Незабаром у Литві буде створено екзархат Православної церкви Константинопольського патріархату, який стане альтернативою Литовській вільнюській архиєпархії Російської православної церкви, підпорядкованій патріарху в Москві.
За словами о. Ґінтараса Сунґайли (Gintaras Sungaila), структура буде створена за соборним правом після приїзду глави нового литовського екзархату, що ним стане естонський священник Юстінус Ківілоо (Justinus Kiviloo).
"З його приїздом завершиться формування церковної структури, що належить Константинопольському патріархату в Литві, – підтвердив отець Ґінтара в інтерв'ю інформаційному агентству BNS. – Як тільки канонічне питання буде вирішено, ми маємо намір зареєструватися як релігійна громада відповідно до світського законодавства Литовської Республіки".
Прибувши до Литви в п'ятницю, екзарх відслужить своє перше богослужіння о 9-й зранку в суботу, 6 січня, у костелі Пресвятої Трійці.
Православні християни в Литві є, згідно із законодавством цієї країни, однією з дев'яти традиційних релігійних громад, тому визнання Константинопольського екзархату не потребуватиме додаткового рішення про визнання громади з боку литовського Сейму. Рішення про їхню реєстрацію буде приймати міністерство юстиції ЛР. Таким чином у Литві буде, як і в Україні, дві православні громади: одна, що належить до Московського патріархату, інша – до Константинопольського.
Визнання Константинопольського екзархату Литовською Республікою дозволить організації отримувати фінансову підтримку від держави, яку надають традиційним релігійним громадам згідно із законодавством.
На даний момент Литовський екзархат Константинополя, який перебуває у процесі становлення, налічує десять священнослужителів і десять громад у різних містах Литви.
Константинопольський Патріарх Варфоломій I уперше відвідав Литву в березні минулого року, коли відновив у священному сані п'ятьох колишніх священників Литовської православної архиєпархії, яка перебуває під владою Московського патріархату, а потім оголосив про намір створити в Литві власну церковну структуру.
Згадані священники були вигнані Литовською православною архиєпархією Московського патріархату минулого року через нібито "канонічні проступки", але Константинополь заявив, що це сталося не через порушення церковних правил, а через позицію вигнаних священників (на чолі з о. Сунґайлою) щодо питання вторгнення Росії в Україну, яка суперечила офіційній позиції Московського патріархату.
Визнання Константинопольського екзархату в Литві неминуче рано чи пізно відкриє також питання про церковне майно, зокрема нерухомість, що зараз перебуває у власності Московського патріархату, який досі був єдиним представником православної громади в Литві, а тому також управляв переважною більшістю православних храмів – в тому числі й тими, які були засновані ще до розпаду спільної польсько-литовської держави в 1795 році, відколи Москва вперше заволоділа цим майном.
Отець Сунґайла, якого цитує BNS, підтвердив, що православні християни, які належать або виявили бажання належати до Константинопольського екзархату, поки що не мають у Литві власних культових споруд, тому вони або орендують їх, або користуються ними безкоштовно у римо-католицьких і протестантських релігійних громад. Він наголосив: "Ми хочемо мати юридичний статус традиційної релігійної громади, тому що в Литві саме наша релігійна громада створила першу офіційну православну церковну структуру ще в 14 столітті – Литовську митрополію. Це була структура Константинопольського патріархату".
Ґінтарас Сунґайла був серед ініціаторів створення екзархату відтоді, як напередодні Великодня 2022 року він і ще кілька священнослужителів були змушені покинути Литовську архиєпископію, підпорядковану Московському патріарху. Троє священників (включно з самим Сунґайлою) були звільнені митрополитом "за проповідь політичних поглядів" (тобто за незгоду з офіційною позицією свого церковного керівництва щодо російської агресії проти України), інші четверо залишили архиєпископію РПЦ на знак солідарності з ними.
19 вересня 2022 року Константинопольський Патріарх Варфоломій I прийняв у своїй резиденції в стамбульському районі Фанар литовську делегацію на чолі з заступником міністра закордонних справ Мантасом Адоменасом (Mantas Adomėnas). Під час зустрічі глава Патріархату і представники Литви обговорили становище православної громади Литви й інші питання, що становлять взаємний інтерес.
А вже 22 березня 2023 року Варфоломій І особисто відвідав Литву, де в Сеймі відбулася конференція на тему "Відповідь Церков і релігійних спільнот на війну і конфлікти", в якій Патріарх взяв участь разом із митрополитом Халкідонським Еммануїлом. Також відбулася зустріч Варфоломія І з прем'єр-міністром Литовської Республіки Інґрідою Шімоніте (Ingrida Šimonytė) та підписання угоди про тіснішу співпрацю між Константинопольським Патріархатом та Литовською Республікою. Гостя також прийняв президент Литовської Республіки Ґітанас Науседа (Gitanas Nausėda).
Під час зустрічі з прем'єр-міністром Шімоніте та президентом Науседою обговорювалися питання створення екзархату в Литві.
За словами Патріарха Варфоломія, створення нової церковної структури в складі Константинопольського патріархату відповідало б очікуванням як духовенства, так і литовських православних. Зі свого боку, прем'єр-міністр Литви заявила тоді, що така можливість буде важливою не тільки для православних громадян Литви, а й для українців, які втекли від війни, спричиненої Росією, і для білорусів, які знайшли притулок у Литві від репресій на батьківщині.
"Це історична подія", – прокоментував тоді ЗМІ о. Ґінтарас Сунґайла, який на початку березня 2023 року відслужив свою першу Літургію в якості священнослужителя Константинопольського патріархату. – Духовний лідер 300 мільйонів православних християн світу, перший почесний Патріарх Православної церкви і 270-й наступник апостола Андрія Первозванного вперше відвідав Литву".
Формально трохи більше 77% населення Литви ідентифікують себе як католики, хоча на практиці суспільство значною мірою секуляризоване. Православ'я сповідують не більше 4% населення (переважно етнічні росіяни та білоруси, останнім часом суттєво побільшало також українців, котрі перебувають в Литві), а понад 6% декларують відсутність зв'язку з будь-якою релігією. Особливістю православ'я тут є те, що Литва – єдина з країн, які здобули незалежність від царської Росії після 1918 року (Фінляндія, Естонія, Латвія, Польща), де з різних причин не була тоді створена помісна автокефальна православна Церква. Віленська і Литовська єпархія Московського патріархату на сьогоднішній день налічує 52 парафії і, незважаючи на відносно невелику кількість вірних, володіє значною власністю у вигляді 55 православних храмів, двох монастирів та інших об'єктів нерухомості, переважно у Вільнюсі та східній частині країни.
Православна архієпископія Вільнюська і Литовська, яку наразі очолює архієпископ Інокентій, є частиною Московського патріархату, але позиція Патріархату щодо агресії Росії проти України з весни 2022 року викликала багато суперечок у литовському суспільстві – що остаточно й призвело до створення передумов для появи Екзархату Константинополя в країні.
05.01.2024