Роздуми біля зимового горіха

 

снігів нема й нема

від лютості до лютні

подзьобана зима

й будинки прямокутні

 

стираються кути

протерті в светрі лікті

що-небудь донести б

і светр доносити б

 

будинок як мішок

тривоги з сухарями

і діри підошов

і птаство над дахами

 

і свій належний чин

і твій мовчазний спомин

все що було нічим

ні в титлі ані в комі

 

ні нашим ні чужим

в лютневому безчассі

і замість снігу дим

і замість диму птаство

 

стою як той горіх

що творить сад самотній

будинок і поріг

й на оберти трикротні

 

ключі стримлять в замках

сніги висять над нами

пів світу у снігах

півсвіту – над снігами

 

 

 

 

25.02.2023