З давніх-давен люди прагнули осмислити світ і своє місце у ньому. Все, що було недосяжне людському розуму містифікувалось, обростало віруваннями у вищі сили. І чим більше знань здобувало людство, тим більше виникало питань, межа людських можливостей – ставала тривкою.
Програма концерту «За межі людського» у рамках П’ятого ювілейного фестивалю LvivMozArt покликана показати різні грані відчуттів – від хаосу до порядку, від приземленого до божественного, від темряви до світла.
Молодіжний симфонічний оркестр України під орудою білоруського диригента Віталія Алексейонока запрезентує твори Ніколо Паганіні, Любави Сидоренко, Густава Гьолста.
Кульмінацією концерту стане світова прем’єра «Космічної симфонії» Стефанії Туркевич-Лукіянович – першої української композиторки, представниці авангардного стилю у музиці, авторки великих симфонічних та сценічних творів. Дебют твору відбудеться за підтримки Українського культурного фонду.
Космос – безумовно вихід за межі людського. На противагу попереднім творам програми (Концерт для скрипки з оркестром Н. Паганіні та «Білий ангел» для сопрано та електроакустичного фортепіано Любави Сидоренко) – це вихід не в уявний світ, а у цілком реальний. Космос – як доказ безмежності людського розуму та заразом нашої людської беззахисності. Космос – це про усвідомлення себе частиною безмежного і про підкорення цього безмежжя.
Творчість Стефанії Туркевич у великій мірі ілюструє ідею космосу як довершеної системи, що підпорядковується вищому порядку. Музична мова авторки авангардна, вона була «сучасна» не тільки для тогочасного українського мистецтва, а й для сьогодення. Музичний матеріал під пером композиторки подібно галактиці складається з безлічі звукових символів-зірок, і об’єднується у довершену композицію. Її партитури складні для читання та виконання. Проте, вражають логікою побудови, майстерністю розбудови музичних тем та мотивів, їх синтезування, переосмислення та введення кульмінації.
Композиторське письмо Стефанії Туркевич-Лукіянович формувалось в унікальному сплаві національних композиторських шкіл та індивідуальних стилів. Вона мала змогу слухати лекції по музикології у польського науковця Адольфа Хибінського; теорію у віденських дослідників – Гвідо Адлєра та Йозефа Маркса; композицію вивчала у німецьких композиторів авангарду – Франца Шрекера, Арнольда Шенберга, Пауля Гіндеміта, згодом – у представників чеської школи – Отакара Шіна та Вітеслава Новака. Вже у зрілому віці певний вплив на творчість Туркевич-Лукіянович мала і французька композиторка та піаністка Надія Буланже. Вони входили до Товариства жінок-композиторок Англії.
«Космічна симфонія» завершена 1 липня 1972 року. Це час зрілої творчості, увінчаної великими симфонічними полотнами («Малярська симфонія», Double Strings для подвійного струнного квінтету, партитури балетів «Руки», «Страхопуд» тощо).
«Space symphony» – масштабна тричастинна композиція, що відображає шлях людства до пізнання Космосу, а радше піднесення від земного хаосу (І частина - Земля) через пошуки та терпимість (ІІ частина - Галілей) до осягнення вищого і досконалого (ІІІ частина - Армстронг).
У листах до до української поетки та перекладачки із Бразилії Віри Вовк композиторка напише:
«Знов я кинулась з запалом до нової музики і знаходжу новий стиль, який мене радісно зворушує» (25.09.71);
«Я викінчила свою «Астрономічну симфонію» (Альфа, Галілео, Армстронг), але я втомлена…» (24.06.1972)
Втома композиторки була не тільки від щойно завершеного творчого процесу, а й, ймовірно, від усвідомлення, що найпевніше цей твір ніколи не прозвучить, як не прозвучали більшість попередніх симфонічних композицій. Творчий геній мисткині потребував великих виконавських сил – оркестрів з подвійними чи потрійними складами, використанням рідкісних інструментів і, банально, великої кількості музикантів, що в умовах еміграції було непосильним завданням для композиторки.
Тому прем’єрне виконання «Космічної симфонії» є надзвичайно важливим кроком до пізнання творчості С. Туркевич-Лукіянович, відкриття українського авангарду та «повернення» митців-емігрантів на батьківщину.
Виконання симфонії буде доповнено відеорядом, створеним на основі художніх полотен Соні Делоне – української художниці авангарду, яка, символічно, теж працювала на еміграції.
26.08.2021