Правління Орбана перетворило Угорщину на систему виборчої автократії, констатували в Європарламенті. Це може мати для Будапешта прикрі фінансові наслідки.
У четвер, 15 вересня, Європейський парламент розглядав «угорське питання». Розгляд увінчався ухваленням резолюції, яку навіть можна назвати «політичним вердиктом», причому доволі суворим. Документ підтримали 433 євродепутати, 123 виступили проти та 28 утрималися. У ньому наголошувалося, що «консенсус серед експертів полягає в тому, що Угорщина більше не є демократією». Тобто країна, котрою от вже понад 10 років керує Віктор Орбан, перетворилася на таку собі «гібридну систему виборчої автократії».
«Наші занепокоєння стосуються функціонування конституційної та виборчої систем, незалежності судової влади, корупції та конфлікту інтересів, конфіденційності та захисту даних, свободи висловлення поглядів та плюралізму ЗМІ, свободи науки, релігії, асоціацій, права на рівність трактування, включно з правами ЛГБТ+ людей», – пояснює резолюція,
Під час дебатів виступив німецький євродепутат від партії «Союз 90/Зелені» Даніель Фройнд (Daniel Freund). За його словами, в Угорщині не поважаються основні цінності, «з якими країни – члени Європейської Унії погодилися подолати деспотизм, війну та систему страху».
«Висновки цієї доповіді зрозумілі і безповоротні: Угорщина не є демократією. Для парламенту як ніколи важливо було зайняти цю позицію з огляду на тривожні темпи відступу від верховенства права в Угорщині», – заявила французька євродепутатка Ґвендолін Дельбос-Корфілд (Gwendoline Delbos-Corfield).
Звісно, представники Угорщини намагалися відбиватися. Так, євродепутат від урядової партії FIDESZ Балаж Гідвеґі (Balazs Hidveghi) звинуватив критиків прем’єр-міністра Віктора Орбана в «наклепницьких кампаніях». «Ви не зацікавлені в тому, щоб домовитися з Угорщиною, а намагаєтеся її зруйнувати», – заявив він.
Вступився за Орбана і польський євродепутат Патрик Які (Patryk Jaki), котрий репрезентує Об'єднаних правих. «Що таке демократія? Ви схиляєтеся до того, що якщо вам не подобається демократичний вибір, то ці “недемократичні” органи влади повинні бути піддані санкціям, допоки люди не оберуть правильну владу», – зазначив він.
Варто зазначити, що Європейський парламент уже роками критикує Єврокомісію та Раду ЄУ за пасивність щодо дій Орбана. Хоча насправді це не зовсім так – Брюссель раз за разом намагається приструнити угорську владу. Проте існує маса законодавчих перешкод на шляху до відчутного покарання. Наприклад, наразі Єврокомісія працює над ухваленням офіційного запиту призупинити надання частини унійних коштів для Угорщини за процедурою «гроші для верховенства права». А йдеться про досить поважні кошти – 5,8 мільярда євро. Причому Будапешт на них доволі сильно розраховує. Угорський уряд навіть уже почав їх витрачати авансом.
Єврокомісар з питань бюджету Йоганнес Ган (Johannes Hahn) ще у липні попередив Будапешт, що мова може йти про блокування доступу до 70 відсотків із трьох операційних програм з так званої «політики згуртованості» на 2021–2027 роки, що за приблизними оцінками становитиме близько 20% відсотків із 34 мільярдів євро, передбачених для Угорщини в поточному семирічному бюджеті.
Але наразі в Єврокомісії все ще тривають дискусії щодо можливого фінансового покарання для Будапешта. Тимчасом уряд Орбана пообіцяв Брюсселю провести антикорупційні реформи. Колишній міністр закордонних справ Угорщини, ексєврокомісар із питань освіти, культури, молоді та спорту, а нині угорський міністр без портфеля Тібор Наврачич (Tibor Navracsics), який нині відповідає за використання фондів ЄУ, оголосив, що уряд Орбана має намір наступного тижня репрезентувати 17 законодавчих пропозицій для задоволення вимог Брюсселя. Представники Єврокомісії у відповідь заявили, що цінують проголошену готовність Будапешта піти на поспішні поступки.
Пропозиція Єврокомісії призупинити виділення коштів для Угорщини, на що Брюссель має час до середини наступного тижня, згідно з розкладом процедури «гроші на верховенство права», запущеної навесні, поки що не означає реальних бюджетних наслідків для Будапешта (окрім реакції фінансових інвесторів і падіння самого курсу форинта). Рішення ще має схвалити Рада ЄУ голосами щонайменше 15 із 27 країн, на які припадає не менш ніж 65 відсотків населення Європейської Унії.
Далі країни – члени ЄУ матимуть ще принаймні три місяці, щоб ухвалити остаточне рішення щодо коштів для Угорщини. Єврокомісія за цей час пильно слідкуватиме, чи виконує Будапешт свої обіцянки щодо реформ. Якщо Орбан дотримається свого слова, Єврокомісія може рекомендувати Раді ЄУ не підтримати її власну ініціативу щодо призупинення фінансування.
Єврокомісія зазначає, що процедура «гроші за верховенство права» та субсидії для Угорщини (згадані 5,8 млрд) – це різні питання, але значною мірою йдеться про однакові вимоги щодо реформ. Серед іншого – щодо системи боротьби з корупцією, прозорості державних закупівель і захисту коштів ЄУ від шахрайства в Угорщині. Переговори з Брюсселем стосуються створення незалежного антикорупційного органу, гарантій виїзних перевірок Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (European Anti-fraud Office – OLAF), загальнодоступного реєстру бенефіціарів коштів, повного оскарження в судах бездіяльності прокуратури у справах щодо підозрюваних у корупції.
«Усі рішення (щодо Угорщини) мають бути ухвалені до кінця цього року, інакше ці гроші з Фонду відбудови не будуть доступними. Отже, у певному сенсі ми досягаємо краю», – попередив цього тижня Валдіс Домбровскіс (Valdis Dombrovskis), віцепрезидент Європейської комісії. Щоб уникнути такого сценарію, Угорщина повинна досягти компромісу з Брюсселем, що водночас могло б – завдяки антикорупційним реформам – відвернути ризик для угорських фондів ЄУ підпасти під вилучення за процедурою «гроші для верховенства права».
Валдіс Домбровскіс
16.09.2022