Російські сліди на польському ґрунті

Можна тільки дивуватися, як вправно й талановито працює російська п’ята колона у європейських країнах. Агентура розсіяна всюди – де більше, де менше, але так не буває, щоб цих скромних бійців невидимого фронту десь забракло.

 

 

Одні працюють планово і за гроші, а є й такі, що від щирої своєї расєйської душі випромінюють путінські ідеї чисто на побутовому рівні. Гордість за Путіна, за його славні бойові подвиги, гордість за Росію, яка, мовляв, усім втерла носа, перелякавши своїми ракетами Америку, – це те, що кожен може побачити на безлічі російських форумів. Але не тільки російських – тролі з путінського гнізда вигулькують і на багатьох зарубіжних сайтах, вклинюючись зі своїми пропагандистськими репліками, які возвеличують Путіна і принижують Америку.

 

Подумати тільки: Тарік Сиріл Амар з 2007 по 2010 був директором Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, щоб потім вигулькнути на московитських «помойках» і глаголити свою маячню. Таких «сплячих» агентів Москви, які нарешті вилупилися зі своїх бульбашок, бачимо всюди. Цікаво, що саме націоналістичні рухи в Європі мають найбільшу підтримку з Росії. Не виняток і польські націоналісти, які проявляють свою ненависть чомусь саме до українців.

 

Зв’язки польських нациків з Росією проглядаються в багатьох випадках, бо саме з цього середовища походив кандидат на президента (мера) Варшави Пйотр Скульскі, організатор концертів хору російської армії. Він належав до Польської патріотичної партії, є членом проросійської фундації «Wspieram» і тісно співпрацює з Богданом Порембою – теж членом ППП і співзасновником організації «Grunwald», яка єднала комунізм із націоналізмом і мала фашистські й антисемітські погляди. Члени її вважали, що поляки і росіяни – то брати-слов'яни і разом повинні боротися проти засилля Заходу.

 

Вся ця інформація вилізла на світ, коли Скульський захотів у 2022 р. очолити фільмовий фестиваль. Проти цього повстали польські режисери і сценаристи, зокрема сценарист Домінік Ґонсьорвський записав відео, де звинуватив ППП в расизмі й фашизмі.

 

Звісно, що на сторінках польських націоналістів у соціальних мережах знайти якісь реверанси у бік Росії важко. Ну, хіба що панслов’янські гасла. Але Росія і не потребує, аби її п’ята колона зраджувала себе такими примітивними доказами, тому ненависті до українців і «жидів» з боку нациків цілком достатньо.

 

Хоча є й такі унікуми, що відверто підтримують росіян, належачи при цьому до якихось інших політичних формацій, начебто не пов’язаних з націоналістами, як-от «Jedność Narodu», яка організувала у травні 2014 р. «Відкритого листа до російського народу і влади Російської Федерації» з засудженням Майдану і польської влади, яка цей Майдан підтримала. Цього ганебного листа, який викликав у Польщі скандал, підписала група польських політиків та викладачів.

 

У листі йшлося про те, що теперішня польська влада відіграла «підступну роль в підготовці і проведенні збройного замаху на демократично обрану владу братніх народів України. Авантюрна політика антипольського політичного класу та їхня велика участь на Майдані, допомога у вишколі й озброєнні фашистських бандерівців, які для здобуття збройним чином влади на Україні вдалися навіть до вбивства власних цивільних мирно налаштованих демонстрантів (???), а також бійців Беркуту. Весь імперіалістичний Захід, на чолі з американською адміністрацією, київською хунтою і політичними маріонетками в Польщі має українську кров на руках».

 

Ці патетичні слова мовби живцем вилетіли з вуст Кісєльова. Окремі професори потім переконували, що участі в написанні листа не брали і були ознайомлені з ним усно.

 

Не дивно, що «Єдність народу» мала свій штаб у тій самій будівлі, що й проросійська партія «Зміна» («Zmiana») та різні товариства, які свою діяльність базують на польсько-російській співпраці. Зі «Зміною» тісно співпрацюють націоналістичні Falanga, Wołyń Pamiętamy i Obóz Wielkiej Polski.

 

У 2015 р. очолив «Зміну» Матеуш Піскорський, який був спостерігачем на «Кримському референдумі» і запрошував представників «Новоросії» до Польщі.

 

У травні 2016 р. польські органи безпеки затримали його, звинувативши у співпраці з російською розвідкою, в антипольській діяльності та шпигунстві на користь Китаю. Але в 2018 р. добрі дядечки і тітоньки з ООН закликали його звільнити. 15 травня 2019 р. він вийшов під заставу. Крім членів ООН, звільнення Піскорського вимагали Корнель Моравецький і відомий брехун Януш Корвін-Мікке.

 

А далі Піскорський уже відкрито став співпрацювати з російською інформаційною агенцією «Спутнік», у 2022 р. виступав також на державному білоруському телебаченні і тоді ж видав у своєму перекладі шовіністичну книжку Алєксандра Дугіна.

 

У березні 2022 р. скандал викликала його поява в ролі перекладача для Агати Дуди під час зустрічі з українськими біженцями. Перекладав він, звісно, з російської на польську і навпаки.

 

Переважна більшість польських націоналістів, для яких Росія не вважається агресором, – це марґінали, які насправді нічого не значать. Їхні незвичайно брутальні антиукраїнські й антисемітські погляди втілюються в агітки, де українців та євреїв зображено у вигляді кліщів, котрі ссуть кров, або тарганів, яких топчуть польські гусари. Можна згадати їхні провокації та бійки 20 серпня 2015 р. у Києві під час футбольного матчу. Тоді група лисих уболівальників крокувала Києвом, скандуючи «jebać Ukrainę». На майках багатьох з них виднів графічний знак, який нагадував свастику. Коли у Польщі відбулися акції на підтримку України і засудження російської агресії, то саме націоналістичні організації намагалися перешкодити, кидали погрози і лайки.

 

Погляди націоналістів можна звести до кількох гасел: «Україна не існує. Львів польський. Крим російський. Знущання над поляками закінчилося»; «Польща для поляків»; «Бандерівське стерво плює нам в обличчя на кожному кроці». І при цьому, звісно ж, висловлюється повна підтримка «ДНР» та «ЛНР», які, мовляв, «воюють за свою землю з українськими агресорами».

 

Згаданий уже польський політик Януш Корвін-Мікке заявляв не раз, що Німеччина й Україна мають територіальні претензії до Польщі, а тому і є найбільшими її ворогами. А з Росією Польща, мовляв, не має жодних територіальних суперечок. На підтвердження своїх слів він зацитував безглузду ляпанину Андрія Тарасенка з «Правого сектору», який заявив на Майдані, що «ми відберемо Перемишль». Хтось сумнівається, кому на руку була така заява?

 

Щодо самого Корвіна-Мікке, то він – яскравий доказ того, що антиукраїнські виступи ідуть завше в парі з антисемітизмом, саме так, як вони йшли в парі і в 1910–1930-х роках. Бо цей самий політик також вважає, що Гітлер не мав зеленого поняття про Голокост, а ше Корвін-Мікее бував в окупованому Криму.

 

П’ята колона не вичерпується лише поляками. По сьогоднішній день діє Російське культурно-освітнє товариство у Бялостоку, яке свого часу розродилося таким зверненням: «Просимо президента Росії Владіміра Путіна захистити російський народ у Польщі від націоналістичних влад у Варшаві». Очолює це товариство, яке гнівно засудило польську підтримку «нелегального уряду в Києві», людина з українським прізвищем Галина Романчук. Секретарює її син, Андрій Романчук, який теж побував на референдумі у Криму, а згодом возив польських учнів до Криму на зустріч з віцепрем’єром Мурадовим.

 

У тому розлогому заклику є також прохання зміцнити військову базу в Калінінградської області з метою захисту від націоналістів Польщі та Литви і підготувати умови для прийняття великої кількості біженців. А також підготувати «план стабілізації Польщі у разі зростання антиросійських настроїв».

 

Звучить це приблизно так, як заклик Бабрака Кармаля до Лєодніда Брежнєва надати братську допомогу Афганістану. А нам нагадує подібне звернення секти Догнала до того ж таки Путіна.

 

Дивно, що уряд Польщі, кажуть, фінансує таку організацію.

 

 

27.12.2023