На жахливих фото з Бучі ми впізнаємо фото з Харкова 1933-го, фото з європейських міст часів Другої світової чи колишньої Югославії 1990-х.

Закономірно, що 1,7 трильйона гривень піде на потреби оборони. Але понад 48% видатків бюджету ідуть не на оборонні потреби, і фінансування культури становить лише 1/240 від цієї суми

Нації не будують, а вирощують. Нація – це радше рослина, яка проростає із зерна, ніж будівля, яку споруджують за планом

Ми маємо тисячолітню традицію державності. Триває наша столітня війна за незалежність. І саме ми маємо шанс, обв’язок, нагоду і честь завершити перемогою нашу столітню війну.

Масштабне російське вторгнення спровокувало нову хвилю еміграції. Український світ нині споряджає українську армію, спонукає політиків своїх країн активніше допомагати нашій державі, приймає тих, кого війна вигнала з домівок.

Інтереси США та Росії, здавалося, цілком збігалися: протягом трьох років очільники обох держав синхронно тиснули на українське керівництво.

Ті, хто на початку 1990-х читали Субтельного, разом із тими, хто навчалися за підручниками вже незалежної України, нині зі зброєю в руках спільно захищають нашу свободу. І вони обов’язково переможуть

Ми будуємо свою державу на фундаменті свободи, яка є базовим елементом нашого менталітету. Натомість Росія знову стає осердям світу несвободи на планеті

Часто чути від білорусів та росіян: “Ми нічого не можемо зробити, бо в нас ситуація інша”. Так, тепер інша! Але ще кілька десятиліть тому була однаковою.

Народи, які разом протистояли совєтській імперії, нині разом стоять на заваді спробам Путіна відновити її.