільна виставка художніх робіт “Я люблю читати” від студії “НавчаБава”, Меморіальний Комплекс “Борцям за волю України”, м. Стрий, Україна
Квітень 2019р. – учасниця виставки “Моя Шевченкіада” Ярослава Михайлюка, Меморіальний Комплекс “Борцям за волю України”, м.Стрий, Україна
28.05.2019р. – виставка авторської колекції одягу, краєзнавчий музей “Верховина”, м. Стрий, Україна
10.09-13.09.2019р. – учасниця міжнародного фестивалю культури і спорту “Life is beautiful
06.10.2019р. – виставка портретів та вишивки хрестиком на Органік Фест, м. Стрий, Україна
08.12.2021р. – учасниця міжнародного фестивалю культури і спорту “Life is beautiful”
20.01.2022р. – костюмер вистави “Cнігова Королева”, Народний Дім, м.Стрий, Україна
30.09.2022р. – II Всеукраїнська виставка творчих робіт образотворчого та декоративного мистецтва “З любов’ю до України”, м.Стрий. Україна
березень-вересень 2022р. – навчання на курсі “Школа Журналістики”, м.Стрий, Україна
Березень 2023р. – учасниця виставки “Моя Шевченкіада” Ярослава Михайлюка, Меморіальний Комплекс “Борцям за волю України”, м.Стрий, Україна
16.10.2023р. – майстер-клас “Прикраси з тканин”, Бібліотека ім.Шашкевича, м.Стрий, Україна
09.11.2023р. – спільна виставка “Золота осінь нашої творчості”,УТВ, м.Стрий, Україна
23.08-26.09.2024р. – учасниця IV Всеукраїнської виставки творчих робіт образотворчогота декоративно-ужиткового мистецтва “З любов’ю до України”, м.Стрий, Україна
11.11.2024р. – дефіле кафедри “Cтиль і Дизайн” під керівництвом І.Франків, Бібліотека ім.Шашкевича, м.Стрий,Україна
30.10.2024р. – майстер-клас “Прикраси з тканин”, Будинок Юнацтва, м. Львів (Литовська Діаспора)
09.02. – 21.02.2025 р. – спільна виставка творчих робіт образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва “Мій янгол”, Музей Меморіального Комплексу “Борцям за Волю України”, м. Стрий, Україна
26.02.-14.03.2025р. – спільна виставка творчих робіт образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва “Мій янгол”, Історико-Краєзнавчий Музей, м.Миколаїв
20.03.- 01.04.2025р. - виставка творчих робіт образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва “Мій янгол”, Централізована публічна бібліотека Моршинської ОТГ, м. Моршин, Україна
12.04.2025р. – учасниця виставки художніх робіт “Пробудження” від ГО Спілка творчих людей, бібліотека, м. Новий Розділ, Україна
19.07.2025р. - разом з ГО «Спілка творчих людей» виставка-представлення живописних робіт у Кракові, Спілка письменників Польщі.
08.08.2025