АНБ стверджує, що запобігла 42 терактам – завдяки своїй програмі спостереження.
Мовою комп'ютерних гакерів, добрі хлопці – це "білі гакери" [white hats], що виявляють слабкі місця у комп'ютерних системах, для того щоб їх усунути. "Чорні гакери" [black hats] – це ті, використовують слабкі місця у власних інтересах. У дискусії про те, як спецслужби використовують записи телефонних розмов та дані, отримані з інтернету, для запобігання терактам, стає ясно, хто – чорний, а хто – білий гакер.
Минулого тижня Бредлі Меннінга, рядового армії США, котрий злив 700000 конфіденційних документів держдепартаменту та інших урядових установ, визнали винним у шпигунстві. Його заява, що він зробив це, щоб "змусити суспільство обміркувати необхідність ведення війни з тероризмом", не була достатнім виправданням.
Колишній підрядник Агенції національної безпеки Едвард Сноуден, який також скористався своїм допуском до таємниць, щоб оприлюднити таємну інформацію, ухиляється від звинувачень, отримавши притулок у Росії – справжній вибір для людини, що стверджує, що вона зацікавлена у дотриманні права на приватність та верховенства закону. Можливо, Джуліан Ассанж з WikiLeaks, що переховується у посольстві Еквадору в Лондоні, запросить Сноудена на телевізійне шоу, ведучим якого він є на путінському каналі Russia Today.
Адміністрація Обами із запізненням захищає свою позицію; це робить, зокрема, зазвичай, непомітний на публіці директор АНБ, генерал (4 зірки) Кіт Александер [Keith Alexander]. Він виступив на щорічній конференції Black Hat USA, на якій минулого тижня зібралися фахівці з інформаційної безпеки, щоб заспокоїти істерію, викликану оманливими твердженнями Сноудена. "Вам кажуть, – заявив генерал Александер, – таке: "Ну, вони можуть" читати усі повідомлення електронної пошти та прослуховувати усі телефонні дзвінки. А насправді, це не так".
Гучно відома програма PRISM, наприклад, є просто засобом, за допомогою якого інтернет-провайдери виконують судові ухвали. "Вони не скидають нам дані і кажуть: "Тут є кілька цікавих фактів", – розповів генерал Александер. – Вони зобов'язані надавати їх за ухвалою суду". Четверта поправка до Конституції США дозволяє органам влади отримувати метадані, що відображають те, які комп'ютери або телефони перебували у контакті з іншими комп'ютерами та телефонами. Але Конституція забороняє їм отримувати доступ до вмісту листів електронної пошти чи записів телефонних дзвінків без судової ухвали, що ґрунтується на достатніх підозрах.
Генерал Александер розповів також, що з 54 випадків терористичної діяльності, виявлених завдяки цій програмі, вдалося перервати 42. В одному випадку перехоплений лист від терориста у Пакистані допоміг запобігти замаху на теракт у нью-йоркському метро у 2009 році. "А якби 42 замахи з 54 таки були реалізовані? – запитав генерал Александер. – Що це означало б для наших громадянських свобод і права на приватність?"
Білий гакер вказав би, що відбувається, коли спецслужби не можуть контролювати зміст розмов та повідомлень електронної пошти. Генерал Александер зазначив, що терористам вдалося досягти успіху 11 вересня 2001 року через провали спецслужб, яким можна було б запобігти, посилаючись на перехоплений дзвінок з Ємену одному з викрадачів літаків 11 вересня. "В нас не було інструментів та можливостей, щоб з'ясувати, що він був насправді в Каліфорнії, – сказав генерал Александер. – Розвідувальне співтовариство не змогло пов'язати ці факти в одне ціле".
Директор ФБР Роберт Мюллер так само послався на цей дзвінок з Ємену під час нещодавніх слухань у Конгресі. Філіп Зелікоу, що був виконавчим директором Комісії з розслідування терактів 11 вересня 2001 року, нещодавно сказав в інтерв'ю ProPublica, що коли у 2004 році був опублікований звіт Комісії, то у ньому не було згадок про проведення АНБ моніторингу телефонного зв'язку та електронної пошти, оскільки визнання цього факту видавалося занадто делікатним. Він підтвердив, що використовуючи нинішній підхід з постійним доступом до метаданих, "уряд США звернув би увагу ще у 2000 році на присутність у Сполучених Штатах – і, можливо, місцезнаходження – цих осіб".
Генерал Александер, який має також дипломи фахівця з фізики та радіоелектронної боротьби, був занадто дипломатичним, щоб вказати, що те саме "анти-антитерористичне мислення" сучасних прибічників Меннінґа-Ассанжа-Сноудена призвело до провалів розвідки перед підготовкою терористів до терактів 11 вересня 2001 року. Міністерство юстиції в адміністрації Клінтона поступилося тискові з боку активістів-захисників права на "приватність". Закони та нормативні акти забороняли розвідувальним та правоохоронним органам обмінюватися даними.
Критики АНБ прагнуть отримати вигоду з недовіри до уряду, і зловживання, як-от скандал навколо Служби внутрішніх доходів, що спалахнув у 2013 році, дають достатні підстави для такої обачності. Білий дім міг би послабити занепокоєння громадськості, якби більш прозоро розповідав про те, як використовують отримані дані – і відповідальніше боровся зі зловживаннями – проте лише найповніші розвідувальні дані можуть запобігти терактам.
Варто також відзначити, хто скоїв найбільш кричущі порушення правил використання розвідувальних, відколи їх змінили після терактів 11 вересня: Бредлі Меннінґ та Едвард Сноуден. Меннінґ наразив на небезпеку інакодумців у всьому світі, оприлюднивши депеші державного департаменту, у яких названо їхні імена та прізвища. Сноуден скористався витоками інформації, щоб висунути фальшиві звинувачення щодо того, як працює система моніторингу електронних комунікацій у США, перш ніж втекти до Китаю та Росії. Білими гакерами у цій дискусії є півмільйона американців з допуском до таємниць, які виконують свої обов'язки, дотримуючись правил та зберігаючи конфіденційність. Самопроголошені викривачі – це чорні гакери.
L. Gordon Crovitz
White Hats vs. Black Hats
The Wall Street Journal Europe, 06.08.2013
Зреферував Омелян Радимський