Але ж реклама сигарет заборонена вже років із десять, пригадаєте ви. Так і є. Втім тютюнові виробники зробили собі шпару і користуються вітринами/касами/кіосками як рекламними площинами. Вони це називають не рекламою, а викладкою. Наче звичайне розміщення товару, як на полицях магазину. Але чи ви бачили, щоби яскраво миготіли екрани біля йогуртів? Чи рису? Отож.
Ярина ЯСИНЕВИЧ,
громадська активістка, учасниця Коаліції «За вільну від тютюнового диму Україну»
Від МАФу до великого супермаркету — всі торгові точки об'єднує рекламна викладка тютюнової продукції. Пачки сигарет розміщують у привабливих лайтбоксах, додають 3D-малюнки або рухливі зображення.
Усе це розраховано не на курців зі стажем, а на залучення молоді до шкідливої залежності. Дітей приваблює яскрава викладка сигарет і те, як оформлені пачки. Американська академія педіатрії наголошує, що діти і підлітки, які бачать яскраві вітрини з красивим дизайном сигаретних пачок, мають на 64% більший ризик почати курити.
Яка ситуація в Україні? За даними ВООЗ, 63% українських підлітків (13–15 років) помічають таку рекламу тютюну. І кожна п’ята дитина (18%) цього віку курить е-сигарети, а кожна сьома (15%) вживає тютюнові вироби.
Школи в Україні оточені торговими точками, які містять рекламну викладку цигарок. У Києві на кожну школу припадає майже 4 точки продажу тютюну у радіусі 250 метрів. Всього в Україні (станом на грудень 2022 року) видано 68 143 ліцензії на роздрібний продаж тютюнових виробів.
Така реклама на вітринах ще й стимулює імпульсивні покупки та знижує ймовірність кинути курити для тих, хто цього хотів би.
Нарешті парламент відреагував на проблему і зібрався заборонити рекламну викладку сигарет.
Втім, цього разу знову не склалося.
Як це було.
Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики врахував поправку №174 (автори Володимир В'ятрович, Ірина Констанкевич, Микита Потураєв, Михайло Бондар, Лада Булах, Володимир Крейденко) до євроінтеграційного законопроєкту №9206 про внесення змін до Закону України «Про рекламу».
Поправка №174 передбачала: заборону видимого розміщення у місцях роздрібної торгівлі (за винятком показу продавцем конкретного виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу): тютюнових виробів; предметів, пов’язаних з їх вживанням; трав’яних виробів для куріння; електронних сигарет; заправних контейнерів; рідин, що використовуються в електронних сигаретах; пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння; їх упаковок та макетів.
Ця законодавча новела мала впровадити міжнародні зобов'язання, зокрема ратифікованої Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну. В документі йдеться про повну заборону на будь-яке зображення та видимість тютюнових виробів у пунктах продажу, в тім числі постійні заклади роздрібної торгівлі та вуличних продавців. Дозволяється лише текстуальний перелік виробів і цін на них без будь-яких елементів, що стимулюють продаж.
Що думає суспільство про такі законодавчі новели?
Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження у травні 2022 року: понад 80% українців схвалюють заборону реклами й видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах. Опитування ініційовані ВООЗ та МОЗ демонструють, що 72% дорослого населення (15 років і старше) України вважають спеціальне оформлення сигаретних пачок в місцях продажу рекламою сигарет.
Але тютюнові корпорації та торговці продовжують робити вигляд, що це не реклама. Водночас заявляючи, що заборона викладки значно зменшить обсяги продажу цигарок.
В останньому релізі Асоціації «Спеціалізована торгівля» прямо йдеться: «заборона на розміщення товарів в місцях їх продажу спричинить закриття торгових програм підтримки асортименту. Такі програми фінансуються виробниками і є левовою часткою підтримки мінімальної рентабельності торгівлі тютюновими виробами. У разі заборони викладки, виробники втратять інтерес до таких програм і підприємства втратять близько 1,6 млрд гривень на рік».
Пригадуєте ці 4 тютюнові кіоски поруч кожної київської школи? Тепер ми знаємо, у скільки вони обходяться тютюновим виробникам.
Тютюновики бідкаються про нерентабельність своєї торгівлі в кіосках, але чомусь вкладають стільки грошей у її підтримку.
Чому? Бо залучення нових курців — це клієнти на роки й роки наперед.
Тому так, реклама сигарет у кіосках та на касах працює. Працює проти здоров’я українців. Працює на дохід виробників тютюну.
Тут доречно нагадати, що тютюнові компанії-колаборанти Philip Morris International, Japan Tobacco International, British American Tobacco продовжують роботу в Росії та у 2021 році сплатили до бюджету агресора понад 8 млрд дол. США. У 2022 році інформація про сплату податків засекречена, проте у громадськості є обґрунтовані підстави вважати, що виплати тютюнових компаній до бюджету Росії не зменшилися.
Відтак і за їхні податки наші школярі з криками біжать вулицями Києва у найближче укриття від ракет, як це було в останні дні травня. Попри яскраві кіоски з рекламою сигарет…
Тим часом Асоціація ритейлерів Україні пише керівництву парламенту, що заборона рекламної викладки ускладнить відстежування податковими та правоохоронними органами "сірих" точок реалізації. Так от для кого, виявляться, ця реклама цигарок! Для податківців!
Сарказм? Так, але радше цинізм і шантаж, адже далі продовжуємо читати: «встановлення більш жорстких правил торгівлі … сприятимуть виведенню частини ринку (особливо малий та середній бізнес) у нелегальну торгівлю, сприятимуть збільшенню витрат на організацію діяльності».
Звучить як пряма обіцянка піти в тінь і вештатися біля шкіл у широких плащах, продаючи цигарки з-під поли…
Розберімося.
Торговим точкам достатньо менше години і жодних коштів витрат, щоб виконати умови поправки та прибрати видиме розміщення тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння у місцях торгівлі. Водночас легальна точка продажу може продовжити роботу, а на звільнених місцях розмістити інші товари.
Або — не продовжить, якщо насправді цей кіоск розглядали суто як рекламний щит і основний дохід продавця був від надходжень від реклами (нагадаю евфемізм тютюновиків — «програм підтримки асортименту»), а не від продажу товару. Якщо так, то торгові точки перепрофілюються і біля шкіл з’являться кіоски з іншим товаром. І менше українських дітей потрапить до шкідливої залежності.
У Великій Британії, Канаді, Австралії, Сінгапурі, Нідерландах, Ісландії, Фінляндії, Норвегії та багатьох інших країнах видиме розміщення тютюнових виробів у місцях торгівлі заборонене.
В Україні сьогодні є й так багато речей, що нас убивають. А ми досі дозволяємо тютюновим корпораціям спонукати наших дітей курити.
Втім парламент України з ініціативи Мар’яна Заблоцького (“Слуга народу”) провалив поправку 174 до Закону «Про рекламу». І вчинив не в інтересах здоров’я нації.
