Дуже часто стихійні лиха лише додають рейтингових балів главам держав, на територіях яких сталася трагедія. Так було з повінню в Німеччині, землетрусом в Італії, торнадо в США. Країна об’єднується навколо лідера. Утім з Туреччиною та її лідером Реджепом Таїпом Ердоґаном може статися з точністю до навпаки.
У Туреччині й Сирії загони рятівників та добровольці продовжують шукати людей, які могли ще вижити під руїнами будинків, зруйнованих внаслідок неймовірно потужного землетрусу. У багатьох районах рятункові роботи ускладнюють снігопади та морози. Також на перешкоді рятувальникам стали зруйновані дороги та злітні смуги летовищ. Лікарні в епіцентрах землетрусів переповнені. В обох країнах, згідно з останніми даними, загинула більш ніж 21 тисяча людей, сотні тисяч поранено.
За інформацією турецьких журналістів, у країні землетрусом зруйновано понад десять тисяч будівель. Загонів рятувальників бракує для розбору завалів і пошуку постраждалих. Інколи люди без жодної техніки та спорядження голими руками розбирають уламки будівель, аби врятувати тих, що вижили. Адже взимку на рахунку кожна хвилина.
Турецька влада звернулася по міжнародну допомогу. Щоб іноземні пошуково-рятівні команди змогли якомога швидше добратися до зон лиха, ВВС Туреччини створили повітряний коридор. До реґіону прибули вже рятувальники з десятків країн. Свою допомогу запропонувала навіть Україна, хоча їй доводиться захищатися від російського агресора.
Чому землетрус виявився таким руйнівним і смертоносним? Чи можна було спрогнозувати підземні поштовхи, підготуватися до стихійного лиха, врятувати людей, вчасно евакуювавши їх зі зони небезпеки? Чи винна турецька влада, що кількість смертей сягнула таких високих показників? Спробуємо з'ясувати.
Отже, у ніч на шосте лютого в Туреччині було зафіксовано два потужні підземні поштовхи. Епіцентр першого землетрусу визначено в районі Газіантепа, поблизу кордону зі Сирією. Його оцінюють у 7,8 бала за шкалою Ріхтера. Другий – трохи південніше в районі Екинез, 7,5 бала. Джерело підземних поштовхів розташовувалося на відносно невеликій глибині – близько 18 км під землею, що спричинило значні руйнування на поверхні. Хоча рівня катастрофічності, тобто восьми балів, цей землетрус не досягнув, але руйнування таки були катастрофічними.
Окрім того, лихо сталося глупої ночі, коли більшість людей мирно спали, а тому не встигли вчасно зреагувати на небезпеку. Також слід врахувати, що в цьому регіоні великих землетрусів не було протягом минулих 200 років, тому рівень готовності тут нижчий, ніж у місцях, звичних до регулярних підземних поштовхів.
Турецька опозиція нині активно атакує президента Реджепа Таїпа Ердоґана, звинувачуючи саме його в такій неймовірній кількості жертв. Кемаль Киличдароґлу – лідер Республіканської народної партії, яка є найбільшою опозиційною силою в країні, заявив: «Якщо є одна людина, відповідальна за це, то це Ердоґан».
Сам Ердоґан намагається зняти зі себе провину і запевняє, що до такого руйнівного землетрусу підготуватися було неможливо. Чи дійсно це так?
На жаль, людство досі не навчилося ефективно прогнозувати землетруси. У Туреччині, але також і в інших регіонах світу, землетруси відбуваються регулярно. Що саме їх спричиняє? Щоби зрозуміти це, потрібно знати, що земна кора утворює своєрідний пазл, який є відносно динамічним, оскільки складається з багатьох частин: кількох велетенських океанічних пластин і безлічі маленьких континентальних. Досі вчені не одностайні щодо того, скільки саме цих пластин. Однак точно відомо, що кожна з них щороку пересувається на кілька сантиметрів. Вони відриваються одна від одної, труться одна об одну або штовхають одна одну. Це явище називається тектонікою пластин літосфери. Тектоніка, своєю чергою, визначає сейсмологію.
Південно-східна Туреччина та північний захід Сирії схильні до небезпечної сейсмічної активності, оскільки цей реґіон лежать на стику трьох величезних тектонічних плит – Африканської, Анатолійської та Аравійської, чиї зіткнення та зчеплення призводять до землетрусів. У цьому випадку землетрус спричинила Аравійська тектонічна плита, яка, рухаючись на північ, зіткнулася з Анатолійської плитою.
Туреччина завжди була об’єктом зацікавленості сейсмологів. Наприклад, Німецький центр геологічних досліджень (GeoForschungsZentrum – GFZ) у Потсдамі ще з 1980-х встановлює вимірювальне обладнання та проводить сейсмічний моніторинг у Туреччині. Німецькі науковці неодноразово застерігали про ризики землетрусів у окремих реґіонах.
«Питання не в тому, чи буде землетрус – питання в тому, коли це станеться. А ще – якої сили досягнуть підземні поштовхи, на якій глибині залягатиме епіцентр. Не давши відповіді на ці запитання, марно намагатися запобігти трагедії», – стверджує Марко Бонґгофф, сейсмолог GFZ, який спеціалізується на турецькому реґіоні.
Утім це аж ніяк не означає, що не треба бути готовим до найгіршого сценарію. Ця готовність стосується передовсім царини урбаністики. Тобто треба бути готовим до небезпеки, будуючи житлові будинки, торговельні центри, офіси, об’єкти інфраструктури в сейсмічно небезпечних районах. А отже необхідно закладати ризики підземних поштовхів у будівельні норми й правила, що були значно посилені в Туреччині після землетрусу в Ізмірі 1999 року, який забрав життя понад 17 тисяч людей.
Згідно з останніми правилами, будівельники у сейсмонебезпечних реґіонах мають використовувати високоякісний бетон, армований сталевими стрижнями. Колони та балки мають бути розподілені так, щоб ефективно поглинати струси від підземних поштовхів.
Проте в Туреччині забудовники дуже часто нехтували сейсмічними ризиками. Ще б пак, адже врахування норм, які б посприяли стійкості будівлі до підземних поштовхів, значно підвищують собівартість квадратного метра нерухомості. Аби обійти ці норми, потрібно, щоб відповідні контролюючі органи дивилися на їхнє виконання крізь пальці.
І тут ми підходимо до найцікавішого. Опозиційні політики стверджують, що будівельна галузь як одна з найприбутковіших у Туреччині досить тісно пов’язана з родичами й друзями Ердоґана. І саме близьким до президента будівельним компаніям вдавалося легко обходити суворі приписи сейсмічної безпеки, здобуваючи надприбутки. Зрозуміло, чому. Наслідками такої корупції й непотизму стали вщент зруйновані тисячі будівель. Причому деякі будинки зазнавали так званих «млинцевих» обвалів – тобто верхні поверхи падали прямо на нижні, перетворюючи споруду на «млинець». Зрозуміло, що людей, які перебували в будинку, просто розчавлювало, шансів урятуватися в них не було жодних.
Очевидно, після ліквідації наслідків стихійного лиха та поховання загиблих запрацюють комісії з розслідування причин таких фатальних наслідків землетрусу. Так, 7,8 бала, як уже було сказано, вважається руйнівною магнітудою, але ж не катастрофічною. А наслідки інакше як катастрофічними не назвеш.
Якщо буде виявлено зловживання і корупцію фірм, пов’язаних з Ердоґаном, то це може стати «чорним лебедем» для президента. І «лебідь» цей злетить саме в розпал передвиборчої кампанії, тож буде здатен зруйнувати переможні рейтинги партії влади й самого глави держави. Нагадаємо, що президентські та парламентські вибори в Туреччині відбудуться 14 травня.
