Ще кандидата в президенти Петра Павела кремлівська преса вперто називала «русофобом». Після перемоги на виборах він не зволікаючи довів, що дійсно є «русофобом» у російсько-пропагандистському розумінні, бо активно підтримує Україну.
Суботнього вечора 28 січня люди прогресивних поглядів у Чехії (зрештою, в усьому цивілізованому світі) зітхнули з полегкістю: Петр Павел переміг на президентських виборах. Нарешті главою чеської держави стане не євроскептик, не колишній комуніст, не друг Росії, не корумпований політик-олігарх, а авторитетний і респектабельний генерал у відставці, затятий прихильник НАТО і Європейської Унії.
Павел впевнено обійшов свого конкурента експрем’єра Андрея Бабіша, що вкрай важливо для України. Адже він виступає за рішучу підтримку України. Тимчасом Бабіш стоїть на позиціях «не все так однозначно», виступає за дипломатичні методи припинення російсько-української війни. Він навіть критикував уряд Петра Фіали за те, що той нібито ставить інтереси України вище за чеські.
Те, наскільки Павел переймається проблемами України, стало зрозуміло з нещодавніх інтерв’ю, які він дав світовим ЗМІ: інформаційній аґенції AFP, телерадіокомпанії Deutsche Welle, телеканалу ВВС, газеті Financial Times тощо.
Головна теза, яку намагався донести чеський президент-елект до західної аудиторії, така: у жодному разі не можна послаблювати військову підтримку України – навпаки, її слід посилювати, інакше Росія переможе, а це означатиме поразку цілого цивілізованого світу.
От як він сформулював свою думку в розмові з кореспондентом AFP: «Ми повинні надавати Україні будь-яку допомогу, яка дозволить перемогти, відновити суверенітет та територіальну цілісність. Якщо Захід зменшить військову підтримку, постачання військової техніки Україні, то з великою ймовірністю Росія переможе у війні, а це означало б нашу поразку».
Аби продовжити цю думку, варто навести також цитату з інтерв’ю телерадіокомпанії Deutsche Welle: «Мої погляди на Україну стабільні. Я як військовик, а потім щасливий пенсіонер казав, і зараз як обраний президент досі кажу, що ми повинні допомагати Україні, тому що це в наших життєвих інтересах. Якщо ми припинимо військову підтримку України, то, найімовірніше, виграє Росія – і це буде й нашою поразкою».
Цікаво, що Павел пророкував перемогу України ще на початку російського повномасштабного вторгнення – щоправда, по-своєму. Він тоді заявив: «Україна вийде з цього конфлікту переможцем, навіть якщо це не буде воєнна перемога». Нам би все ж хотілося, щоб перемога була і воєнною теж. Нині вже з нами погоджується і новообраний президент Чехії. От як він тепер, майже через рік, артикулює свою позицію з цього питання: «Я згоден, що іншого шляху, крім воєнної перемоги, бути не може, тому що Кремль не має наміру припиняти своєї аґресії проти України. Росія повинна програти, щоб зрозуміти свою помилку. Свою велику рішучість і волю до перемоги Україна демонструвала не раз. Тому вона не може бути самотньою. Ми повинні вистояти і змусити Росію вивести свої війська та почати мирні перемовини».
Чехія ж фактично з першого дня повномасштабної війни активно підтримує Україну у військовому плані. Чехи надавали нам і танки, і гелікоптери, і гаубиці, і системи протиповітряної оборони тощо. Країна прийняла до себе й облаштувала життя сотень тисяч українських біженців. «Я пишаюся тим, що Чехія підтримує Україну з самого початку і що вона була однією з перших країн, яка вирішила постачати їй зброю, в тому числі важку», – наголосив Павел у інтерв’ю ВВС.
І ми можемо прогнозувати, що допомога Чехії лише зросте з новим президентом. Бо сам він вважає, що нинішній рівень військової підтримки України вже недостатній. «Але в той же час ми бачимо, що цього все ще недостатньо, щоб протистояти значним ресурсам Росії в людях і техніці. Щодо звичайних озброєнь, то я справді не бачу жодних підстав для обмежень. Без бронетехніки, безпілотних апаратів, артилерії та ракетних систем великої дальності – а в перспективі, можливо, навіть без надзвукової авіації – Україна справді не зможе впоратися з таким складним суперником», – зазначив Павел , який свого часу був головою Військового комітету НАТО, а також начальником генштабу Збройних сил Чехії.
В інтерв’ю він не стримує позитивних емоцій з того приводу, що після довгих мук і душевних пошуків такі країни, як Велика Британія, Сполучені Штати та Німеччина, почали відповідати на неодноразові заклики Києва надіслати сучасні танки Leopard 2s, Challenger 2s і M1 Abrams. «Напевно, мало хто міг собі уявити, що західні країни зважаться надати Україні сучасні основні бойові танки, далекобійну артилерію чи зенітні системи. Тепер це реальність», – зазначив новообраний чеський президент.
.Чеська самохідна гаубиця DANA M2
Свої застереження Павел висловлює лише щодо постачання Україні бойових літаків. Утім ці застереження мають не принциповий, а суто технічний характер – тобто вони стосуються обслуговування машин. Адже спершу необхідно сформувати інфраструктуру з ремонту й обслуговування літаків, які раніше не використовувалися в Україні. Тому він констатував: «Навіть за наявності політичної волі на практиці знадобилося б не менш як пів року, щоб надати Україні реактивну авіацію». А загалом Павел вважає, що надання Україні новітніх західних літаків не може бути табу.
Новообраний президент навідріз відкидає точку зору, яка вперто поширюється в деяких європейських столицях, особливо в Берліні, про те, що військові поставки Україні призведуть до якоїсь «ескалації». На його переконання, це не більш аніж лякалка Кремля, на яку чомусь так охоче купується Захід.
Петр Павел закликав інших європейських лідерів пояснювати своєму «скептично налаштованому, а в багатьох випадках наляканому населенню» сенс допомоги Україні. «Наші міста не руйнуються російською артилерією та ракетами. Але наше майбутнє може бути зруйноване, якщо ми не підтримаємо Україну в успішному завершенні цього конфлікту», – застеріг він. За словами новообраного чеського президента, лише під тиском сконцентрованих зусиль Заходу «Росія зможе усвідомити, що вона діяла всупереч нормам і що в цивілізованому світі 21 століття навіть така велика країна, як Росія, не може іґнорувати у своїх діях норми функціонування світової спільноти».
