Редакція Bihus.info оприлюднила записи Медведчука про його роль у сепарації Донбасу.

 

Редакція Bihus.Info опублікувала записи розмов Медведчука з керівництвом Росії та бойовиками за 2014-2017 роки. На записах Медведчук говорить з низкою осіб, чиї телефонні номери та голоси ідентифікували як чиновників РФ: заступник голови російського уряду Дмитро Козак, помічник президента РФ Володимира Путіна Владислав Сурков, надзвичайний посол Росії в Україні Михайло Зурабов, міністр енергетики РФ Олександр Новак, очільник “Газпрому” Олексій Міллер, президент російської “Транснафти” Микола Токарєв, заступник керівника адміністрації Путіна Антон Вайно, керівник протоколу Путіна Володимир Островенко.

 

 

Також на записах зафіксовано розмови Медведчука з ватажками сепаратистських рухів – згадуються Олександр Бородай (рух “ДНР”), Олексій Карякін та Владлен Заруба (рух “ЛНР”).

 

З плівок зрозуміло, що в травні-червні 2014-го помічник Медведчука Дмитро (вірогідно, йдеться про Дмитра Дорошенка з ГО “Український вибір” Віктора Медведчука) виконує завдання – оцінити готовність ватажків самопроголошених республік вести переговори з Медведчуком та організувати їхні контакти з ним. При цім Медведчук стверджує, що він має повноваження і від Путіна (в розмові сказано “ВВ”), і від Порошенка.

 

На плівках зафіксовано, що для ухвалення остаточного рішення щодо подальшої участі в негласних переговорах з бойовиками Медведчук на початку червня 2014-го летить в Сочі, де в той час перебуває Путін.

 

Крім того, обговорюється, що самопроголошені лідери т.зв. “ДНР” отримали сигнал з Кремля про необхідність взяти участь в публічних переговорах з Медведчуком. 21 червня 2014-го Олександр Бородай, тодішній ватажок руху “ДНР”, підтверджує Медведчуку: з Кремля подзвонили, він готовий зустрітись.

 

Для бойовиків руху “ЛНР” на сайті Кремля з’явилося повідомлення-сигнал: “Путін вітає контакти Медведчука в Донецьку і Луганську”, яке також обговорюється на плівках.

 

Із розмов випливає, що Медведчук влітку 2014-го мав постійний доступ до Президента України Петра Порошенка, міг зустрічатися навіть уночі.

 

11 червня 2014-го Медведчук, не маючи жодного офіційного статусу від України, просив помічника Діму передавати самопроголошеним лідерам ґарантії: “Ти взагалі можеш сміливо говорити про те, що це предмет домовленостей. І я готовий ці питання не просто обговорювати, я готовий їх реалізовувати. Попередньо я вже поговорив з головним. Ти зрозумів, так? І якщо там буде прийматися наша програма, що стосується децентралізації, оголошення місцевих дострокових виборів, то на час змін в Конституцію, на час, поки будуть внесені зміни в Конституцію, влада готова розглядати будь-які кандидатури на владу в області, на яку вкажуть протестуючі […] Є “добро” призначити губернатором того, на кого вони вкажуть. Скажімо, скажуть Болотова – буде Болотов. Болотов, Мозговий, ось там всі. Ось цей губернатор, ось цей займає ще таку посаду. Буде так, як домовимося. Можеш казати, що це питання вже проговорене. Попередньо проговорене. І я не вигадую. І я не думаю, що це можна зробити, я знаю що це можна зробити […]  До слова, до цього додай – гарантії безпеки, так. А тих людей, що бояться за своє майбутнє, які брали участь в бойових діях, – вони можуть спокійно полишити… Більше того, це вже тоді предмет домовленості з Росією, щоб Росія їх прийняла. Це теж варіант для обговорення. Тобто це відкритий варіант. Це питання вже обома сторонами попередньо проговорене. Ти зрозумів? Ну а всім іншим, сепаратизм і все інше – це амністія, це взагалі дрібниці. Відміть собі – амністія, вихід і гарантії”.

 

Через якийсь час тези, висловлені Медведчуком, вигулькнули у "мирному плані", котрий згодом трансформувався у "мінські угоди": амністія, коридор для виходу російських найманців, дострокові місцеві вибори, погодження посадовців.

 

Також на записах чутно, як Медведчук просить бойовиків допомогти врятувати від захоплення будинок Ріната Ахметова, хвалиться керівнику протоколу Путіна результатами “Опозиційного блоку” на парламентських виборах в Україні у 2014 році і обговорює з Сурковим погодження тексту законопроєкту про вільну економічну зону на Донбасі. Надалі такий законопроєкт був зареєстрований у Верховній Раді, однак не ухвалений.

Значна частина розмов на записах стосується бізнесових планів Медведчука (торгівля вугіллям з окупованих територій і РФ, контроль над нафтопроводом, газове родовище в Криму, нафтовий завод в Росії тощо), непублічного посередництва у переговорах між Україною та РФ з питань газу і електроенергії, а також обміну полоненими.

 

18.05.2021