Народження для нас припало в січні
щоб подивитись зірці просто в вічі
побачити ослицю – й двох при ній
Який над нами простелився космос!
Ослиця оком на містечко косить –
закислим оком в ці січневі дні
Хоча не знати звідки з пастухами
стихи євангельські чергуються з стихами
з яскинею – зі зливою зірок
з тим словом що назвалося початком
що Панна нині сповнена Дитятком
і перехрестям тесаних дощок
Не знати звідки три царі – хоч знати
зі Сходу йшли – кого і що питати?
кому служити? Звідки пастухи
покинувши овець й пахку вечерю
один за одним вишикувались в чергу
і там стоять як на краю строфи
в тім місті приписались наші зими
доми із хлібом тобто Бет-лехеми
пшениця з маком й наша коляда
бо ми з пшениці – з меленого жита
і благовість від ангела спожита
і з космосу народжена звізда
Тепер ми знову в цій зимі і січні
й підземні води встояні й протічні
і десь на Сході розродившись Панна
у зимнім місці – у якому сиро
тремтливими вустами геть безсило
і жебоніла й тихо туркотала
Так кожен рік в домі хлібів народження
поміж століть словами переложено
так космос відчиняє брами брам
комета пролетить над вифлеємським кряжем
й пастух нарано містові розкаже
і вкаже місце – і людям і вітрам
Пізніше будуть рухи ці записані
звірятимуть їх книжники та писарі
початки і кінці в словах і снах
Ослиця скрикне – й стрепене Дитя
Прокинеться містечко з книг Буття
запахне хлібом – і прийде війна
07.01.2023