Можливо, занадто поволі, невпевнено, з горем навпіл, але довгоочікувана «авіаційна коаліція» для України таки формується. Нового імпульсу цій справі дали оптимістичні заяви керівників Великої Британії та Нідерландів про готовність навчати українських пілотів, які пролунали після чергового європейського турне Президента України Володимира Зеленського.
«Це все результат міжнародних контактів Президента і всіх нас, хто працює на дипломатичному фронті. Нашим пріоритетом є F-16, але ми не скасовуємо інші опції літаків. Це як з танками", – прокоментував ці заяви міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Аби перемогти, Україні вкрай необхідно володіти достатньою кількістю новітніх літаків. Наші військові пілоти поки що диспонують винятково радянським авіаційним парком. Наприклад, винищувачами Су-27 і МіГ-29, бомбардувальниками Су-24 штурмовиками Су-25. Українські аси витискають з цього «брухту» все, що можуть, і навіть непогано дають собі раду з виконанням завдання з недопущення панування ворога в українському небі.
Але зараз мова ведеться про широкомасштабний наступ української армії, а це вже вимагає радикально іншого підходу до авіаційної підтримки. Потрібне оновлення авіаційного парку, який може забезпечити лише міжнародна «авіаційна коаліція». Зрештою Україна вже безапеляційно взяла курс на західні військові стандарти, то треба чітко його дотримуватися, передовсім в авіаційній царині.
Так, справа, як уже було сказано, йде важко. Колись аналогічні етапи Україна проходила зі західною модерною артилерією, з РСЗВ, потім із танками. Все починалося з рішучого заперечення, потім був сумнів, потім ймовірність – і нарешті тверде рішення. Тож нині «авіаційна справа» перебуває десь на етапі ймовірності.
Під час візиту Зеленського до Лондона 15 травня стало відомо, що одним із ключових питань на зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком стало створення «авіаційної коаліції». Вже цього літа Велика Британія розпочне початковий етап навчань українських пілотів на винищувачах F-16.
«Цього літа ми розпочнемо початковий етап польоту для групи українських пілотів, щоб отримати базову підготовку. Це дозволить адаптувати програму, яку застосовувують британські пілоти, щоб передати українцям навички пілотування, аби вони могли використовувати інший тип літака. Ця підготовка йде пліч-о-пліч із зусиллями Об’єднаного Королівства щодо співпраці з іншими країнами щодо забезпечення літаками F-16 – винищувачами, які обирає Україна», – запевнив Сунак.
16 травня стало відомо, що до «авіаційної коаліції» долучаються Нідерланди. Принаймні відповідні сигнали надійшли від нідерландського прем'єр-міністра Марка Рютте. Потім французький президент Емманюель Макрон недвозначно натякнув, що і Франція готова долучитися до «авіаційної коаліції».
Про бажання поділитися своїми винищувачами з Києвом уже заявляли Нідерланди, Данія та Бельгія. Також списані американські винищувачі готова передати Норвегія. За оцінками експертів, ці країни можуть поставити як мінімум 125 готових до бою F-16. Влада України заявляла, що для протистояння Росії в повітрі нам потрібно близько 180 сучасних винищувачів, але на актуальному етапі наступу Києву вистачить приблизно трьох десятків літаків.
Ніби все чудово. Але тимчасом якісь дивні сигнали почали надходити зі Сполучених Штатів. Спершу Вашінґтон заявив, що нібито не має жодних заперечень, якщо інші союзники з НАТО надаватимуть Україні винищувачі F-16. Самі американці чомусь сказали, що ще не готові це робити, але якщо хтось інший, то будь ласка.
Чому США не готові – пояснення доволі туманні. Нібито тому, що напередодні наступу треба забезпечити Збройні Сили України іншою необхідною для цього технікою. А от якщо, наприклад, давати надзвичайно дорогу авіацію, то вона «з’їсть» левову частку військової допомоги. Трохи дивна позиція, виходячи зі стратегічної аксіоми, що панування в повітрі – запорука будь-якої наступальної операції. А це панування здатне забезпечити для України лише наявність новітніх бойових літаків. Ну, як «новітніх»? Принаймні морально новіших за російські зразки.
Ок, хай поки що хоч так. Велика Британія і Нідерланди готові навчати наших пілотів – вже добре. Аж гульк – на обрії зненацька з’являється нова проблема. Влада США не дозволяє українським пілотам проходити навчання в Європі на винищувачах F-16 виробництва американської військово-промислової корпорації Lockheed Martin. Принаймні таку інформацію видала авторитетна газеті The New York Times у статті під назвою «Остання суперечка між союзниками України полягає в тому, чи надавати F-16» (The Latest Rift Among Ukraine’s Allies Is Whether to Send F-16s). Видання покликається на українського високопосадовця, який поділився інформацією на умовах анонімності.
Чому Україна взагалі так затялася на тому F-16? Передовсім це наймасовіший з новітніх винищувачів четвертого покоління, на ринку озброєнь є достатньо таких машин. Він відносно дешевий, принаймні дешевший за новіші зразки корпорації Lockheed Martin, наприклад F-22 чи, тим більше, F-35. Окрім того, F-16 – багатофункціональний літак, тобто може використовуватися для найрізноманітніших повітряних операцій як на полі бою, так і під час захисту країни від ракетної чи авіаційної атаки ворога. А головне: цей винищувач – найзручніша платформа для використання західного авіаційного озброєння. Не потрібно вже буде вигадувати й конструювати адаптаційні перехідники для західних бомб і ракет. А це відкриває перед Україною неймовірні можливості для знищення ворожих об’єктів.
То чому ж Вашінґтон блокує цю чудову ініціативу? На це є кілька причин. Передовсім американські чиновники вважають, що до масштабного українського контрнаступу, який має розпочатися вже десь от-от, літаки так чи інакше не поспіють. Адже потрібно провести для українських пілотів ретельне навчання, яке триватиме щонайменше дев’ять місяців. Окрім того, для функціонування нового авіапарку потрібно створити відповідну інфраструктуру, яка передбачає як льотний, так і ремонтний компонент. Для цього теж потрібно вишколити український обслуговуючий і диспетчерський персонал. Тож уся ця підготовча робота триватиме приблизно до наступної зими. Можна, звісно, поставити американцям запитання-закид, чому все це не було розпочато раніше, ще рік тому. Але що це вже принципово змінить?
Хай там що, ми сподіваємося на краще. Надходять свіжі позитивні сигнали, що вже десь незабаром американська адміністрація дасть принциповий дозвіл і на реекспорт своїх винищувачів, і на навчання пілотів. Як стверджується у тій же статті в The New York Times, питання з літаками зараз вирішується в Білому домі та Пентаґоні. А телеканал CNN з покликом на не названого чиновника з адміністрації американського президента стверджує, що Вашінґтон вже готовий найближчим часом надати всі відповідні дозволи.
Затягування радше пов’язане з незмінною тактикою Вашінґтона та й інших союзників з НАТО – тактикою повільного варення жаби, коли температура води підвищується поступово, аби тваринка передчасно не вистрибнула з казана. Захід (і США тут не виняток) досі побоюється переростання російсько-українського конфлікту в ядерне протистояння. Ймовірність цього невисока, як стверджують експерти, але все ж існує. Тому військова допомога Україні й має такий вкрай повільний характер, аби не злякати Путіна, а той з переляку не натиснув би «червону кнопку».
