«Переможців не судять» — жорстока фраза, справедливість якої однак підтверджена історією.
Сталін ніколи не відповів за злочини до, під час і після Другої світової. Він зайняв місце серед переможців нацизму, і ніхто не судив його за мільйони вбитих голодом, репресіями, за депортації народів, врешті за змову з тим же нацизмом. Він навіть став засновником Організації об’єднаних націй, покликаної гарантувати мирний розвиток світу і завадити злочинам проти людства в майбутньому. Тому що переможців не судять.
Очевидно, на те саме розраховує нині Путін, армія якого чинить численні й масштабні воєнні злочини на українських теренах. Путін вірить, що опиниться переможцем у Києві, а не злочинцем у Гаазі. Він знає: якщо переможе українців — усі розслідування щодо злочинів, навіть попри те, що вони вже почалися, можуть закінчитися нічим.
Для нас же має бути зрозуміло, що наша перемога — це єдиний спосіб притягнути Путіна і Росію до відповідальності за знищені Маріуполь, Чернігів, Харків, тисячі вбитих українців, жінок, дітей, розстріляні "зелені коридори", використання забороненої зброї, здійснені раніше злочини після окупації Криму і Донбасу.
Ми, українці, дуже хочемо побачити на лаві підсудних російських військових, які повторюватимуть найбільш вживану на Нюрнберзькому процесі фразу: «Я лиш виконував наказ». Дуже хочемо побачити там і того, хто віддавав цей наказ — самого Путіна.
Тому ми переможемо.
На цьому нині все. До наступних зустрічей у вирі історії.
Слава Україні!
23.03.2022