Її вшанували за «мужність та хірургічну точність, з якими вона розкриває походження, відчуження та колективні обмеження особистих спогадів».
Лавреаткою Нобелівської премії з літератури стала 82-річна французька письменниця Анні Ерно (Annie Ernaux), відома своїми автобіографічними книгами. Про це повідомила телерадіокомпанія ВВС. У релізі Шведської академії, оприлюдненому в четвер, шостого жовтня, йдеться, що Анні Ерно отримала нагороду за «мужність та хірургічну точність, з якими вона розкриває походження, відчуження та колективні обмеження особистих спогадів».
Голова Нобелівського комітету з літератури професор Карл-Генрік Гелдін (Carl-Henrik Heldin) сказав, що робота письменниці «захоплююча і непідвладна часу». «Анні Ерно явно вірить у визвольну силу письма. Її твори безкомпромісні й написані простою мовою», – зазначив він.
Перший роман «Пусті шафи» (Les Armoires vides) уродженки міста Івто в Нормандії було опубліковано 1974 року. У ньому, як і в багатьох подальших роботах письменниці, відображено дійсні епізоди її біографії. Як раніше заявляла Ерно, письменницька діяльність є політичним актом, який відкриває очі на соціальну нерівність.
Анні Ерно є володаркою низки літературних нагород. Зокрема, 1984 року вона отримала премію Renaudot, 2008-го – премію Марґеріт Дюрас за книгу «Роки». Того ж року Ерно була удостоєна премії Франсуа Моріака за цей же твір та Премії французької мови за сукупність творчості.
Творчість письменниці надихала кінематографістів. Так, французький фільм «Подія» за однойменним романом Анні Ерно отримав «Золотого лева» на кінофестивалі у Венеції 2021 року. У романі розповідається історія студентки, якій всі пророкують блискуче майбутнє, і яка дізнається, що вагітна. При цьому аборти у післявоєнній Франції заборонені – тюремний термін чекав і на жінку, і на лікаря, який погодиться провести операцію. 1963 року письменниця сама пережила аборт, коли переривання вагітності у Франції було нелеґальним.
Торік лавреатом Нобелівської премії з літератури став британський письменник походженням зі Занзібару, який входить у сучасну Танзанію, Абдулразак Ґурна (Abdulrazak Gurnah). Премія Ґурні була присуджена «за його безкомпромісне і чуттєве проникнення в суть наслідків колоніалізму і долі біженців, які опинилися у вирі культур і континентів».
06.10.2022