Це випливає з журналістського розслідування, проведеного центром «Досьє».
Голова Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Тіні Кокс (Tiny Kox), кілька попередніх голів Асамблеї та колишній генеральний секретар перебували у сфері інтересів російської військової розвідки (ГРУ). Обрання Кокса на посаду протягом кількох років лобіював співробітник ГРУ. Про це йдеться у розслідуванні центру «Досьє» та видання EUobserver.
Нагадаємо, що нідерландський сенатор Тіні Кокс обійняв посаду очільника ПАРЄ наприкінці січня, тобто за місяць до повномасштабного російського вторгнення в Україну. Кокса називали проросійським політиком. Він, зокрема, підтримував повернення повноважень для російської делегації та виступав за її участь у сесіях ПАРЄ 2014 року після того, як Росія була позбавлена права голосу через анексію Криму та підтримку сепаратистів на Донбасі. Як зазначають розслідувачі, ідея обрання Кокса головою ПАРЄ народилася у Москві не пізніше літа 2017 року.
У тенетах кремлівського впливу опинився також попередній голова ПАРЄ іспанець Педро Аґрамунт (Pedro Agramunt), який 2017 року відвідав Сирію разом із російською делегацією і потім був змушений подати до демісії. Під ковпаком російських спецслужб перебував і його попередник нідерландець Рене ван дер Лінден (René van der Linden), а також колишній генеральний секретар організації француз Бруно Аллер (Bruno Aller).
Головним координатором цієї мережі, як випливає з розслідування, виявився Валерій Левицький. Він був генконсулом Росії у Страсбурзі. У квітні 2018 року, невдовзі після замаху у Великій Британії на колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньку, Левицького вислали з Франції як аґента ГРУ «за діяльність, несумісну зі статусом дипломата». Наразі він працює заступником начальника управління міжнародної співпраці Держдуми РФ.
«Досьє» пише, що ще до анексії Криму російська влада шукала способів не виконувати рішення ЄСПЛ – у тому числі для того, щоб не виплачувати компенсацію колишнім акціонерам ЮКОСа. «Як засвідчують документи, ще одним інструментом у цьому процесі були спроби Кремля вплинути на політику Ради Європи зсередини, зокрема таємно вербуючи союзників на найвищому рівні», – зазначають журналісти.
За інформацією розслідувачів, у 2014 році, невдовзі після запровадження обмежень повноважень російської делегації в ПАРЄ, Левицький склав «Список контактів ПАРЄ», у якому був відзначений Кокс. Саме Левицький перший придумав висунути Кокса у голови ПАРЄ. Це сталося під час зустрічі з колишнім генеральним секретарем ПАРЄ Бруно Аллером, який, очевидно, також співпрацював з російською стороною, йдеться у матеріалі «Досьє».
17.09.2022