Флет

ЛЬВІВСЬКИЙ ПІПЛЗБУК

Гіпі сторі’з меґезін

• До пацифіка

• Арка

• Флет

• Біль Арлекіна

• Час Вірменки

• Пілігрим

• Привид Опери

• Воїн Світла  

Замок

• Ніч магічна

• Королівство рок’н’ролу

• Сейшн

• Колодязь

• Фестиваль польотів

• Ключ

• Історія, вичитана з листів, що вціліли

• Справжня історія Рути й Арлекіна

• Піплзбук

• Де живе дух контркультури?

• Колесо Сансари

• Світло

ФЛЕТ

Старий чотириповерховий австрійський будинок, по краю фасаду балкон із колонами ніби футляр, і такий самий по другому краю, в сутеринах кафе. Кована брама гримає залізною колодкою. Великий хол, сходи попід стіну – кружляєш, піднімаючись на третій поверх.

Ми з Вишнею піднялися на третій поверх. Нам треба було до Пензеля.

Двері на балкон.

Дзвінок.

За вікном нарисувався монстр з неймовірною бородою. Без капелюха, волосся підібране широкою шматою – хайратник.

– Ти чого сюди прийшов?

Грізний вигляд не залишав сумнівів у конкретності. Його армійський кітель був поношений.

Ми пройшли по балкону.

Двір не справляє враження колодязя – перед очима з північного боку здіймається масив гори Стрільниці. Вздовж балкона гора порожніх пляшок різної форми. Двері. Заходиш всередину – Wow! Жодного квадратного сантиметра, необклеєного фотографіями, репродукціями чи графічними рисунками. Мотоцикли, рок-зірки, голі кобіти, гіпі на Гірці біля Ніґулісте. Посередині стояк, на який один на одному настромлені капелюхи, вони відкидають гостроконечну тінь на стіни. Десь там висить легендарна перука. Дві шафи впоперек кімнати відділяють щось подібне на господарський відсік – камбуз. Стеля високо вгорі губиться у напівтемряві, та її й не видно крізь сигаретний дим. Зрозуміло, що в цій ситуації вибирати павутиння вгорі – зайва річ. За дверима ще одна кімната, там, судячи з усього, те саме.

– Чому про мене? Про УПА треба писати, про Бандеру. Сюди, – він показав жестом.

Стілець поламаний, посувати треба обережно.

Пензель був балакучим:

– Фільм «Чудова сімка» я дивився разів тридцять. На мотоциклі їздив ще до армії.  Одного разу напарник вирішив залишитися в Криму. До Львова я вертався сам. На моторолері «Вятка». Тоді була стаття в якійсь комуністичній газеті. Про Гантера Томпсона. Чув? «Я був Пекельним янголом». Знаєш, чим пахне байкер? Штани мають відгонити мастилом і сцяками!

Для більшої переконливості Пензель стиснув кулака. Рука з перснями і гайками описала коло.

– Ґреґ¹ жив тут після того, як ми повернулися з Криму. Ми не могли його обігнати на трасі. Він тоді казав: Не п’ю. Коли приїхали до Львова, йому американський піплзбук попався. Потім робив їх сам. Там, де вікна заклеєні, в другій кімнаті була фотолабораторія.

Раз по раз між ними з Вишнею спалахувала суперечка, що супроводжувалася бурхливими виявами експлозії.

– Вікінґ? Заходив раз. Коли до Львова приїжджали на сейшн. Коли менти всіх ганяли. Він на другий день прийшов. Став біля дверей, нічого не каже. Дивиться спідлоба, погляд вовчий. Крутий. Але місця не було. Скільки? А хто їх рахував? Багато. Він постояв п’ять хвилин, повернувся і пішов. Ну-у, крутий.²

Треба було ще раз комусь сходити за портвейном.

– З Шарніром ми не були знайомі. Ну, ясно, знали один про одного. З ним завжди ходило багато людей. Він сидів довго. Коли вийшов, ми трохи поговорили. Коли? За комуністів. Біля цвинтаря, де вони збиралися. Їхав синій «Москвич». Різко гальмує.

– Сідай.

За кермом був хтось із Хреста.

– А що?

Зі салону виглянув тип у чорній беретці, з короткою чорною бородою:

– Привіт борцям за мир, любов і рок'н'рол!

Так Шарнір сказав.

– Ну ти теж гіпував.

– Все міняється. То було несправжнє.

– Для мене справжнє. Я зараз такий, я і в шістдесят років буду такий.

– В мене інша програма. Гіпі були прикриттям. Я націоналіст.

Пензель знов запалив сигарету.

– Коли було? Не пам’ятаю. Я ж сказав – за комуністів.

Ми зібралися до виходу, я ще раз повернувся до нього. Згори, бо він сидів у фотелі. Погляд на секунду прилип до постера з бороданями ZZ Top. Щось сказав типу «До наступного разу», але він спав.

________________________________

¹ Григорій Порицький (1948–2012) – один з патріархів львівських гіпі.

² Уродженець Барановичів, проживав у Каунасі, після 1972 – в Таллінні. Вірогідно став причиною жорстокого вбивства у своєму домі 27 грудня 1978 Олександра «Леннона» Пихтіна (1952–1978) внаслідок занять чорною магією, після цього надовго потрапив до психлікарні.