Вторгнення Росії в Україну підтвердило багато занепокоєнь, які стояли за ініціативою Тримор'я. Тепер же участь у цій ініціативі України може надихнути її до нового життя
Ініціатива Тримор'я (Балтійське мора, Чорне море і Адріатика), черговий саміт якої розпочався в Бухаресті охоплює такі, здавалося б, різні країни, як Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія та Чехія. Минулого року Україна отримала статус асоційованого члена. Тепер ще й Греція і Молдова заявили про намір долучитися до проєкту.
Тож Тримор'я має всі шанси перетворитися на впливову міжнародну платформу, здатну посилить геополітичну стабільність як на регіональному, так і на європейському рівнях.
Заявленою метою ініціативи, яку активно просуває Польща, з моменту її створення у 2015 році є зміцнення енергетичної, економічної та інфраструктурної співпраці в Центральній та Східній Європі. А організована 2017 року у Варшаві зустріч представників Тримор'я з президентом США Дональдом Трампом серед іншого, додала ініціативі потужного геополітичного виміру. Дехто з експертів тоді навіть висловив побоювання, а чи не зріють в середовищі ініціативи зерна антинімецького чи й антиунійного підтексту.
Варшава наполегливо підкреслювала, що йдеться винятково про реґіональну співпрацю в рамках Європейської Унії. Хоча слід визнати, що в енергетичному вимірі однією з цілей Тримор'я був розвиток імпорту американського зрідженого природного газу в рамках диверсифікації джерел енергії. Окрім економічних інтересів, мова йшла про інтереси без пекові: намагання пом'якшити політичні наслідки будівництва двох газогонів «Північного потоку». Тобто дійсно, йшлося про певну відповідь на дії Берліна. Не надто мудрі дії, можна вже впевнено заявляти, які зробили ЄУ сильно залежною від Росії в енергетичному питанні.
Війна в Україні яскраво підтвердила побоювання американців і поляків, які були головною політичною рушійною силою створення Тримор'я, щодо ризиків енергетичних зв'язків Європи з Росією. А проголошені від самого початку цілі Тримор'я – розбудова автомобільної та залізничної інфраструктури з півночі на південь – нині лише набули більшої актуальності. З географічних причин, саме територія держав Тримор'я стала інфраструктурною ланкою між ЄУ та Україною, яка минулого року ступила на важкий шлях до членства в ЄУ. Ланкою, яка нині конче потребує значного посилення.
Наразі недоліки інфраструктурних зв'язків з Україною болісно проявляються у проблемах експорту українського зерна через прикордонні держави ЄУ, у тому числі до польських портів на Балтиці.
Для Польщі, Румунії та країн Балтії триморська ініціатива також мала стати одним із форматів зміцнення партнерства між ЄУ та США. У перші дні її існування були певні сигнали про прагнення до співпраці навіть з деяких складних питань безпеки. Проте з початком війни головний вектор був скерований до НАТО. Бухарестська дев'ятка (Б9), до якої входять Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина та Чехія, взялася за справу поглиблення військової співпраці між країнами східного флангу Північноатлантичного Альянсу. Однак участь Угорщини і в Тримор'ї, і в Б9 свідчить про те, що ці два формати не можуть розраховувати на узгодженість в умовах активної військової допомоги Україні у війні проти Росії.
Однак у Тримор'ї все ще існує економічний вимір, який, зокрема, передбачає спільне лобіювання в Брюсселі питань економічного регулювання, формулювання нових промислових стратегій, планування та фінансування інфраструктурних інвестицій, що в майбутньому може сприяти новим бізнес-партнерствам у Центральній та Східній Європі. Великим джерелом інвестиційного фінансування в Тримор'ї є кошти з бюджету ЄУ та Фонду реконструкції. Тому в цьому вимірі Тримор'я є своєрідним продовженням груп «друзів політики згуртованості», сформованих переважно країнами Центрально-Східної Європи під час перемовин щодо багаторічних бюджетів Євроунії та нових правил структурної політики.
Бажання Греції долучитися до ініціативи може свідчити про те, що Атени бачать нові вигоди від участі в цій групі, досягнення якої – за оцінками дипломатів і чиновників ЄУ – поки що доволі скромні. Наразі група Тримор'я, попри розголос, який їй колись надав Трамп, є радше одним із низки реґіональних форматів ЄУ, поряд із, наприклад, Форумом середземноморських країн, які регулярно зустрічаються, Вишеградською групою або австрійсько-чесько-словацьким «слов'янським трикутником».
Війна, безсумнівно, посилила роль Польщі, хоча, особливо в контексті ЄУ, суперечки з Брюсселем щодо верховенства права, розглядаються як важка гиря на нозі й тими країнами реґіону, які тісно співпрацюють з Варшавою. Крім того, в контексті Євроунії впливи та влада тісно пов'язані з розміром економіки, тому саме найбагатші країни Унії залишаються найважливішими гравцями, на що також орієнтуються Сполучені Штати, які головним форумом для ключових консультацій щодо війни зробили «Велику сімку».
Однак майбутня відбудова України, основний фінансовий та логістичний тягар якої ляже на плечі Європи, є можливістю і викликом для країн-сусідів, для яких одним із форумів для співпраці чи економічної координації могла б стати триморська ініціатива.
От як чеський міністр освіти, молоді та спорту, колишній ректор Університету Масарика Мікулаш Бек пояснював депутатам Європарламенту актуальне значення триморської ініціативи: «Якщо ми подивимося на транспортні карти Європи, ми все ще можемо побачити колишні центри тяжіння і сили. У випадку Чеської Республіки, ми все ще бачимо орієнтацію транспортних маршрутів на колишню столицю, Відень. Це щасливий збіг обставин, адже ми є членами ЄУ і такі зв'язки є корисними. Але якщо ми подивимося на східну частину Європи, ми все ще бачимо російський центр тяжіння. Триморська ініціатива важлива для того, щоб позбутися цих рудиментів, які не відповідають сучасній геополітичній ситуації».
Мікулаш Бек підкреслив, що війна в Україні надала Тримор'ю «нового і дуже актуального змісту» в царині енергетичної безпеки, диверсифікації енергопостачання, розширення транзитних шляхів, цифрової та комунікаційної інфраструктури. І цей тренд потрібно активно підтримувати.
