Поляки вибирають, кого з політиків клястимуть у найближчі роки, і програють у футбол молдованам, євреї згадують Голду Меєр і думають, що робити з Сектором Гази, а в Україні готуються до зими, яка традиційно прийде несподівано.
Засідання тижня
Спочатку вітчизняні медіа особливо наголошували на тому, що масштабний захід у столиці Бельгії вперше пройде за безпосередньої участі Президента України, бо на тлі невизначеності в законодавчому органі Сполучених Штатів, загострення на Близькому Сході та перманентного гнирання про втому «колективного Заходу» від війни, європейське турне Зеленського виглядало найбільш оптимістично.
Тим часом результати перемовин у Брюсселі додали позитиву. Присутність українського Верховного головнокомандувача, звичайно, була важливою, але гедлайнером став міністр оборони США. Підсумовуючи засідання Контактної групи з питань оборони України («Рамштайн-16»), Ллойд Остін заспокоїв скептиків, які дуже переживали, що Штати переключать свою увагу на допомогу Ізраїлю.
«Оскільки українські війська стикаються з ключовим моментом на полі бою, ми повинні забезпечити, щоб незамінна допомога США для України продовжувала є надходити без перебоїв», — пообіцяв Остін і згадав, що за час повномасштабного вторгнення РФ допомога американців становила 43,9 млрд доларів, а лише найновіша підтримка сягнула 200 млн доларів.
Дещо несподівано прозвучало визнання Остіним, що Старий світ випереджає Штати в даному контексті.
«Насправді три найбільші європейські донори України — Німеччина, Велика Британія і Польща, — усі зобов'язалися виділити більше, аніж Сполучені Штати у відсотковому відношенні до ВВП», — визнав шеф Пентагону.
Конкретика від Остіна ще більше підіймає настрій. За його інформацією, Німеччина передає нам ще одну систему ППО Patirot, 10 танків Leopard 1 та дві системи протиповітряної оборони IRIS-T. Це частина пакету допомоги на суму 1,1 млрд доларів. Швеція на 200 млн доларів надасть боєприпаси для протиповітряної оборони. Також українську ППО посилять гармати з Великої Британії, а Канада впродовж наступних трьох років інвестує майже пів мільярда доларів на розвиток броньованих транспортних засобів України.
Любителі просторікувати про «втому від України» поки що закрили писки.
Візит тижня
Перед Брюсселем Володимир Зеленський побував у Бухаресті. Чомусь саме Румунію Президент України обрав як майданчик, з якого оголосив власне бачення свого політичного майбутнього. В інтерв’ю виданню Digi24.ro Зеленський так відповів на питання, чи балотувався б він на президентських виборах: «Якби війна продовжувалася — так, якби війна закінчилася — ні. Я не можу втекти під час війни». Тоді ж Володимир Олександрович поділився своїм відчуттям, що зараз «останній етап війни».
Після зустрічі з румунським прем’єром Зеленський відзвітував: «Провів зустріч із головою уряду Румунії Марчелом Чолаку. Обговорили оборонну підтримку України та посилення двосторонньої співпраці оборонно-промислових комплексів. Україна й Румунія роблять критичний внесок у глобальну продовольчу безпеку. Важливо, щоб домовленості щодо подвоєння транзиту української агропродукції територією Румунії були реалізовані».
Тему «зернового коридору» розвинув заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква вже після поїздки Зеленського до Бухареста. «Під час візиту ми обговорили, як удвічі збільшити транзитний коридор до Румунії. З нинішніх двох мільйонів тонн щомісяця ми повинні збільшити до чотирьох мільйонів тонн цей транзит», — повідомив чиновник, і це означає, що через Румунію йтиме до 70% українського аграрного експорту.
Неприємний осад після румунського вояжу залишився від скасування виступу Зеленського в тамтешньому парламенті через «можливі зриви з боку депутатів із проросійськими симпатіями». Казусом дуже втішилися російські пропагандисти, а шеф МЗС РФ в звичному для себе стилі виніс вердикт: «Зеленський дістав, звичайно, всіх».
Потім був «Рамштайн» у Брюсселі — і виявилося, що все нормально, і тих, кого треба, Зеленський таки дістав, а російські «консерви» є не тільки в Угорщині.
Евакуація тижня
Після того, як стало відомо про загибель громадян України під час бойових дій в Ізраїлі, вітчизняне МЗС прийняло рішення про евакуацію співвітчизників. Проте за дві години до евакуації українських громадян та інших іноземців, які перебувають на території Сектора Гази, МЗС Ізраїлю повідомило, що не гарантує їхню безпеку, та відкликало дозвіл на евакуацію. Через це Україна надіслала Ізраїлю ноту протесту, а омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що вивозити з Сектору Гази цивільних планували через пункт пропуску Рафах, який сполучає Єгипет та Сектор Гази.
Того ж дня, коли посольство отримало ноту, з Ізраїля вилетів перший рейс з громадянами України, на борту якого перебувало 207 українців, у тому числі понад 60 дітей. Ще через два дні посольство України в Ізраїлі повідомило: «З аеропорту Бен Гуріон (Тель-Авів) рейсом авіакомпанії HiSky до м. Клуж (Румунія) відлетів другий евакуаційний борт зі 155 громадянами України, з яких 107 жінок та 23 дітей».
Керівництво Ізраїлю тепер роздумує, як проводити (і чи взагалі проводити) наземну військову операцію в Секторі Гази, а в соціальних мережах з’явилася тема, що серед евакуйованих можуть бути особи, близькі до терористів із ХАМАС. Лякалки в нас виникають надзвичайно оперативно.
Відставка тижня
Звільнення Президентом Зеленським командувача Сил територіальної оборони Ігоря Танцюри не мало такого резонансу, як відставка міністра оборони Олексія Резнікова. Але якщо в Указі №678/2023 не вказувалися причини, то включаються конспірологи і починають будувати свої версїї. Зрада не підходить, бо на генерал-майора росіяни організовували щонайменше два атентати. В некомпетентності Ігоря Івановича запідозрити теж важко, бо він був був начальником штабу Антитерористичної операції, а потім начальником штабу Операції об'єднаних сил (ООС) і заступником командувача Сухопутних військ ЗСУ.
За тиждень після звільнення якогось притомного пояснення не з’явилося, і всі зацікавлені тепер чекають, що зробить новий командувач Сил ТрО кавалер ордену Данила Галицького, генерал-майор Анатолій Баргилевич, який в ТрО з 2020 року.
17.10.2023