Адаптація до нового

Поступово звикаємо до нового календаря і взнаємо, що таке шатдавн і Фіцо. Коли карта ляже, то і до НАТО з ЄС притремося. Огляд подій тижня в Україні.

Мілітарне тижня

«Ці три рішення означають, що Україна зараз ближча до НАТО, як ніколи раніше… Майбутнє України – в НАТО. І ми працюємо над підготовкою до цього», – сказав генеральний секретар НАТО після чергового прибуття до Києва.

Під «трьома рішеннями» Єнс Столтенберґ мав на увазі те, що було досягнуто на липневому саміті у Вільнюсі: усунення вимоги до України щодо виконання плану дій щодо членства (ПДЧ); узгодження програми, за якою українські Збройні Сили стануть повністю сумісними з арміями країн – членів НАТО; створення комісії Україна–НАТО. Третій пункт генсек визначив як зміцнення політичних зв’язків НАТО та України на безпрецедентному рівні.

Паралельно з Стонтенберґом Київ відвідали міністри оборони Великої Британії та Франції, Грант Шаппс та Себастьян Лекорню відповідно. Про візит начальника НАТО говорили багато, бо то офіціоз (хоча візит був і неанонсований) і про то розмови не зашкодять. З силовими міністрами було складніше, бо їхня сфера любить тишу. Проте стало відомо, що в контексті перебування в гостях Лекорню вітчизняні виробники підписали близько 20 угод з французькими оборонними підприємствами, про що сам міністр повідомив:

«Війна триватиме, існують обмеження на передачу техніки у французьких збройних силах. Чи будемо ми продовжувати це робити? Так, тому що завдяки нашим військовим програмам ми збираємося вивести з французької армії багато старого обладнання.. Однак якщо ми хочемо вистояти, ми повинні мати можливість "зв'язати" французьких виробників безпосередньо з українською армією».

З британцем історія вийшла з елементом інтриги. На рідному острові Шаппс раніше припустив, що у майбутньому програма навчання для українських військових може проходити і на території України, тобто британці приїдуть у наші пенати. Чи то стався збій комунікації, чи міністр зарано повідомив важливу інформацію, але у відповідь на це прем'єр-міністр Ріші Сунак заявив, що в найближчий час цього не буде. Попри слова прем’єра, «те, що ми робимо, – це навчання українців. Ми робимо це тут, у Великій Британії. Це те, чим усі мають пишатися, тому що це приносить величезні зміни», – Шаппс продовжив гнути свою лінію. В інтерв’ю The Telegraph міністр повідомив, що він вів переговори з керівництвом британської армії про перенесення офіційної програми навчання українських воїнів під керівництвом Великої Британії безпосередньо в Україну, щоб не покладатися на бази Британії та інших членів НАТО, і закликав британські оборонні фірми відкривати заводи в Україні. Відставку Воллеса дехто пов’язував зі зменшенням уваги до війни в Україні на острові, але Шаппс виявився таким самим затятим нашим другом, як його попередник. А Сунаком і міністр (офіційно він називається «державний секретар оборони») спільну мову ще знайдуть.

Представник тижня

Поїздками високого представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Україною вже нікого не здивуєш. Цього разу свою мандрівку (так само неанонсовану, як візит генсека НАТО) Жозеп Боррель почав з Одеси, де відвідав зруйнований росіянами Спасо-Преображенський собор і, як потім сказав сам єврочиновник, його візит до Одеси є демонстрацією того, що ЄС підтримуватиме Україну в її боротьбі фінансово та військовими ресурсами.

У Києві місія Борреля полягала не лише в оголошенні про історичну зустріч міністрів закордонних справ ЄС, яка вперше відбудеться у Києві. Шеф європейської дипломатії заспокоював вітчизняне керівництво стосовно досить резонансних подій останніх днів.

По-перше, в Європейському Союзі не чекають на врегулювання бюджетних питань у Сполучених Штатах Америки стосовно допомоги Україні, а збільшують підтримку. Американські проблеми з затвердженням їхнього бюджету не повинні турбувати українців, Білий дім утрясе поки що незрозумілі моменти з Конґресом щодо фінансової допомоги Україні, а ЄС планує створити внутрішній фонд у межах Європейського фонду миру на суму 20 млрд євро на чотирирічний період знову ж таки для допомоги Україні.

Також в ЄС розглядають різні пропозиції про виділення на фінансування України 50 млрд євро і ще 20 млрд євро на Збройні Сили України. По-друге, підтримка України від Євросоюзу «не залежить від того, як розвиватиметься війна у наступні дні або тижні», а є постійною і структурованою підтримкою, бо доводиться стикатися з екзистенційною загрозою для Європи – і для того, аби українці на полі бою були більш успішними, їх треба забезпечувати кращою зброєю швидше. Цю інформацію Боррель скерував тим, хто дуже переймається повільним просуванням ЗСУ на сході та півдні й хвилюються, що така «повільність» стане причиною припинення допомоги від Європи.

По-третє, робити харакірі через те, що в Словаччині на виборах перемогла проросійська політична сила, не варто. Києву варто почекати, подивитися куди рухається Братислава, а потім адекватно відреагувати. Фраза Борреля «ми готуємо довгострокові зобов'язання щодо забезпечення безпеки України» прозвучала під час його зустрічі з міністром оборони Рустемом Умєровим. Порцію оптимізму високий представник ЄС на наші терени привіз. Тепер будемо дивитися.

Епістола тижня

Лист (тобто переклад листа) заступника радника Білого дому з національної безпеки з питань міжнародної економіки Майка Пайла, відправлений на адреси Координаційної платформи донорів, Офісу президента України та прем’єр-міністру України Денису Шмигалю із переліком реформ, які повинна зробити Україна для продовження надання їй допомоги, був опублікований виданням «Українська правда» і спричинив помітний резонанс.

Білий дім наполегливо пропонує таки втілити в реальність те, чим вітчизняна влада займається вже десь років тридцять, – реформи. В умовах війни пріоритетом стали зміни в роботі Міністерства оборони України й усіх силових відомств. Крім того, протягом трьох місяців повинна бути посилена незалежність органів, що борються з корупцією, кількість слідчих Національного антикорупційного бюро має зрости щонайменше на 300 осіб; поновлено декларування статків чиновників і відкритий реєстр. За пів року в Україні має збільшитися кількість суддів у Вищому антикорупційному суді, має бути створено Вищий адміністративний суд, а всі судді мають бути перевірені на доброчесність.

Простих смертних зворохобили не реорганізація Бюро економічної безпеки і реформа Офісу генпрокурора, а лібералізація (тобто підвищення) тарифів на природний газ і електроенергію. Політично стурбовані громадяни заговорили про «зовнішнє управління» і «втрату суверенітету».

Резонансу вистачило на кілька днів, і тепер варто чекати, як реагуватиме Білий дім, коли терміни виконання його рекомендацій збігатимуть.

Гендерне тижня

Жінок зрівняли з чоловіками ще в одному аспекті – з 1 жовтня 2023 року всі жінки-медики і фармацевтки мають стати на обов’язковий військовий облік. У міністерстві охорони здоров’я розтлумачили, що мається на увазі. Облікувати лікарок (в том числі і дантисток), акушерок, медсестер і фармацевток мали ще з 1992 року. З того часу особливо законослухняні представниці цих професій у віці від 18 о 60 років на обліку стояли, тепер вони мають зробити це обов'язково.

Але у МОЗ заспокоюють, що постановка на військовий облік не є рівнозначною мобілізації, а облік необхідний для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі. Виїжджати за кордон жінкам, що стоять на військовому обліку, не заборонятимуть, хоча саме таким обмеженням страшив представник Президента в парламенті Федір Веніславський.

Щоб остаточно вгомонити пристрасті, в міністерстві наголосили: «Аби стати на військовий облік, жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність, матимуть 3 роки – до 31 грудня 2026 року. Тобто кожна жінка вищезгаданої спеціальності, яка досі не перебуває на військовому обліку, має стати на нього протягом найближчих трьох років».

Але як рівноправ’я – то рівноправ’я, і жінки, що перебувають на військовому обліку, матимуть такі ж обов'язки, як і чоловіки, тобто можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. 

Відстрочку від мобілізації матимуть вагітні жінки, жінки, що перебувають у декретній відпустці до трьох років, жінки, що доглядають за дитиною до шести років, якщо цей догляд визначений у медичному висновку. Відстрочку отримають матері, які виховують дітей самостійно, мають трьох і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ.

Військовозобов’язаній, яка не стала на облік до 31 грудня 2026 року, можуть виписати штраф від 850 до 1700 гривень. А за три роки ще багато що може змінитися.